"19" березня 2015 р. м. Київ К/800/56090/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Конюшка К.В.
суддів: Мороз Л.Л., Чалого С.Я.
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними матеріалами заяву ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 січня 2015 року (К/800/56090/14)
у справі № 2а-8187/2011
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області
третя особа ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.11.2014 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з підстав не відповідності касаційної скарги вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.01.2015 на підставі частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами повернуто ОСОБА_1 .
Вважаючи рішення Вищого адміністративного суду України від 13.01.2015 у цій справі незрозумілим, ОСОБА_1 звернувся до суду касаційної інстанції з заявою про роз'яснення резолютивної частини названого судового акту.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження, установленому пунктом 1 частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши заяву про роз'яснення судового рішення, колегія суддів вважає, що підстави для роз'яснення ухвали Вищого адміністративного суду України від 13.01.2015 відсутні з огляду на таке.
Відповідно до пункту 19 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» за правилами статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим.
Згідно з частиною першою статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
З наведеної норми випливає, що необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.
З тексту заяви про роз'яснення судового рішення не вбачається, в чому саме полягає його нечіткість та що викликає труднощі у розумінні резолютивної частини ухвали. Заявник фактично не погоджується з прийнятим рішенням суду касаційної інстанції, що не стосуються змісту судового рішення і не свідчить про його незрозумілість.
Ураховуючи те, що ухвала Вищого адміністративного суду України від 13.01.2015 про повернення касаційної скарги є зрозумілою, а доводи заявника, якими обґрунтовуються вимоги заяви про роз'яснення резолютивної частини вищевказаної ухвали, не стосуються роз'яснення саме змісту прийнятої ухвали, в цьому випадку відсутні підстави для задоволення цієї заяви.
Зважаючи на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про відсутність підстав для роз'яснення рішення суду касаційної інстанції у цій справі від 13.01.2015.
Керуючись статтею 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення залишити без задоволення.
Відмовити у роз'ясненні ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 січня 2015 року в цій справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.