17 березня 2015 року м. Київ К/9991/58477/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Тракало В.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання рішення неправомірним та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2012 року, -
У листопаді 2011 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ОВК) в якому просив визнати дії відповідача щодо позбавлення його статусу учасника бойових дій незаконними.
В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що дії відповідача стосовно позбавлення його статусу учасника бойових дій не ґрунтуються на вимогах закону та порушують його права, а тому просив про задоволення позову.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 27 січня 2012 року, позов задоволено та визнано незаконними дії ОВК щодо прийняття рішення про втрату права на статус, визначений Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі Закон № 3551-XII).
Оскаржуваною постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2012 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить ухвалене ним судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів, в межах статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку про відхилення скарги з таких підстав.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову апеляційний суд, на підставі наявних у справі даних встановив і правильно виходив з того, що відповідачем дотримано порядок розгляду питання щодо позбавлення позивача статусу учасника бойових дій, а тому його дії є правомірними.
Судами встановлено, що позивачу, на виконання ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду по справі № 2а-17/2007, встановлено статус учасника бойових дій та видано відповідне посвідчення і листи - талони.
Однак, 23 лютого 2011 року ухвалою Вищого адміністративного суду України вищевказане судове рішення, на підставі якого позивачу було встановлено спірний статус, скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд.
19 жовтня 2011 року на засіданні комісії Сумського обласного військового комісаріату з питань розгляду матеріалів про визначення учасника бойових дій, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ухвалено вважати позивача таким, що втратив право на статус, визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з подальшим вилученням відповідного посвідчення та листа-талонів.
Позивач із такими діями відповідача не погодився вважаючи, що ОВК порушив порядок розгляду питання про позбавлення його статусу учасника бойових дій та вилучення посвідчення.
Так, згідно з пунктом 13-1 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302 у разі виникнення підстав, за якими особа втрачає право на статус, визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», видане їй раніше посвідчення вилучається уповноваженим на видачу посвідчень органом, з повідомленням органу, який видав таке посвідчення.
Відповідно до пункту 12 Інструкції про порядок видачі посвідчень учасника бойових дій, нагрудних знаків «Ветеран війни - учасник бойових дій» та листів талонів на право одержання проїзних квитків з 50-відсотковою знижкою їх вартості у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 8 квітня 2009 року № 158 відповідно до пункту 13-1 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302, у разі виникнення підстав, за якими особа втрачає право на статус, визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», видане їй раніше посвідчення вилучається уповноваженим на видачу посвідчень органом з повідомленням органу, який видав таке посвідчення.
Пунктом 5 Положення про комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 8 квітня 2009 року № 158 (далі - Положення) визначено, що у своїй діяльності Комісії керуються Конституцією України, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», постановами Кабінету Міністрів України та цим Положенням.
За приписами пункту 6 Положення на Комісії Міністерства оборони України та військової частини НОМЕР_1 покладається вирішення питань про визначення учасників бойових дій відповідно до статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Обов'язки комісії визначені пунктом 8 Положення, зокрема, комісії зобов'язані: інформувати заявника про прийняття заяви до розгляду і дату засідання Комісії; заслуховувати пояснення громадян, які подали заяви, свідків, представників організацій, установ та громадських організацій ветеранів, досліджувати інші докази.
Як правильно встановлено судами, 26 вересня 2011 року позивачу було направлено повідомлення про його виклик на засідання Комісії, призначене на 29 вересня 2011 року.
У зв'язку з неявкою позивача на засідання комісії ОВК 29 вересня 2011 року, розгляд питання щодо вилучення посвідчення учасника бойових дій відкладено на 19 жовтня 2011 року, а 30 жовтня 2011 року ОСОБА_1 надіслано листа з інформацією про дату проведення наступного засідання комісії.
Крім того, 12 жовтня 2011 року позивачу повторно було надіслано лист з витягом протоколу № 9 від 29 вересня 2011 року з інформацією про дату проведення наступного засідання комісії, проте, на вищезазначене засідання позивач повторно не з'явився, жодних клопотань про перенесення розгляду від нього або його представника не надав.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що розгляд питання про вилучення посвідчення та позбавлення статусу учасника бойових дій здійснено відповідачем у встановленому законом порядку з дотриманням усіх вимог вищезазначених правових норм, а тому висновки апеляційного суду про відсутність підстав для задоволення позову ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та прийняті з дотриманням норм процесуального права.
Враховуючи зазначене, рішення суду апеляційної інстанцій відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, доводи касаційної скарги його висновків не спростовують, такі ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм, а тому підстав для скасування судового рішення колегія суддів не вбачає.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанцій залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Не може бути скасовано правильне і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів,-
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2012 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Я.Л. Іваненко
М.І. Мойсюк
В.В. Тракало