26.03.15р. Справа № 904/6482/14
За заявою: Комунального підприємства "Теплосервіс" Вільногірської міської ради
про розстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.14р. та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.12.14р. у справі № 904/6482/14
У справі:
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" до Комунального підприємства "Теплосервіс" Вільногірської міської ради про стягнення 2 607 972,69грн.
Суддя Юзіков С.Г.
Представники:
Боржника (Заявника) - Григор'єв Д.В., представник за дов.№551-14 від 09.12.14р.; Москаленко В.О., директор, розп. № 146-ОС від 04.07.11р.
Стягувача - не з'явився
16.03.15р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява Боржника - Комунального підприємства "Теплосервіс" Вільногірської міської ради, про розстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.14р. та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.12.14р. у справі №904/6482/14 строком на 36 місяців, починаючи з 01.04.15р., шляхом щомісячної сплати на користь Стягувача по 73 932,92 грн. Подана заява мотивована тяжким фінансовим станом Відповідача.
Подана уточнююча заява мотивована тим, що Комунальне підприємство "Теплосервіс" Вільногірської міської ради знаходиться у тяжкому фінансовому положенні та не має можливості перерахувати повну суму заборгованості у зв'язку з відсутністю на рахунках підприємства достатньої суми грошових коштів.
Стягувач у судове засідання не з'явився, заперечень на заяву не надав.
Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Оскільки явка у судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Пунктом 7 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 визначено, що у застосуванні приписів статті 121 ГПК господарським судам необхідно мати на увазі таке.
Господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.
Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.
Застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК, господарські суди повинні мати на увазі, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Частина третя статті 121 ГПК вимагає від господарського суду винесення ухвали про відстрочку або розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку його виконання. За відсутності підстав для вчинення зазначених процесуальних дій господарський суд виносить ухвалу про відмову відповідно у відстрочці або розстрочці виконання рішення, у зміні способу і порядку його виконання.
Як вказувалось вище, обґрунтовуючи заяву про відстрочку та розстрочку виконання рішення суду, Комунальне підприємство "Теплосервіс" Вільногірської міської ради вказує на те, що на даний час підприємство знаходиться у тяжкому фінансовому положенні та не має можливості перерахувати повну суму заборгованості у зв'язку з відсутністю на рахунках підприємства достатньої суми грошових коштів. Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Беручи до уваги те, що Відповідачем не доведено винятковість випадку, з наявністю якого закон пов'язує можливість надання відстрочки та розстрочки виконання рішення суду; Заявником в обґрунтування вказаної заяви не надано жодного доказу стосовно наявної загрози банкрутства заявника, відсутності коштів на його банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо, тому заява Відповідача про розстрочку виконання рішення суду задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні заяви Комунального підприємства "Теплосервіс" Вільногірської міської ради про розстрочку виконання рішення суду - відмовити.
Ухвала набирає чинності з моменту її оголошення.
Суддя С.Г. Юзіков