17.03.2015р. м. Київ К/800/39089/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.
Суддів Ланченко Л.В.
Лосєва А.М.
при секретарі судового засідання: Чайці О.С.,
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області
на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2014 року
та постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2012 року
по справі № 1570/6447/12
за позовом Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Синтез Ойл»
до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
У жовтні 2012 року Приватне акціонерне товариство з іноземними інвестиціями «Синтез Ойл» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 09 липня 2012 року № 0001122200 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 495135,00 грн. за 4 квартал 2010 року; № 0001142200 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 19910951,00 грн. за 2 квартал 2011 року.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2014 року, у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у м. Іллічівську Одеської області ДПС проведена планова виїзна перевірка Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Синтез Ойл» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2011 року.
За результатами перевірки встановлено порушення п.150.1 ст.150, п.3 підрозділу 4 XX Податкового кодексу України та пп. 8.1.4 п. 8.1, пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон №334/94-ВР).
На підставі висновків перевірки відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення-рішення.
Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
На думку податкового органу, ПАТ з іноземними інвестиціями «Синтез Ойл» завищено по рядку 06.6. декларації податку на прибуток за 2 квартал 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду на 19910951,00 грн.
Такий висновок є помилковим з огляду на наступне.
Пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначено особливості застосування у 2011 році пункту 150.1 статті 150 цього Кодексу.
Зазначена законодавча норма застосовується у 2011 році з урахуванням такого.
Якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.
Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого-четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Абзац другий пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України передбачає право платника податку на прибуток відобразити у складі витрат другого кварталу 2011 року суму від'ємного значення, що є результатом розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року.
Водночас, розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року здійснювався на підставі чинних до 01.04.2011 року норм Закону № 334/94-ВР.
Пунктом 6.1 статті 6 Закону № 334/94-ВР визначено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
У 2010 році зазначена норма застосовувалася з урахуванням пункту 22.4 статті 22 Закону № 334/94-ВР, якою було визначено обмеження щодо врахування у складі валових витрат у порядку статті 6 Закону сум від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 01.01.2010 року.
Водночас, як передбачено абзацом другим пункту 22.4 статті 22 Закону № 334/94-ВР, у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.
Отже, у 2011 році встановлені пунктом 22.4 статті 22 Закону № 334/94-ВР обмеження щодо можливості врахування всієї суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у складі валових витрат не застосовувалися.
При цьому, прямо передбачалося право врахувати у складі валових витрат першого кварталу 2011 року всю суму від'ємного значення об'єкта оподаткування, що виникло у 2010 році.
Таким чином, відповідно до зазначених законодавчих норм до складу валових витрат першого кварталу 2011 року підлягали включенню всі суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток - як ті, що утворилися станом на 01.01.2010 року так і суми, які виникли у попередніх роках.
Отже, розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року повинен був здійснюватися з урахуванням у складі валових витрат цього податкового періоду всіх сум від'ємного значення, що утворилися станом на 01.01.2011 року.
З огляду на викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що до складу валових витрат другого календарного кварталу 2011 року підлягає включенню сума від'ємного значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року, яка, у свою чергу, розраховується з урахуванням у складі валових витрат першого календарного кварталу 2011 року сум від'ємного значення, що утворились у попередніх періодах.
Відтак, податковим органом не спростовано правомірності збільшення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за другий квартал 2011 р.
Крім того, питання щодо формування від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду в розмірі 19910951,00 грн. в декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року, вже розглядалось судом.
Так, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23 липня 2012 року по справі № 2а/1570/9540/2011, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2013 року, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Іллічівську №0002441501 від 21.10.2011 року в частині зменшення ПАТ з іноземними інвестиціями «Синтез Ойл» суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за другий квартал 2011 року в розмірі 19910951,00 грн.
Також, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Зменшення позивачу суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 495135,00 грн. за 4 квартал 2010 року обґрунтовано податковим органом тим, що позивачем власними силами та потужностями, без залучення сторонніх організацій, витрачено грошові кошти в сумі 495135,12 грн. на поточний ремонт (реконструкцію, модернізацію) критого автопаркінгу, який фактично використовувався для паркування власного легкового автотранспорту робітників підприємства. За таких обставин, податковий орган дійшов висновку, що грошові кошти у сумі 495135,12 грн. витрачено на придбання будівельних матеріалів та конструкцій, витрачених при проведенні робіт, вартість яких безпідставно віднесено до складу валових витрат по рядку 04.10. Декларацій по податку на прибуток підприємства «Витрати на поліпшення основних фондів та нафтогазових свердловин», у розмірі 10 відсотків від сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок звітного періоду. До зазначених висновків податковий орган дійшов за результатами дослідження операцій у бухгалтерському обліку, відображених проводками щодо перерахування коштів, придбання будівельних матеріалів, списання матеріалів у виробництво, віднесення витрат на виробництво до складу валових витрат.
Колегія суддів погоджується з доводами судів стосовно помилковості вказаних висновків податкового органу, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано належні та допустимі докази, відповідно до яких ПАТ з іноземними інвестиціями «Синтез Ойл» не здійснювало поточний ремонт критого автопаркінгу, не витрачало грошові кошти в сумі 495135,00 грн. на придбання будівельних матеріалів та конструкцій, та відповідні операції у бухгалтерському обліку не відображало.
Висновок податкового органу з цього питання не обґрунтований посиланням на первинні бухгалтерські документи, що є порушенням п. 2, п. 5.2, п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010 року №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року за №34/18772.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».
Крім того, суди попередніх інстанцій при прийнятті рішень правильно звернули увагу на факт порушення відповідачем вимог абзацу 4 пункту 58.1 статті 58 ПК України і п.3.5, п.3.6 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, якими передбачено направлення (вручення) податкових повідомлень-рішень платникам податків не пізніше наступного робочого дня після їх складання, оскільки податкове повідомлення-рішення №0001122200 від 09 липня 2012 року, в якому зазначено підставою для його прийняття акт №996/22-0301/14343703 від 22 червня 2012 року, було надіслано позивачу тільки 14 серпня 2012 року.
За таких обставин, суди дійшли вірного висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2014 року та постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2012 року по справі № 1570/6447/12 залишити без змін.
Справу повернути до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий підписГолубєва Г.К.
Судді підписЛанченко Л.В.
підписЛосєв А.М.
Ухвала складена у повному обсязі 20.03.2015 р.