"18" березня 2015 р. м. Київ К/9991/38069/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України
в складі: головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Ємельянова В.І., Рецебуринський Ю.Й.
секретар судового засідання - Пінчук І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 06.07.2009р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2012р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Центральної лікарської комісії Державної прикордонної служби України про визнання дій неправомірними, -
У травні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про визнання незаконною та скасування постанови Центральної лікарської комісії Державної прикордонної служби України від 18.12.2008р. №35 та залишення в силі постанови Центральної лікарської комісії Державної прикордонної служби України від 24.06.2005р. №15.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 06.07.2009р., яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2012р., у задоволенні позовних вимог відмовлено.
З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постановлені судами рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до пункту 12 Положення про Центральну лікарську комісію Державної прикордонної служби України (затв. наказом Адміністрації ДПС України від 05.10.2003р. №150) Центральна лікарська комісія Державної прикордонної служби України має право приймати постанови та, за необхідністю, переглядати постанови військово-лікарських комісій про причинний зв'язок захворювань у колишніх військовослужбовців.
Так, судами встановлено, що з 10.06.1997р. по 20.10.1998р. позивач проходив строкову військову службу в Прикордонних військах України.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 20.10.1998р. №204 позивача виключено зі списків особового складу частини і направлено на військовий облік в Овруцький МВК Житомирської області.
Постановою Центральної лікарської комісії Державної прикордонної служби України від 24.06.2005р. №15 встановлені у позивача захворювання - хвороба ОСОБА_2 та післятравматичний лівобічний середній отит визнані такими, що пов'язані з проходженням військової служби.
Постановою Центральної лікарської комісії Державної прикордонної служби України від 18.12.2008р. №35 відмінено постанову від 24.06.2005р. №15. Встановлено, що захворювання хвороби ОСОБА_2 проявилось у позивача лише в 2000 році і з проходженням військової служби не пов'язане. Пов'язаність з проходженням військової служби захворювання післятравматичний лівобічний середній отит підтверджено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з чим погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що хвороба Бехтєрєва виникла в нього під час проходження служби, оскаржувана постанова прийнята відповідачем законно в межах наданих йому повноважень.
З такими висновками судів колегія суддів не погоджується з наступних підстав.
Так, відповідно до пункту 21.16 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (затв. наказом Міністра оборони України від 14.08.2008р. №402) якщо у свідоцтві про хворобу (довідці ВЛК), складеному на військовослужбовця (осіб, звільнених з військової служби), зазначені хвороби (поранення), одержані (що виникли) за різних обставин, ВЛК приймає постанови про їх причинний зв'язок окремо.
Згідно пункту 21.17 вказаного Положення у тих випадках, коли в документі, за яким ВЛК раніше прийняла постанову про причинний зв'язок захворювання (поранення), діагноз сформульований неточно, ВЛК у своїй постанові наводить діагноз, не змінюючи його формулювання, і називає уточнений діагноз захворювання (поранення), за яким прийнято постанову на цей час.
Судами встановлено, що рішенням ЦВЛК від 24.06.2005р. у позивача встановлено два захворювання: хвороба Бехтєрєва та післятравматичний лівобічний середній отит.
В подальшому, під час повторного засідання ЦВЛК 18.12.2008р. зв'язок з проходженням військової служби такого захворювання як післятравматичний лівобічний середній отит було підтверджено, а хвороби Бехтєрєва - ні.
Таким чином, в ході повторного розгляду питання наявності причинного зв'язку наявних у позивача захворювань з проходженням військової служби підтверджено такий зв'язок одного із захворювань позивача, підстави для скасування постанови ВЛК від 24.06.2005р. в повному обсязі були відстуні, а тому висновки судів щодо правомірності оскаржуваної постанови не можна визнати обгрунтованими.
Відповідно до статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Керуючись статтями 210, 220, 223, 229, 230, 232, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 06.07.2009р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2012р. у даній справі - скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Центральної лікарської комісії Державної прикордонної служби України задовольнити.
Визнати незаконною та скасувати постанову Центральної лікарської комісії Державної прикордонної служби України від 18.12.2008р. №35.
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.П. Стародуб
Судді: В.І. Ємельянова
Ю.Й. Рецебуринський