19.03.2015р. м. Київ К/800/51627/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддівЗайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Стрелець Т.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Київський радіозавод» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Київський радіозавод» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про визнання дій неправомірними, -
Публічне акціонерне товариство «Київський радіозавод» (далі - ПАТ «Київський радіозавод») пред'явило позов до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (далі - Інспекція ДАБК у місті Києві) про визнання дій відповідача щодо проведення перевірки ПАТ «Київський радіозавод» неправомірними.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2014 року позовні вимоги задоволено.
Визнано неправомірними дії Інспекції ДАБК у місті Києві щодо вчинення заходів, спрямованих на проведення 23 грудня 2013 року позапланової перевірки позивача, складання актів та протоколів.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року апеляційну скаргу Інспекції ДАБК у місті Києві задоволено, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2014 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ПАТ «Київський радіозавод» до Інспекції ДАБК у місті Києві про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції скаржник оскаржив його.
У касаційній скарзі ПАТ «Київський радіозавод», посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Судами встановлено, що на підставі звернення до Інспекції ДАБК у м. Києві ПП «ЛАЗУРІТ-К» від 10 грудня 2013 року №10/12, посадовими особами Інспекції ДАБК у м. Києві 23 грудня 2013 року було проведено позапланову перевірку дотримання ПАТ «Київський радіозавод» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на комплексі будівель по вул. Бориспільській, 9 у Дарницькому районі м. Києва.
Оскільки посадових осіб Інспекції ДАБК у м. Києві не було допущено до здійснення перевірки, 23 грудня 2013 року було складено відповідний акт.
В даному акті було зазначено, що позивачем вчинено порушення пункту 1 частини 4 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», підпункту 1 пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553.
23 грудня 2013 року Інспекцією ДАБК у м. Києві внесено припис та складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Розглянувши протокол від 23 грудня 2013 року, відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 09 січня 2014 року № 09/14/7/26-33/0901/02/3, якою визнано ПАТ «Київський радіозавод» винним у вчинені правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 12180,00 грн.
Предметом даної позовної заяви є оскарження дій Інспекції ДАБК у місті Києві щодо вчинення заходів, спрямованих на проведення 23 грудня 2013 року позапланової перевірки позивача, складання актів та протоколів.
Оскарження акту перевірки від 23 грудня 2013 року, припису від 23 грудня 2013 року, протоколу від 23 грудня 2013 року та постанови про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 09 січня 2014 року № 09/14/7/26-33/0901/02/3 не є предметом розгляду цієї справи.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, прийшов до висновку що дії відповідача щодо вчинення заходів, спрямованих на проведення 23 грудня 2013 року позапланової перевірки, складання актів та протоколів, а також винесення постанови від 09 січня 2014 року №09/14/7/26-33/0901/02/3 є протиправними, оскільки в діях позивача відсутній склад протиправного діяння (дії чи бездіяльності), що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, вчинення яких тягне за собою відповідальність, передбачену Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», з огляду на те, що позивач не є суб'єктом містобудівної діяльності, відсутні визначені чинним законодавством підстави для проведення позапланової перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства відносно позивача, а тому відповідно до пункту 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю у позивача був відсутній обов'язок допускати посадових осіб інспекції до проведення перевірки за умови недотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції зазначив, що Інспекція ДАБК у місті Києві відповідно до вимог статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно з Порядком № 553, на підставі звернення ПП «Лазуріт-К» від 10 жовтня 2013 року № 10/12 правомірно провела позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності по вул. Бориспільській, 9 у Дарницькому районі міста Києва, тим самим відповідачем не було порушено прав позивача, оскільки Інспекція ДАБК у місті Києві діяла в межах повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України із правовою позицією суду апеляційної інстанції погоджується із огляду на наступне.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про основи містобудування» державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.
Згідно статті 8 Закону України «Про основи містобудування» державне регулювання, зокрема, полягає в контролі за дотриманням законодавства у сфері містобудування, державних стандартів і норм, вимог вихідних даних, затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об'єктів, раціональним використанням територіальних і матеріальних ресурсів при проектуванні та будівництві.
Статтею 15 Закону України «Про основи містобудування» передбачено, що компетенція центрального спеціально уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури визначається положенням, яке затверджується відповідно до закону. Окремі функції органів з питань містобудування та архітектури визначаються законодавством.
Статтею 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.
Згідно пункту 1 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.
Відповідно до Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.
Пунктом 7 Порядку № 553 передбачено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.
Підставами для проведення позапланової перевірки зокрема є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
Пунктом 14 Порядку № 553 передбачено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб інспекції до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги інспекції щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб інспекції до проведення перевірки складається відповідний акт.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15 травня 2012 року № 240 (далі наказ № 240) затверджено форм актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Зокрема затверджено форму акта перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил згідно з додатком 1 та форму акта про недопущення посадових осіб інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій згідно з додатком 2.
Матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами Інспекції ДАБК у м. Києві в зв'язку із недопущенням їх до проведення перевірки складено акт недопущення посадових осіб інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємництва будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 23 грудня 2013 року.
Крім цього факт недопущенням посадових осіб Інспекції ДАБК у м. Києві сторонами не оспорюється.
Пунктом 2 частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» передбачено, що суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за недопущення посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат.
Оскільки посадових осіб Інспекції ДАБК у м. Києві не було ПАТ «Київський радіозавод» допущено до перевірки про що відповідачем складено акт від 23 грудня 2013 року, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суд апеляційної інстанції повно і всебічно встановив обставини справи, дав їм належну юридичну оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права та прийшов до вірного висновку про правомірність дій Інспекції ДАБК у м. Києві, що були спрямовані на проведення позапланової перевірки з дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, зокрема, що були відсутні підстави для проведення перевірки, чи те, що позивач не є суб'єктом містобудівної діяльності є безпідставними, оскільки ПАТ «Київський радіозавод» повинно було відповідно до пункту 14 Порядку № 553 допустити посадових осіб Інспекції ДАБК у м. Києві до проведення перевірки і після складення ними акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, внесення припису, складення протоколу та винесення постанови оскаржувати дії Інспекції в зв'язку із відсутністю у відповідача, на їх думку, підстав для проведення перевірки та в зв'язку із тим, що позивач не є суб'єктом містобудівної діяльності.
Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Оскільки суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій, підстав для задоволення касаційної скарги немає.
Керуючись статтями ст. ст. 220, 221, 226, 230, 232 КАС України, -
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Київський радіозавод» залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1
Судді: