19.03.2015р. м. Київ К/800/2935/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
суддів: Васильченко Н.В., Калашнікової О.В., Леонтович К.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м.Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року у справі №815/5167/13-а за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області про визнання дій протиправними, -
У липні 2013 року ФОП ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області, в якому просив визнати незаконною відмову відповідача стосовно звільнення позивача від сплати єдиного внеску та зобов'язати відповідача звільнити ФОП ОСОБА_1 від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є платником єдиного податку на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку, знаходиться на обліку в УПФУ в м.Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області і отримує пенсію за віком, як учасник бойових дій, а тому має бути звільненим від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Разом з тим, звернувшись з відповідною заявою до УПФУ в м.Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області йому було незаконно відмовлено у звільненні від сплати єдиного внеску.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2013 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року скасоване рішення суду першої інстанції, позовні вимоги задоволені. Визнана протиправною відмова управління Пенсійного фонду України в м.Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області щодо звільнення ФОП ОСОБА_1 від сплати єдиного внеску. Зобов'язане управління Пенсійного фонду України в м.Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області звільнити ФОП ОСОБА_1 від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Не погоджуючись з ухваленим по справі рішенням управління Пенсійного фонду України в м.Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що ФОП ОСОБА_1 є платником єдиного податку на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку та знаходиться на обліку в УПФУ в м.Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області і отримує пенсію за віком, як учасник бойових дій.
Позивач 23.05.2013р. звернувся до УПФУ в м.Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області із заявою про звільнення його від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у зв'язку з тим що він отримує пенсію за віком на пільгових умовах.
Листом від 30.05.2013р. №87/ж-01 УПФУ в м.Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області відмовило ФОП ОСОБА_1 у звільненні від сплати єдиного внеску.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач отримує пенсію, як учасник бойових дій та не є пенсіонером за віком, а тому пільги по сплаті єдиного внеску на нього не розповсюджуються.
Задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач отримує пенсію за вислугу років, а закон не має прямої вказівки на те, що особи, які при настанні пенсійного віку обрали пенсію за вислугу років (а не пенсію за віком) не звільняються від сплати єдиного внеску.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо протиправності відмови відповідача у звільненні позивача від сплати єдиного внеску на обов'язкове державне соціальне страхування та зобов'язання вчинити певні дії виходячи з наступного.
Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо законності відмови управління Пенсійного фонду України в м.Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області щодо звільнення позивача від сплати єдиного внеску на обов'язкове державне соціальне страхування з тих підстав, що ОСОБА_1 являється пенсіонером за віком як учасник бойових дій.
Відповідно до п.4 ч.1 статті 4 Закону України від 08.07.2010 року №2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску за загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платником єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Частиною 4 ст.4 цього ж Закону №2464-VІ встановлено, що особи, зазначені у пункті 4 частини 1 цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Вищенаведена законодавча норма передбачає звільнення від сплати за себе єдиного внеску лише ті ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування і є пенсіонерами за віком.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач ОСОБА_1 обрав спрощену систему оподаткування і є пенсіонером та отримує пенсію як учасник бойових дій. При цьому колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції правильно встановив вид призначеної пенсії позивачу, але помилково вказав, що ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років, в той час зазначаючи, що відповідач отримує пенсію за віком як учасник бойових дій, що не вплинуло на правильність висновків суду апеляційної інстанції.
Тобто вказана пенсія позивачу призначена на підставі п.3 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка передбачає призначення дострокової пенсії за віком після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок, чого не заперечує відповідач.
Враховуючи, що позивач має статус пенсіонера за віком, яка дає йому право сплачувати єдиний внесок у добровільному порядку, суд апеляційної інстанцій прийшов до вірних висновків про наявність підстав для задоволення позову та визнання протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в м.Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області у звільненні ФОП ОСОБА_1 від сплати єдиного внеску із зобов'язанням вчинити відповідні дії.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається, при цьому колегія суддів зазначає, що справа переглядається в межах касаційної скарги.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: