04.03.2015р. м. Київ К/800/7843/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України
в складі: головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Ємельянова В.І., Рецебуринський Ю.Й.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Ленінського районного суду м. Вінниці від 30.07.2012р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08.01.2013р. у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Вінниці про визнання незаконними рішень, дій та бездіяльності, -
У травні 2012 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом про визнання незаконними рішень, дій та бездіяльності відповідача, зобов'язання вчинити дії та відшкодування матеріальної і моральної шкоди.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 30.07.2012р. позовні вимоги в частині визнання незаконним і скасування рішення від 03.06.2009р., визнання незаконними і скасування рішень про здійснення перерахунку пенсії по інвалідності з 2004 року, визнання протиправною та незаконною бездіяльність щодо інформування за періоди з 01.01.2003р. по 28.11.2011р. та з 01.01.2004р. по 28.11.2011р. залишено без розгляду. В іншій частині позовних вимог відкрито провадження в справі.
Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08.01.2013р. скасовано рішення суду першої інстанції в частині залишення позовних вимог щодо визнання незаконним і скасування рішення від 03.06.2009р. та визнання незаконними і скасування рішень про здійснення перерахунку пенсії по інвалідності з 2004 року без розгляду і в цій частині справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. В решті рішення залишено без змін.
З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодилися позивачі, подали касаційну скаргу, в якій посилаються на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання прийняття позовної заяви. Просять скасувати постановлені судами рішення.
Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до частини 2 статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 100 КАС України передбачено, що поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Залишаючи позовні вимоги в частині визнання незаконним і скасування рішення від 03.06.2009р., визнання незаконними і скасування рішень про здійснення перерахунку пенсії по інвалідності з 2004 року, визнання протиправною та незаконною бездіяльність щодо інформування за періоди з 01.01.2003р. по 28.11.2011р. та з 01.01.2004р. по 28.11.2011р. без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачами пропущено передбачений статтею 99 КАС України строк звернення до суду, а причини пропуску такого строку визнані неповажними. Позовна заява в решті позовних вимог подана і оформлена в порядку передбаченому КАС України.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині залишення позовних вимог про визнання незаконним і скасування рішення від 03.06.2009р., визнання незаконними і скасування рішень про здійснення перерахунку пенсії по інвалідності з 2004 року без розгляду та направляючи в цій частині справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що такі вимоги позивачів пов'язані з іншими позовними вимогами, які підлягали уточнення, в зв'язку з чим рішення суду першої інстанції в цій частині є передчасним.
В решті позовних вимог апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про залишення позовних вимог без розгляду.
З такими висновками судів колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи.
Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки строк звернення до суду в частині позовних вимог позивачами пропущено, поважних причин його пропуску не наведено, а тому суди обгрунтовано прийшли до висновку про залишення в цій частині позовну заяву без розгляду.
Також безпідставними є посилання позивачів в обгрунтування касаційної скарги на допущені на їх думку порушення норм процесуального права при відкритті скороченого провадження щодо решти позовних вимог, оскільки за правилами КАС України можливість оскарження ухвали про відкриття провадження у справі не передбачено.
Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судами правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 210, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Ленінського районного суду м.Вінниці від 30.07.2012р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08.01.2013р. у даній справі - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.П. Стародуб
Судді: В.І. Ємельянова
Ю.Й. Рецебуринський