"24" лютого 2015 р. м. Київ К/800/62796/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Голубєвої Г.К., Сіроша М.В., розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у місті Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області
на постановуХерсонського окружного адміністративного суду від 02.11.2012
та ухвалуОдеського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2014
у справі №2а-1837/12/2170
за позовомПриватного підприємства «Армавір»
доДержавної податкової інспекції у місті Херсоні Херсонської області ДПС
провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Приватне підприємство «Армавір» звернулося до суду із адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Херсоні Херсонської області ДПС від 02.12.2011 №0004822307 та №0004832307.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 02.11.2012 у даній справі, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2014, позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 02.12.2011 №0004822307 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати в частині у задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.12.2011 №0004822307 та прийняти нове рішення в цій частині, яким відмовити в позові, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято без повного дослідження всіх істотних обставин справи.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.
З урахуванням відсутності клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги в порядку письмового провадження відповідно до пункту 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем 24.11.2011 проведено фактичну перевірку господарської одиниці - оптової бази, розташованої за адресою: м.Херсон, вул.Декабристів, 32, кв.5, що належить приватному підприємству «Армавір», щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, за результатами якої складено акт №301/21/22/23/31918339/418 від 24.11.2011, згідно висновків якого позивачем порушено вимоги пункту 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що виразилось у незабезпеченні щоденного друку фіскального звіту РРО, а також статті 267 Податкового кодексу України через здійснення діяльності без придбання відповідного торгового патенту.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 02.12.2012:
- №0004822307, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 340 грн. за порушення пункту 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;
- №0004832307, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 5790,40 грн. за порушення статті 267 Податкового кодексу України.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції, з чим погодився апеляційний суд, виходив з того, що за приписами пункту 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» час друкування Z-звіту поставлено в залежність від години початку роботи, тому накладення штрафу за нездійснення цієї операції у вихідні (не робочі) є протиправним. Між тим, дійшов висновку, що у випадках продажу товару суб'єктом господарської діяльності з окремого приміщення (офісу) із застосуванням готівкових розрахунків, то на підставі статті 267 Податкового кодексу України, такий суб'єкт господарської діяльності повинен придбати торговий патент на загальних підставах.
Судова колегія касаційної інстанції не погоджується з позицією судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності законних підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 02.12.2012 №000422307, виходячи з наступного.
Підставою для застосування спірним податковим повідомленням-рішенням від 02.12.2012 №000422307 до позивача штрафу у розмірі 340,00 грн. стало те, що за 26.08.2011 РРО обнулено 29.08.2011, а не щоденно.
Розглядаючи названий епізод, суди попередніх інстанцій встановили, що після виконання Z-звіту №0129 за 25.08.2011 з останнім фіскальним чеком №1350, першу розрахункову операцію 26.08.2011 було здійснено о 18 год. 18 хв., про що свідчить копія фіскального чеку №1351. Наступний Z-звіт №0130 був роздрукований 29.08.2011 о 09 год. 00 хв., до здійснення першої розрахункової операції, з врахуванням того, що згідно наказу позивача №3-к від 03.01.2011 графік роботи підприємства на 2011 рік складає понеділок - п'ятниця з 9-00 год. по 18-00 год., вихідні дні - субота, неділя та святкові дні.
При цьому суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, відхиляючи доводи податкового органу як необґрунтовані, виходив з того, що, оскільки 27.08.2011 та 28.08.2011 є вихідними днями (субота, неділя) та приймаючи до уваги, що у вказані дні каса підприємства не була відкрита і не працювала, тому друк Z-звіту у межах 24 годин з початку реєстрації першої розрахункової операції 26.08.2011 о 18 год. 18 хв. після виконання Z-звіту попередньої зміни 29.08.2011 о 09 год. 00 хв., відповідає чинному законодавству.
Разом з тим, відповідно до пункту 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані щоденно друкувати на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в КОРО.
Приписи наведеної норми передбачають особливості роботи РРО, які мають забезпечувати друкування таких звітів за кожний робочий день.
За змістом пункту 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року №199, зміна - період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту; Z-звіт - це денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті РРО.
Відповідно до пункту 7 наведених Вимог усі режими роботи РРО повинні блокуватися, зокрема, у разі перевищення максимальної тривалості зміни.
У додатку до Вимог зазначено, що максимальна тривалість зміни не повинна перевищувати 24 години.
Таким чином, аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що оскільки календарний день (доба) налічує 24 години, тобто день триває з 0 годин 00 хвилин до 24 годин 00 хвилин, при щоденній роботі з РРО Z-звіт необхідно виконувати щодня по закінченні робочої зміни, але не пізніше 24 години цього дня.
Отже, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, мають щоденно, тобто кожного робочого дня по закінченні зміни, але не пізніше 24 години цього ж дня, друкувати на РРО фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в КОРО.
Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 13.03.2014 у справі № 21-5а14.
За таких підстав та приймаючи до уваги, що суди попередніх інстанцій повно і правильно встановили фактичні обставини справи, але скасовуючи спірне податкове повідомлення-рішення неправильно застосували норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, тому воно в задоволеній частині позовних вимог, відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає скасуванню з прийняттям нового протилежного рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області задовольнити.
2. Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02.11.2012 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2014 скасувати в задоволеній частині про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.12.2011 №0004822307 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340 грн. та прийняти нове рішення, яким відмовити в цій частині позовних вимог.
3. В решті постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02.11.2012 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2014 залишити без змін.
4. Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В.П.Юрченко
Судді Г.К.Голубєва
М.В.Сірош