10.03.2015р. м. Київ К/800/59308/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Моторного О.А. - головуючого,
Борисенко І.В.,
Кошіля В.В.,
за участю секретаря - Калініна О.С.
та представників сторін:
позивача - ОСОБА_4,
відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_5
на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2013
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2013
у справі № 2а-9135/09/2670
за позовом ОСОБА_5
до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.04.2010 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2010 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.04.2010 скасовано, ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги задоволено: скасовано податкові повідомлення-рішення від 03.04.02009 №0000591741/0 та від 08.05.2009 № 000059174/1.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.03.2012 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2010 скасовано, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києві від 23.04.2010 залишено в силі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.02.2013, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2013, заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду м. Києві від 23.04.2010 залишено без задоволення.
В касаційній скарзі заявник, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами, а справу направити на новий розгляд.
В судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в засідання суду не з'явивсь, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
В обґрунтування заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами ОСОБА_5 посилається на те, що з Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців від 08.01.2013 №15548360 вона дізналась про те, що вона не є суб'єктом підприємницької діяльності, а тому донарахування та сплата земельного податку мала відбуватись за процедурою, яка відрізняється від процедури, передбаченої для платників земельного податку суб'єктів підприємницької діяльності, що не було враховано судом при розгляді даної справ. Крім того, позивач посилається на те, що судом при розгляді справи не були досліджені та враховані обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та не застосовані відповідно до цього норми матеріального права.
Отже, на думку заявника, обставина щодо визначення та обліку СДПІ заборгованості в сумі 898023,21 грн., як податкового боргу ПФ «Апія», існувала на час судового розгляду, однак, не була і не могла бути відомою ПАТ «ВіЕйБі Банк» на час розгляду справи Харківським окружним адміністративним судом внаслідок її свідомого неповідомлення позивачем.
Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.06.2011, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;
3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;
4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути;
5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.
Зі змісту даних норм Кодексу випливає, що необхідними ознаками обставин, за яких їх можна вважати нововиявленими, є, по-перше, їх наявність на час вирішення адміністративної справи, по-друге, те, що ці обставини не були і не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, по-третє, обставини мають бути істотними, тобто, такими, що впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів та встановлено судами, постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.04.2010 мотивована правомірністю донарахуванню земельного податку позивачу не як суб'єкту підприємницької діяльності, а як громадянину. Судовим рішенням не встановлюється обставина щодо наявності у позивача статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
При цьому, судом першої інстанції правомірно не прийнято до уваги посилання позивача про його необізнаність відносно того, що він не є суб'єктом підприємницької діяльності, оскільки державна реєстрація фізичної особи - підприємця в силу ст. 42, ст. 43 Закону України «Про державну реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців» від 15 травня 2003 року № 755-IV, здійснюється за його ініціативою та при його участі (або уповноваженої особи).
За наведених обставин, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку, що обставини, на які посилається заявник, як на підставу перегляду судового рішення, не є нововиявленими в розумінні положень законодавства.
Доводи, наведені заявником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.
Керуючись ст. ст. 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.02.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2013 залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний
Судді(підпис) І.В. Борисенко
(підпис) В.В. Кошіль