"17" березня 2015 р. м. Київ К/800/41643/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.
Суддів Ланченко Л.В.
Лосєва А.М.
при секретарі судового засідання: Чайці О.С.,
розглянувши касаційну скаргу Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2014 року
по справі № 820/6520/14
за позовом Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
про застосування та стягнення штрафу, -
Індустріальна об'єднана державна податкова інспекція міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області звернулась до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про застосування штрафу у розмірі 9744000,00 грн., що становить вісім тисяч мінімальних заробітних плат, стягнення до Державного бюджету України суми штрафу в розмірі 9744000,00 грн., перерахування до Державного бюджету України 16637,00 грн. в якості прибутку (доходу) від організації та проведення азартних ігор, що знаходяться на депозитному рахунку в ГУ Міндоходів у Харківській області, конфіскування в дохід Держави грального обладнання, яке вилучено в ході обшуку орендованих приміщень та на яке накладено арешт відповідно до ухвали Київського районного суду м. Харкова від 16.12.2013 року.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2014 року у даній справі позов задоволено частково. Застосовано до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 штраф у розмірі 9744000,00 грн. що становить вісім тисяч мінімальних заробітних плат. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державного бюджету України суму штрафу в розмірі 9744000,00 грн. Перераховано до Державного бюджету України 16637,00 грн. в якості доходу від організації та проведення фізичною особою-підприємцем азартних ігор, що знаходяться на депозитному рахунку в ГУ Міндоходів у Харківській області. В решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2014 року скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2014 року в частині задоволених позовних вимог. Прийнято в цій частині нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2014 року як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що Харківська міська громадська організація «Народна єдність» звернулася до слідчого управління ДПС у Харківській області з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, а саме - здійснення незаконної діяльності у сфері грального бізнесу, про що внесені відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 11.06.2013 року за № 32013220000000262.
На підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 14.11.2013 року та відповідно до наданого старшим слідчим ВКР СУ ФР ГУ Міндоходів у Харківській області доручення, в порядку ст.ст. 40, 41 КПК України, працівниками СУ ФР та оперативного управління ГУ Міндоходів у Харківській області 12 грудня 2013 року проведено обшук нежитлових приміщень, наданих ВАТ «Птімаш» в оренду відповідачу.
Відповідно до протоколу обшуку від 12.12.2013 року, в орендовану приміщені зафіксовано факт організації та проведення азартних ігор, що є порушенням приписів Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні».
Постановою старшого слідчого ВКР СУ ФР ГУ Міндоходів у Харківській області від 13.12.2013 року грошові кошти в загальному розмірі 16637,00 грн., які вилучені в ході проведення обшуку в орендованих відповідачем нежитлових приміщеннях, здані на зберігання на депозитний рахунок ГУ Міндоходів у Харківській області.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 16.12.2013 року на майно, яке вилучено 13.12.2013 року в ході проведення обшуку, накладено арешт.
В в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження №32013220000000262 від 11.06.2013 року встановлено наявність ознак складу кримінального правопорушення за фактом здійснення незаконної діяльності у сфері грального бізнесу. За даним фактом відкрито кримінальне провадження №32014220000000079, внесене в Єдиний реєстр досудового розслідування 20.03.2014 року за ч.1 ст.203-2 КК України.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що строк на застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій, передбачених ст. 3 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні», сплив у відповідності до ст. 250 ГК України.
Однак, з такими висновками апеляційного суду колегія суддів не погоджується з огляду на таке.
Щодо позовних вимог в частині конфіскації в дохід Держави грального обладнання, яке вилучено в ході обшуку орендованих приміщень та на яке накладено арешт відповідно до ухвали Київського районного суду м. Харкова від 16.12.2013 року, колегія суддів зазначає, що докази на підтвердження належності даних гральних автоматів на праві власності саме відповідачу в матеріалах справи відсутні, а тому у задоволенні даної позовної вимоги обґрунтовано відмовлено.
Крім того, після прийняття Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15.05.2009 року № 1334-VІ, наказом Міністерства юстиції України від 09.12.2009 року №2403/5 «Про скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта» скасовано рішення про державну реєстрацію абзацу четвертого пункту 1 наказу Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту від 15.06.2009 року №2021 «Про внесення змін до Переліку видів спорту, що визнані в Україні», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 01.07.2009 року за №581/16597, внаслідок чого такий вид спорту як «спортивний покер» виключено з переліку видів спорту, що визнані в Україні.
Судом першої інстанції правильно зазначено про те, що сам по собі «спортивний покер» - це інтелектуальна карткова гра (не азартна гра), у якій гравці змагаються між собою за затвердженими в установленому порядком правилами, у вмінні, майстерності прорахувати різноманітні вірогідності та шанси збору виграшної комбінації, оцінювати тактику та стратегію гри противника. Однак, при цьому, спортивний покер не передбачає сплату гравцем коштів як обов'язкову умову участі в грі, а також отримання виграшу/призу у будь-якому вигляді.
Тобто, обов'язковою умовою для того, щоб «спортивний покер» міг вважатися спортивної грою є проведення цих змагань без сплати гравцем коштів як обов'язкову умову участі в грі, а також отримання виграшу/призу у будь-якому вигляді.
Судом першої інстанції встановлено, що для участі у грі обов'язковою умовою було внесення 200,00 грн. Також, із наявних в матеріалах справи протоколів допиту свідків вбачається, що для участі у грі учасниками сплачувалось 200,00 грн. за вхід для формування «банку», який в подальшому буде розподілятись серед переможців, а також обмінювались грошові кошти на фішки номіналом 1, 5, 25, 100.
Тобто, умови при яких відповідачем було організовано гру у «спортивний покер» протирічать поняттю спортивної гри, оскільки передбачали сплату гравцем коштів як обов'язкову умову участі в грі, а також отримання виграшу/призу у грошовому вигляді.
Крім того, Наказом Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту від 05.09.2008 року №3658 «Про затвердження форми звітності №2-ФК (річна) «Звіт з фізичної культури і спорту» та Інструкції щодо її заповнення», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.10.2008 року за №919/15610 підприємства, установи, організації, що проводять фізкультурно-оздоровчу та спортивну роботу, незалежно від відомчого підпорядкування та форми власності надають звітність структурному підрозділу з фізичної культури та спорту.
З листа начальника управління забезпечення законності і правопорядку, додержання прав і свобод громадян Харківської обласної державної адміністрації від 15.04.2014 року №01-22/265, наявного в матеріалах справи, вбачається, що звітність ігровим клубом «Піраміда» не подавалась.
Крім того, п.6 Вимог до змісту положення (регламенту) про офіційні фізкультурно-оздоровчі заходи або спортивні змагання, затверджені наказом Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту від 06.08.2010 року №2659, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.09.2012 року за №766/18061, у разі проведення фізкультурно-оздоровчого заходу або спортивного змагання громадською організацією фізкультурно-спортивної спрямованості, положення про захід затверджується організатором за погодженням із структурним підрозділом з фізичної культури і спорту відповідної місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.
Однак, від ігрового клубу «Піраміда» до Департаменту у справах молоді та спорту обласної державної адміністрації на погодження положення (регламенту) щодо проведення спортивних заходів із гри в спортивний покер не подавались.
Згідно положень статті 1 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» гральний бізнес - діяльність, пов'язана з організацією, проведенням та наданням можливості доступу до азартних ігор у казино, на гральних автоматах, комп'ютерних симуляторах, у букмекерських конторах, в інтерактивних закладах, в електронному (віртуальному) казино незалежно від місця розташування сервера.
Азартна гра - будь-яка гра, обов'язковою умовою участі в якій є сплата гравцем грошей, у тому числі через систему електронних платежів, що дає змогу учаснику як отримати виграш (приз) у будь-якому вигляді, так і не отримати його залежно від випадковості.
Відповідно до ч. 4 ст. 1 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» організацією та проведенням азартних ігор є діяльність організаторів таких ігор, що здійснюється з метою створення умов для здійснення азартних ігор та видачі виграшів (призів) учасникам азартних ігор.
Згідно статті 2 вищевказаного Закону в Україні забороняється гральний бізнес та участь в азартних іграх.
За правилами статті 3 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» до суб'єктів господарювання, які організовують і проводять на території України азартні ігри, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання, а прибуток (дохід) від проведення такої азартної гри підлягає перерахуванню до Державного бюджету України.
Застосування фінансових санкцій, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється за рішенням суду, ухваленим за позовом органів міліції та/або органів доходів і зборів.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що в ігровому клубі «Піраміда» відповідачем діяльність здійснювалась з метою створення умов для проведення азартних ігор та видачі виграшів (призів) учасникам азартних ігор, а тому до нього необхідно застосувати фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат, а прибуток (дохід) від проведення такої азартної гри підлягає перерахуванню до Державного бюджету України.
Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» передбачено, що у 2013 мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1147,00 гривень - з 1 січня, 1218,00 гривень - з 1 грудня.
Відтак, за порушення положень статті 3 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» до відповідача правомірно застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 9744000,00 грн. та який підлягає сплаті в примусовому порядку.
Судом першої інстанції також встановлено, що кошти в сумі 16637,00 грн. одержані відповідачем як дохід від організації та проведення азартних ігор, що підтверджується матеріалами справи, тому за правилами статті 3 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» вони підлягають перерахуванню до Державного бюджету України в якості доходу від організацій та проведення відповідачем азартних ігор.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ГК України) за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 239 ГК України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції як адміністративно-господарський штраф.
Відповідно до частин 1, 2 статті 241 ГК України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.
Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.
Отже, штрафні (фінансові) санкції, застосовані за порушення вимог Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні», за своєю правовою природою є адміністративно-господарськими санкціями.
Статтею 250 ГК України передбачено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Як вбачається з матеріалів справи, факт порушення відповідачем положень Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» виявлено працівниками СУ ФР та оперативного управління ГУ Міндоходів у Харківській області 12 грудня 2013 року під час обшуку нежитлових приміщень, наданих ВАТ «Птімаш» в оренду відповідачу, а звернення позивача до суду відбулось 08 квітня 2014 року, тобто в межах строків, передбачених ст. 250 ГК України.
Внесення ж відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань не є фактом виявлення порушення законодавства у розумінні ст. 250 ГК України, оскільки такий факт може бути встановлений у результаті здійснення дій у рамках відповідної перевірки.
За таких обставин, місцевий адміністративний суд дійшов обґрунтованого висновку щодо необхідності часткового задоволення позовних вимог, правильно застосувавши норми матеріального та процесуального права до спірних правовідносин.
Відповідно до ст. 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
З огляду на вказані обставини колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про скасування постанови апеляційного суду з підстав невідповідності її нормам матеріального та процесуального права, та залишенні в силі рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 220, 223, 226, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -
Касаційну скаргу Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області задовольнити частково.
Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2014 року скасувати та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2014 року по справі № 820/6520/14.
Справу повернути до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий підписГолубєва Г.К.
Судді підписЛанченко Л.В.
підписЛосєв А.М.
Ухвала складена у повному обсязі 20.03.2015 р.