04.03.2015р. м. Київ К/9991/76062/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України
в складі: головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Ємельянова В.І., Рецебуринський Ю.Й.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.06.2012р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2012р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, треті особи: ОСОБА_2, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України про визнання протиправним та скасування розпорядження, -
У червні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про визнання протиправним та скасування розпорядження КМ України від 05.03.2009р. №230-р «Про призначення ОСОБА_2 головою Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України».
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.12.2010р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2011р., в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.12.2011р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.12.2010р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2011р. у даній справі залишено без змін.
У травні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.12.2010р. на підставі пункту 1 частини 2 статті 245 КАС України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.06.2012р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2012р., заяву про перегляд постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.12.2010р. за нововиявленими обставинами залишено без задоволення.
З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення заяви. Просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 245 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
В обґрунтування заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами позивач подав до суду наказ Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3.» від 16.08.2005р. №340-К та наказ Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України «Про посилення виконавчої дисципліни» від 18.10.2005р. №209/1, які, на його думку, спростовують висновок суду першої інстанції про ще, що в акті службового розслідування не зафіксовані факти перевищення ОСОБА_2 своїх повноважень.
Крім того, позивач посилався на те, що ОСОБА_3 призначений на посаду згідно Указу Президента України від 11.06.2003р. №521/2003, а тому лише Президент України мав повноваження застосовувати до колишнього члена Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України ОСОБА_3 заходи дисциплінарного стягнення.
Відмовляючи в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції, з чим погодився апеляційний суд, виходив із того, що акт службового розслідування містить посилання на накази від 16.08.2005р. №340-К та від 18.10.2005р. №209/1, постановляючи рішення, про перегляд якого подано заяву, судом такі обставини були враховані, а сама по собі відсутність копій таких наказів в матеріалах справи не створює підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи.
Мотиви та доводи касаційної скарги є безпідставними і висновки судів не спростовують, оскільки в матеріалах справи містяться посилання на накази від 16.08.2005р. №340-К та від 18.10.2005р. №209/1, обставини, на які посилається позивач в обгрунтування заяви, на час розгляду справи були відомі сторонам, а тому суди обгрунтовано прийшли до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.
До того ж, постановляючи рішення, про перегляд якого подано заяву, суди, серед іншого, виходили з того, що оскаржуване розпорядження є актом індивідуальної дії і права позивача не порушує.
Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судами правильно встановлено обставини справи та прийнято судові рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.06.2012р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2012р. у даній справі - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.П. Стародуб
Судді: В.І. Ємельянова
Ю.Й. Рецебуринський