24.03.2015р. м. Київ К/800/2169/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
Головуючого судді Малиніна В.В.,
суддів Ситникова О.Ф., Швеця В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2012 року у справі за її позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Білгород-Дністровському та Білгород-Дністровському районі Одеської області про перерахунок пенсії,
ОСОБА_4 звернулась до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської областіз позовом до Управління Пенсійного фонду України у Білгород-Дністровському районі Одеської області, у якому, з урахуванням уточнень, просила: визнати протиправним рішення відповідача щодо відмови в призначенні з 06 серпня 2010 року пенсії за віком на підставі статті 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» за роботу на посадах, віднесених до категорії посад посадових осіб місцевого самоврядування та державних службовців, а саме за роботу (службу) на посаді секретаря виконавчого комітету Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області в період з 02 квітня 1996 року по 15 квітня 1998 року та на виборній посаді секретаря Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області протягом повних двох скликань в період з 16 квітня 1998 року по 29 квітня 2006 року; зобов'язати відповідача провести відповідний перерахунок зазначеного виду пенсії з часу звернення за пенсією і виплатити пов'язану з цим заборгованість з пенсійних виплат за весь час прострочення.
Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 30 січня 2012 року позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення Управління ПФУ у Білгород-Дністровському районі Одеської області від 14 грудня 2010 року № 9780/05 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на підставі ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» за роботу на посадах, віднесених до категорії посад посадових осіб місцевого самоврядування та державних службовців. Зобов'язано відповідача провести позивачу перерахунок зазначеного виду пенсії з 06 серпня 2010 року і виплатити ОСОБА_4 пов'язану з цим заборгованість з пенсійних виплат за весь час прострочення, починаючи з 06 серпня 2010 року та до 26 липня 2011 року.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2012 року рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить його скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Відповідач у письмових запереченнях на вказану касаційну скаргу, які надійшли до Вищого адміністративного суду України, просить її залишити без задоволення, а оскаржуване нею рішення - без змін.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга заявника не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що 06 серпня 2010 року позивач звернулась до Управління ПФУ у Білгород-Дністровському районі Одеської області із заявою про призначення пенсії за віком на підставі статті 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», надавши завірену копію трудової книжки.
Згідно наданих документів та акту перевірки стажу, позивачу призначена пенсія за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при загальному стажі роботи 34 роки 11 місяців 16 днів, в тому числі стаж службовця в органах місцевого самоврядування 4 роки 9 місяців 28 днів та 5 років 3 місяці 2 дні стаж державної служби.
Листом від 14 грудня 2010 року за № 9780/05 Управління ПФУ у Білгород-Дністровському районі Одеської області повідомило позивача, що в призначенні пенсії за нормами Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» їй відмовлено, у зв'язку з відсутністю восьми та більше років роботи на виборних посадах в органах місцевого самоврядування.
Разом з тим, після встановлення наявності відповідного стажу у позивача на виборній посаді секретаря відповідної ради (наявні у судовій справі докази), відповідач з 26 липня 2011 року перевів позивача з пенсії за віком по Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, з яким погоджується колегія суддів, щов трудовій книжці позивача, копія якої надана відповідачу відсутні відомості про її роботу секретарем Приморської сільської ради в період до 13 квітня 2002 року. Інших документів, що могли підтвердити даний факт ОСОБА_4 до заяви про призначення пенсії не були додані, що свідчить на користь відповідача про правомірність його дій по відмові в призначенні відповідної пенсії на підставі ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», викладеної в листі від 14 грудня 2010 року за № 9780/05. При цьому, на такій вид пенсії була переведена позивач з моменту інформованості відповідача при наявність відповідного страхового стажу перебування позивача на виборній посаді.
Згідно з положеннями ч. 10 ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) посадовим особам місцевого самоврядування, які працювали на виборних посадах в органах місцевого самоврядування 8 років і більше, або протягом повних двох і більше скликань, починаючи зі скликання 1990 року, за винятком припинення повноважень з причин, визначених статтею 78, пунктами 2, 3, 4 частини першої, частиною другою статті 79Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», пунктами 1, 2, 6 частини першої і пунктом 1 частини другої статті 5 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, призначається пенсія відповідно до цього Закону незалежно від того, де вони працювали перед призначенням пенсії. У цих випадках пенсія обчислюється у порядку, передбаченому для державних службовців, із сум заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, за останньою займаною виборною посадою на день призначення пенсії.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 р. № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) , який регулює питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до пункту 7 вказаного Порядку до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01.01.2004, відділ персоніфікованого обліку органу, що призначає пенсію (далі - відділ персоніфікованого обліку), додає довідку із бази даних системи персоніфікованого обліку за формою згідно з додатком 2, а у разі необхідності за формою згідно з додатком 3.
Згідно пункту першого Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (пункт 3).
Натомість пунктом 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.
У разі, якщо до заяви про призначення, відновлення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за пенсією вважається день приймання заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Якщо документи, які необхідно подати додатково, протягом трьох місяців не подані, пенсія призначається, відновлюється за наявними документами. У подальшому при надходженні додаткових документів пенсія перераховується зі строків, передбачених пунктом четвертим статті 45 Закону.
З аналізу вказаних положень та наявних матеріалів справи вбачається, що наявність необхідного трудового стажу у позивача для призначення відповідної пенсії на підставі Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» не підтверджується належними та допустимими доказами, зокрема копією трудової книжки, про що сама вказує позивач у своєму позові, а саме відсутністю в ній відповідного запису.
Будь-яких інших документів, що могли свідчити про наявність відповідного трудового стажу перебування її на виборній посаді секретаря відповідної ради на час звернення до відповідача надано не було, а відтак дії останнього по відмові у призначенні даного виду пенсії є повністю законними.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що у відповідності до абзацу п'ятого пункту 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами. У зв'язку з чим, відповідачем при виявленні відповідних підстав для призначення пенсії у відповідності Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», про що останній довідався з наявних матеріалів справи, позивачу була призначена пенсія відповідно до цього Закону, шляхом її переведення з одного виду пенсії на інший.
Тому колегія суддів Вищого адміністративного суду України не вбачає з боку відповідача порушень прав позивача в частині невиконання вимог пенсійного забезпечення та принципів міжнародного права, на які вона посилається у своїй касаційній скарзі.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення - залишити без змін.
Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновку суду та обставин справи не спростовують.
Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2012 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В.В. Малинін
Судді: О.Ф. Ситников
В.В. Швець