"19" березня 2015 р. м. Київ К/800/50400/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Олексієнка М.М. (доповідач)
Бутенка В.І.,
Штульман І.В.,
розглянувши в касаційному порядку в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Біляївського районного відділу Головного управління державної Міграційної Служби України в Одеській області (далі - Біляївський РВ) про визнання протиправними дій щодо відмови в проведенні службової перевірки, зобов'язанні провести перевірку за касаційною скаргою позивачки на судові рішення Одеського окружного адміністративного суду від 7 жовтня 2013 року, Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2014 року, -
У вересні 2013 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом, відповідно до якого з урахуванням уточнених позовних вимог, просила визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні службової перевірки по факту незаконного оформлення паспортів ОСОБА_5, ОСОБА_6 та зобов'язати провести зазначену перевірку.
Посилалася на те, що паспорти вказаним особам видані з порушенням чинного законодавства, що в свою чергу призвело до незаконного набуття права на спадкове майно.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 7 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2014 року, в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивачка, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судами, просить попередні судові рішення скасувати з направленням справи для подальшого розгляду до суду апеляційної інстанції.
З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги частково з наступних підстав.
Відповідно до статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам рішення судів попередніх інстанцій не відповідають. Як свідчать фактичні обставини справи, в тому числі зміст заяви представника позивачки від 08.08.2013 року, останній просив провести службову перевірку по факту отримання паспортів за підробленими документами. Листом від 27.08.2013 року № 5500 повідомлено про відмову в проведенні зазначеної перевірки, з посиланням на Закон України «Про захист персональних даних».
З такими діями позивачка не погодилася і оскаржила їх в судовому порядку, тобто, спір виник саме з приводу відмови у проведенні службової перевірки.
Проте суд першої інстанції, в порушенні вимог, передбачених пунктами 1, 3 частини першої статті 161 КАС України, при ухваленні постанови не вирішив чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони доводяться, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, а став давати оцінку законності видачі паспортів, що не відповідає предмету спору.
Підстави та порядок проведення службового розслідування, в даному випадку, визначаються Порядком оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженим наказом МВС України від 13 квітня 2012 року № 320, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 2 липня 2012 року. Згідно п.10.4 цього нормативного акту у разі оформлення паспорта з порушенням вимог чинного законодавства керівником територіального органу (територіальним підрозділом) проводиться службове розслідування, за результатами якого складається висновок у двох примірниках, який надсилається до Державної міграційної служби України для затвердження керівником відповідного структурного підрозділу.
Виходячи із зазначених положень, суд повинен перевірити чи були підстави для проведення службового розслідування за заявою ОСОБА_7, які дії мав вчинити суб'єкт владних повноважень та чи відповідають вони вимогам закону.
Помилковим є посилання суду першої інстанції і на те, що позивач зобов'язаний був вказати, які порушення діючого законодавства, допущені при видачі паспортів. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частина друга статті 71 КАС України).
Апеляційний суд порушення допущені судом першої інстанції не виправив та усупереч вимогам статей 159, 161, 195, 202 КАС України не забезпечив з'ясування наведених доводів апеляційної скарги, тому попередні судові рішення підлягають скасуванню з підстав, передбачених частиною другою (порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи) статті 227 КАС України з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, а не до апеляційної, як того вимагає позивачка.
При новому розгляді на підставі зібраних і досліджених доказів вирішити правомірність дії (рішення) суб'єкта владних повноважень при розгляді заяви ОСОБА_7 щодо проведення службової перевірки по факту незаконності отримання паспортів.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 7 жовтня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2014 року з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає.
Судді: М.М. Олексієнко
В.І. Бутенко
І.В. Штульман