18 березня 2015 року м. Київ В/800/1408/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
суддів:
Мороз Л.Л.,
Горбатюка С.А.,
Калашнікової О.В.,
Мороза В.Ф.,
Цуркана М.І.,
перевіривши матеріали заяви Київської митниці Державної фіскальної служби України про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 16.12.2014 року (К/800/15192/14) у справі за позовом СП "Украінская Восточная Рибная компанія" ТОВ до Київської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Київській області про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, карток відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, стягнення надмірно сплачених коштів,
СП "Украінская Восточная Рибная компанія" ТОВ звернулось до суду з позовом до Київської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Київській області, про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, карток відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, стягнення надмірно сплачених коштів, стягнення надмірно сплачених коштів у сумі 37558,03 грн.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22.08.2013 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2014 року постанову Київського окружного адміністративного суду від 22.08.2013 року скасовано та ухвалено нову, якою позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправними та скасовано рішення Київської митниці Міндоходів від 08.05.2013 року № 125110007/2013/910014/2, № 125110007/2013/910017/2, № 125110007/2013/910020/2, від 14.05.2013 року № 125110007/2013/910023/2; визнано протиправними та скасовано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці Міндоходів від 08.05.2013 року № 125110007/2013/00019, № 125110007/2013/00026, № 125110007/2013/00022, від 14.05.2013 року № 125110007/2013/00028. В інший частині позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.12.2014 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2014 року залишено без змін.
Київська митниця Державної фіскальної служби України подала заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 16.12.2014 року.
У заяві про допуск до перегляду Верховним Судом України судового рішення, заявник посилається на наявність підстав, встановлених ст.ст. 235-239 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень.
Скаржник посилається на судові рішення Вищого адміністративного суду України від 28.01.2015 року (справа № К/800/630/14), від 16.09.2014 року (справа № К/800/36865/14), які постановлені у справах за позовами юридичних осіб до органів митниці про скасування рішення та стягнення коштів.
Вивчивши заяву про перегляд судового рішення та додані до неї матеріали, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що підстави для надання допуску справи до провадження Верховного Суду України відсутні.
Статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:
1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;
2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Як вбачається з тексту оскарженої ухвали Вищого адміністративного суду від 16.12.2014 року, позов задоволено у частині визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
У цій справі судами було встановлено, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару основні документи, що передбачені частиною другою ст. 53 Митного кодексу України. У свою чергу, подані декларантом документи, чітко ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей та містять дані, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товарів, тобто підтверджують митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої, п'ятої ст. 58 Митного кодексу України. Крім того, рішення про коригування митної вартості товарів прийняте відповідачем із застосуванням резервного методу визначення митної вартості товару. Проте, вказане рішення не містить посилань на жодне джерело інформації, яке стало підставою для коригування митної вартості товару.
Водночас, з тексту судових рішень, які заявник надав на підтвердження наявності підстав, встановлених ст.ст. 235-239 Кодексу адміністративного судочинства України, вбачається, що у вказаних справах судами було встановлено, що подані декларантом документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містили не повні відомості щодо числових значень складових митної вартості товарів, зокрема щодо додаткових нарахувань до ціни угоди - витрат на навантаження та розвантаження товару, страхування товару.
У зв'язку з неможливістю об'єктивного визначення ціни товару за наданими позивачем документами, відмовою позивача від надання додаткових документів, у митниці не було можливості застосувати митну вартість, визначену позивачем, що дало митниці підстави для визначення митної вартості товарів у спосіб, передбачений ст.57 Митного кодексу України. При визначенні митної вартості товару митницею обґрунтовано застосований резервний метод оцінки згідно ст. 64 Митного кодексу, у рішенні митниця послідовно довела неможливість застосування попередніх методів.
Отже в оскаржуваній ухвалі ВАСУ та доданих судових рішеннях обставини справи різні.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутність ознаки неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах, оскільки подібними є правовідносини, які мають тотожний суб'єктний склад, об'єкт та предмет правового регулювання, а також умови застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин).
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для можливого допуску до провадження про перегляд рішення у відповідності до ст. 237 КАС України Верховним Судом України оскаржуваної ухвали.
Керуючись статтями 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Відмовити у задоволенні заяви Київської митниці Державної фіскальної служби України про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 16.12.2014 року (К/800/15192/14).
Судді: