24 березня 2015 р.Справа № 591/827/13-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Сіренко О.І.
Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 27.02.2015р. за заявою ОСОБА_1 про перегляд за ново виявленими обставинами постанови Зарічного районного суду м. Суми по справі № 591/827/13-а
за позовом ОСОБА_1
до Сумської міської ради треті особи ОСОБА_3 , Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Сумській області , Сумське міське об'єднання громадян "Вікторія"
про визнання незаконним та скасування рішення Сумської міської ради №2075 - МР від 30.01.2012 року,
27 лютого 2015 року ухвалою Зарічного районного суду м. Суми заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Зарічного районного суду м. Суми від 01.06.2013р. у справі №2-а/591/827/13-а - залишено без задоволення.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати як таку, що постановлена з порушенням принципів об'єктивності, повноти, всебічності судового розгляду, з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Зарічного районного суду м. Суми від 01.06.2013 року по справі №591/827/13-а задовольнити. Обґрунтовуючи заявлені вимоги, посилається на те, що під час розгляду справи суду і сторонам не були і не могли бути відомі істотні обставини, які мали значення для вирішення справи, а саме - рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 27.12.2011 року по справі №1806/2-515/2011 встановлено правомірність володіння 986/1000 частками гуртожитку по АДРЕСА_1 за ОСОБА_1, оскільки Сумській міській раді було відмовлено у задоволенні позову про зобов'язання позивача передати зазначені 986/1000 часток гуртожитку. Правом на витребування у позивача спірного майна наділені саме ВАТ "Сумське АТП-15297" та Регіональне відділення Фонду Державного майна України у Сумській області, а не Сумська міська рада. З огляду на зазначені обставини, ОСОБА_1 вважає, що у випадку, якщо вказані факти були б відомі Зарічному районному суду м. Суми при ухваленні постанови від 01.06.2013 року по справі №2-а/591/827/13-а, це б вплинуло на результат судового розгляду.
Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Сумській області у письмових запереченнях просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Вважає, що зазначені позивачем факти не можуть свідчити на користь наявності підстав для перегляду постанови Зарічного районного суду м. Суми від 01.06.2013 року по справі №2-а/591/827/13-а за нововиявленими обставинами, оскільки не могли вплинути на результат розгляду вказаної справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представника позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що 04 лютого 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Сумської міської ради, треті особи: ОСОБА_3, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Сумській області, в якому просив визнати незаконним (нечинним) та скасувати Рішення №2075-МР від 30.01.2012 року Сумської міської ради "Про надання згоди на прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Суми гуртожитку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1".
01 червня 2013 року постановою Зарічного районного суду м. Суми в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено у зв'язку з їх необґрунтованістю.
18 вересня 2013 року ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду постанову Зарічного районного суду м. Суми від 01.06.2013 року по справі №591/827/13-а залишено без змін.
09 лютого 2015 року ОСОБА_1 подав заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Зарічного районного суду від 01.06.2013 року по справі №591/827/13-а, в якій посилається на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 27.12.2011 року у справі №1806/2-515/2011 як нововиявлену обставину, про існування якого не було і не могло бути відомо ані суду, ані сторонам під час розгляду справи №591/827/13-а.
Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що викладені в заяві обставини не мають характеру нововиявлених в розумінні статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.
Виходячи з викладеного, колегія суддів зазначає, що нововиявленими слід вважати обставини, які об'єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи та не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі. Наявність обох цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов'язковою.
При цьому, нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.
Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
Посилання заявника на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 27.12.2011 року у справі №1806/2-515/2011, яким в відмовлено в задоволенні позову Сумській міській раді про зобов'язання ОСОБА_1 в 3-денний термін з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду передати 986/1000 часток будівлі-гуртожитку по АДРЕСА_1 Управлінню майна комунальної власності Сумської міської ради за актом приймання-передачі, є безпідставними, оскільки зазначена обставина не є нововиявленою та не є істотною для справи, як такою, що може бути покладена в основу рішення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначена заявником обставина не має характеру нововиявленої, оскільки не спростовує обставин, що встановлені судом, а також не стосується мотивів, з яких суд виходив при прийнятті рішення, і положення закону, яким він керувався, тобто фактів, які були покладені в основу постанови суду.
Так, з постанови Зарічного районного суду м. суми від 01.06.2013 року по справі №591/827/13-а, про перегляд якої просить позивач, вбачається, що суд керувався нормами Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств", постанови Кабінету Міністрів України від 06.11.1995 року №891 "Про затвердження положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій". Виходив з того, що за умови визнання недійсним договору купівлі-продажу гуртожитку АДРЕСА_1, укладеного між ВАТ "Сумське АТП 15927" та ОСОБА_1, а також направлення уповноваженим управляти державним майном у Сумській області органом звернення щодо надання дозволу на передачу зазначеного гуртожитку до комунальної власності територіальної громади м. Суми, Сумська міська рада правомірно прийняла рішення №2075-МР від 30.01.2012 року.
Факт ухвалення Ковпаківським районним судом м. Суми 27.12.2011 року Рішення у справі №1806/2-515/2011 не змінює зазначених обставин, на які у постанові від 01.06.2013 року посилався Зарічний районний суд м. Суми. Вказаним рішенням підтверджено, що Сумська міська рада станом на 27.12.2011 року не є власником спірних 986/1000 часток будівлі гуртожитку за АДРЕСА_1. Однак зазначений факт не спростовувався при розгляді справи № 591/827/13-а, натомість суд оцінював правомірність проведеної у 2012 році процедури прийняття Сумської міською радою зазначеної будівлі до комунальної власності у зв'язку з визнанням недійсним у судовому порядку договору купівлі-продажу 986/1000 часток будівлі гуртожитку за АДРЕСА_1 від 18.05.2007 року.
З урахуванням норм ч. 2 ст. 245 КАС України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказані ОСОБА_1 факти не мають обов'язкової ознаки істотності, оскільки якби суду вони були відомі під час розгляду справи, то це не вплинуло б на результат вирішення справи.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що підстави для перегляду постанови суду за нововиявленими обставинами відсутні, ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 27.02.2015р. по справі № 591/827/13-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І.
Судді(підпис) (підпис) Любчич Л.В. Спаскін О.А.
Повний текст ухвали виготовлений 30.03.2015 р.
Помічник судді Цюпак О.П.