Ухвала від 11.03.2015 по справі 822/2262/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2015 року м. Київ К/800/43523/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Лосєва А.М.,

Бившевої Л.І.,

Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський фінансовий дім"

на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.06.2013

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.08.2013

у справі № 822/2262/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський фінансовий дім"

до Дунаєвецької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області

про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський фінансовий дім" (надалі - позивач, ТОВ "Подільський фінансовий дім") звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дунаєвецької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області (надалі - відповідач, Дунаєвецької МДПІ Хмельницької області), у якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 25.04.2013 № 0001551500.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.06.2013, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.08.2013 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський фінансовий дім" відмовлено.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального права та процесуального права, Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський фінансовий дім" звернулось до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.06.2013 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.08.2013 і задовольнити позов.

Письмових заперечень Дунаєвецької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області на касаційну позивача до Вищого адміністративного суду України не надходило.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, представниками податкового органу проведено невиїзну документальну перевірку з питань неподання копій записів у реєстрах отриманих та виданих податкових накладних за січень, травень, липень 2012 року, за результатами якої 29.03.2013 складено акт № 440/1540/33709668 (надалі - акт).

Перевіркою встановлено порушення позивачем приписів пункту 201.15 статті 201 Податкового кодексу України, а саме неподання копій записів у реєстрах отриманих та виданих податкових накладних за січень, травень, липень 2012 року.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001551500 від 25.04.2013, яким застосовано до позивача штраф у розмірі 510,00 грн.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що викладені в позовній заяві доводи є необґрунтованими.

Суд апеляційної інстанції погодився із таким висновком суду першої інстанції, посилаючись на те, що останній правильно встановив обставини справи, та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з п. 201.15 ст. 215 Податкового кодексу України (в редакції, чинній станом на 29.03.2013) зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Орган державної податкової служби розробляє та розміщує на своєму офіційному веб-сайті програму ведення обліку записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді та забезпечує її безкоштовне розповсюдження (включаючи необхідні зміни та доповнення) як шляхом надання доступу до копіювання такої програми, як через Інтернет, так і шляхом запису на магнітні носії інформації платника за його запитом.

Пунктом 4 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 31.12.2008 № 827 (в редакції, чинній станом на січень 2012) податкова звітність до органів податкової служби надається (надсилається): на паперових носіях; на паперових носіях - поштовими відправленнями; на електронних носіях із доданням роздрукованих оригіналів документів податкової звітності на паперових носіях; засобами телекомунікаційного зв'язку з накладанням електронного цифрового підпису - до ЦОЕЗ, у тому числі через оператора.

Згідно п. 4.5 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом ДПС України від 14.06.2012 № 516 податкова декларація подається до ОДПС за вибором платника податків в один із таких способів (п. 49.3 ст. 49 Кодексу): особисто платником податків або уповноваженою на це особою (на паперових носіях або електронних носіях із наданням роздрукованих оригіналів документів податкової звітності на паперових носіях); надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що копію записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних позивач подавав до Дунаєвецької МДПІ Хмельницької області на електронному носії без роздрукованих оригіналів документів податкової звітності на паперових носіях.

Крім того, згідно наданого судам реєстру виданих та отриманих податкових накладних, які отримані відповідачем не встановлено отримання реєстрів за січень, травень та липень 2012 року.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає правильними та обґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо правомірного накладення штрафу на позивача у розмірі 510,00 грн. та визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 25.04.2013 № 0001551500.

Таким чином, суди попередніх інстанцій під час розгляду справи повно і правильно встановили обставини справи, та при ухваленні судових рішень не допустили порушень норм матеріального та процесуального права. Зазначена обставина, відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський фінансовий дім" залишити без задоволення.

2. Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.06.2013 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.08.2013 у справі № 822/2262/13-а залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя(підпис)А.М. Лосєв

Судді:(підпис)Л.І. Бившева

(підпис) Т.М. Шипуліна

Попередній документ
43309571
Наступний документ
43309573
Інформація про рішення:
№ рішення: 43309572
№ справи: 822/2262/13-а
Дата рішення: 11.03.2015
Дата публікації: 30.03.2015
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість), що адмініструється органами державної податкової служби