11 березня 2015 року м. Київ К/800/10077/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Лосєва А.М.,
Бившевої Л.І.,
Шипуліної Т.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.10.2012
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2013
у справі № 2а-6256/12/2670
за позовом Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у м. Києві
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
про стягнення заборгованості у розмірі 13 600,00 грн., -
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.10.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2013 задоволено позовні вимоги Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у м. Києві (надалі - позивач) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (надалі - відповідач, фізичної особи-підприємця ОСОБА_5.) про стягнення заборгованості в сумі 13 600,00 грн.
Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.10.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2013 до винесення постанови Вищим адміністративним судом України у справі № К/9991/41302/12.
Позивач не надав письмових заперечень на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є власником магазину «ІНФОРМАЦІЯ_3 ФОП ОСОБА_5.», розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
01.09.2011 співробітниками відділу кримінальної міліції в справах дітей Деснянського РУГУ МВС України в м. Києві у вказаному магазині встановлено факт продажу продавцем ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, двох баночок слабоалкогольного напою «Рево» місткістю 0,5 л., двох пляшок світлого пива «Львівське» місткістю 0,5 л. та пачки цигарок «Вінстон» неповнолітній особі ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до встановленого порушення вимог ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» на підставі протоколу серії КИ № 0212389 керівником регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв, і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в м. Києві прийнято рішення від 02.11.2011 № 262971/32-128/0648 про застосування до ОСОБА_5, як суб'єкта господарської діяльності, фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 13 600 грн., зокрема: за продаж алкогольних напоїв неповнолітній особі - 6 800,00 грн., за продаж тютюнових виробів неповнолітній особі - 6 800,00 грн.
Переглянувши судові рішення у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 15-3 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» в редакції, що була чинною на момент вчинення правопорушення, забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років. Продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.
У разі відмови покупця надати такий документ продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів такій особі забороняється.
Відповідальність за порушення норм Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» несе суб'єкт підприємницької діяльності.
Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Частиною першою статті 239 Господарського кодексу України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання таку адміністративно-господарську санкції як адміністративно-господарський штраф.
Відповідно до частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» за порушення вимог статті 15-3 цього Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 6 800 гривень.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та зазначено вище, 01.09.2011 о 17:20 год. за адресою: АДРЕСА_1, в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_3», що належить відповідачу, продавцем ОСОБА_6 здійснено продаж двох баночок слабоалкогольного напою «Рево», місткістю 0.5 л, двох пляшок світлого пива «Львівське» місткістю 0.5 л та пачку цигарок «Винстон» неповнолітній ОСОБА_7, 27.07.1994 народження.
На підставі положень статті 15-3, абз. 9 частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» позивачем 02.11.2011 винесено рішення № 262971/32-128/0648 про застосування до відповідача фінансових санкцій в розмірі 13 600,00 грн.
Відповідно до статті 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Судами обох інстанції встановлено, що позивачем застосовано фінансові санкції до відповідача у передбачений положеннями статті 250 Господарського кодексу України строк.
Згідно з частиною п'ятою статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у разі невиконання суб'єктом господарювання рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.
Пунктом 10 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 №790, у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.02.2012 у справі № 2а-46/12/2670 визнано протиправним та скасовано рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у м. Києві про застосування фінансових санкцій від 02.11.2011 № 262971/32-128/0648.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2012 вказану постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову про відмову в повному обсязі в задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у м. Києві про скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 02.11.2011 № 262971/32-128/0648.
Колегією суддів встановлено, що на момент розгляду касаційної скарги, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.09.2014 касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2012 у справі № 2а-46/12/2670 залишено без змін.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про обґрунтованість позовних вимог Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у м. Києві щодо стягнення з позивача заборгованості в сумі 13 600,00 грн.
Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.
Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.
2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.10.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2013 у справі № 2а-6256/12/2670 залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя(підпис)А.М. Лосєв
Судді:(підпис)Л.І. Бившева
(підпис) Т.М. Шипуліна