"19" березня 2015 р. м. Київ К/800/52339/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Олексієнка М.М.,
Бутенка В.І.,
Штульман І.В.,
розглянувши в касаційному порядку в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі в м. Одеси (далі - УПФ) до публічного акціонерного товариства «Одеське спеціальне конструкторсько-технологічне бюро продовольчого машинобудування» (далі - ПАТ «Одеське спеціальне конструкторсько-технологічне бюро продовольчого машинобудування») про відшкодування витрат між різницею суми пенсії за касаційною скаргою представника відповідача на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 2 липня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2014 року,
У червні 2014 року представник УПФ звернувся в суд з позовом, відповідно до якого просив стягнути з відповідача 1493,07 грн. різницю між сумою пенсії, призначеною науковим працівникам за Законом України від 13 грудня 1991 року №1977-ХІІ «Про наукову і науково-технічну діяльність» (далі - Закон №1977-ХІІ) та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів.
Посилався на те, що підприємство має заборгованість перед Пенсійним фондом із зазначених виплат, при цьому добровільно відшкодовувати різницю у пенсійних виплатах не бажає.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 2 липня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2014 року, позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ПАТ «Одеське спеціальне конструкторсько-технологічне бюро продовольчого машинобудування» 1493,07 грн. заборгованості по відшкодуванню різниці між сумою пенсії, призначеної згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів науковим працівникам
У касаційній скарзі представник відповідача, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судами, просить попередні судові рішення скасувати з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Вказує на неналежне повідомлення про час та місце слухання справи, що в свою чергу, призвело до не дослідження і не врахування всіх обставин, які мають суттєве значення. Зокрема те, що фінансування витрат на виплату пенсії повинно здійснюватися з державного бюджету. Крім того, судами порушено предметну підсудність.
З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги з урахуванням наступного.
Принципи адміністративного судочинства, як правова категорія, становлять основу адміністративного процесу. Одним із таких принципів є принцип змагальності сторін. Відповідно до положень, передбачених частиною першою статті 11 КАС України, принцип змагальності передбачає правило, згідно якого особи, зацікавлені в результатах справи, мають право відстоювати свої вимоги або заперечення цих вимог у спорі шляхом подання на їх доведення доказів, участі у дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своїх думок з усіх питань, що підлягають розгляду в судовому засіданні.
Аналогічне правило закріплене у статті 49 КАС України, згідно якого особи, які беруть участь у справі мають право, зокрема:
1) знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів;
2) знайомитися з матеріалами справи;
3) заявляти клопотання і відводи;
4) давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення;
5) подавати докази, брати участь у дослідженні доказів;
6) висловлювати свою думку з питань, які виникають під час розгляду справи, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам;
7) подавати заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Для реалізації зазначеного права визначено порядок судових викликів і повідомлень. Згідно статті 33 КАС України судовий виклик або судове повідомлення осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки, складеного відповідно до статті 34 цього Кодексу факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефонограмою, опублікування у друкованому засобі масової інформації.
Повідомлення шляхом надсилання тексту повістки здійснюється за тими самими правилами, що і повідомлення шляхом надсилання повістки, крім випадків, установлених цим Кодексом.
У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються:
юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;
фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Порядок вручення повістки встановлено статтею 35 КАС України. Вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи (частина восьма статті 35 КАС України).
Згідно фактичних обставини, відповідач належним чином не повідомлявся про час та місце слухання справи як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді. При цьому, якщо в суд першої інстанції представник відповідача викликався шляхом надсилання телефонограми, то до суду апеляційної інстанції взагалі не викликався.
За правилами частини другої статті 39 КАС України порядок частини першої цієї статті може бути застосовано також щодо особи, яка бере участь у справі, незалежно від того, чи є вона суб'єктом владних повноважень, у разі, якщо вона зазначила адресу своєї електронної пошти (номер факсу, телефаксу) і не висловила заперечень проти її використання для одержання текстів судових рішень та інших документів.
У матеріалах справи відсутні відомості, які б свідчили, що ПАТ «Одеське спеціальне конструкторсько-технологічне бюро продовольчого машинобудування» зазначило адресу своєї електронної пошти (номер факсу, телефаксу) в Єдиній базі даних електронних адрес.
Повістка, як того вимагає частина четверта статті 33 КАС України, на адресу відповідача, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, не направлялася, що свідчить про неналежне повідомлення про судовий розгляд справи.
Зазначені обставин призвели до порушення прав відповідача та неналежного з'ясування обставин справи, які мають суттєве значення.
Крім того, апеляційним судом розгляд справи в письмовому провадженні здійснено в порушення норм процесуального права. Відповідно до статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі:
1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю;
2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання;
3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183 - 2.
У справі відсутні докази, які б свідчили про наявність клопотання з боку представника відповідача про розгляд справу за його відсутністю, про належне повідомлення відповідача про час і місця розгляду справи, що справу розглянуто у порядку скороченого провадження.
З урахуванням наведеного, судами попередніх інстанцій допущені порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, тому попередні судові рішення підлягають скасуванню з підстав, передбачених частиною другою статті 227 КАС України, з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді необхідно належним чином повідомити осіб, які беруть участь у справі. На підставі зібраних та досліджених доказів встановити чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджені. При виборі правової норми, що підлягає застосуванню, суд зобов'язаний врахувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, зокрема в Постанові від 5 червня 2012 року (справа 21-78а12), прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 236 КАС України.
Керуючись статтями 220, 222, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ПАТ «Одеське спеціальне конструкторсько-технологічне бюро продовольчого машинобудування» задовольнити.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 2 липня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2014 року скасувати з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає.
Судді: