10.03.2015р. м. Київ К/800/44560/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Моторного О.А.
Суддів Борисенко І.В.
Кошіля В.В.,
за участю секретаря - Калініна О.С.
та представників сторін:
від позивача - Лучко О.М., Мельник М.І.,
від відповідача - Лисенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22.10.2013
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2014
у справі № 808/7256/13-а
за позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький абразивний комбінат"
до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22.10.2013, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2014, задоволено позов: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 28.08.2013 № 0000422510 та № 0000432510.
В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» з питань дотримання вимог податкового законодавства при господарських взаємовідносинах з ТОВ «Український тендерний союз» за період з 01.08.2010 по 31.12.2010, про що складено Акт перевірки від 06.08.2013 №57/25-00/00222226, у висновках якого зафіксовано порушення позивачем вимог:
- п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 895 833,00 грн.,
- пп.7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4, абз. «а» пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2010 року у розмірі 1 516 667,00 грн.
Зазначені висновки обґрунтовані тим, що в ході проведеної передвіки не підтверджено фактичного здійснення господарських операцій щодо поставки позивачу товарів від ТОВ «Український тендерний союз», що обумовлено відсутністю поставки товару по ланцюгу постачання до позивача, відсутністю товарно-транспортних накладних по взаємовідносинам з ТОВ «Український тендерний союз».
На підставі акта перевірки, 28.08.2013 відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення-рішення:
- №0000422510, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 2 369 791,25 грн., в тому числі 1 895 833,00 грн. за основним платежем, 473 958,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;
- №0000432510, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 1 516 667,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі 379 166,75 грн.
Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про скасування зазначених повідомлень-рішень, враховуючи наступне.
Згідно з пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Згідно із абзацом третім підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту.
Факт здійснення господарських операцій з поставки товару між позивачем та його контрагентом - ТОВ «Український тендерний союз», на виконання умов договору від 19.08.2010 №19/08/10, підтверджується наявними в матеріалах справи, належним чином оформленими, первинним документами бухгалтерського обліку, зокрема: прибутковими ордерами товарно-матеріальних цінностей, актом прийому-передачі, податковими накладними, видатковими накладними, рахунками-фактури. Розрахунки за одержаний товар проведені своєчасно і в повному обсязі.
В матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірний договір, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з ТОВ «Український тендерний союз», що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.
На момент здійснення спірних операцій, контрагент позивача у відповідності до вимог чинного законодавства був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мав свідоцтво платника податку на додану вартість.
Слід зазначити, що чинне на момент виникнення спірних правовідносин законодавство не ставило в залежність право на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.
За наведених обставин, у відповідача були відсутні підстави для визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, у зв'язку з чим судами правомірно скасовані податкові повідомлення-рішення від 28.08.2013.
Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.
Керуючись ст. ст. 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22.10.2013 ту ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2014 залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний
Судді(підпис) І.В. Борисенко
(підпис) В.В. Кошіль