12 березня 2015 року м. Київ К/800/31558/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Степашка О.І.
суддів: Островича С.Е.
Костенка М.І.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Прогрес»
на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.03.2013
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013
у справі №825/514/13-а
за позовом Державного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Прогрес»
до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби
про скасування податкового повідомлення-рішення
Державне підприємство «Науково-виробничий комплекс «Прогрес» (далі по тексту - позивач, ДП «Науково-виробничий комплекс «Прогрес») звернулось до суду з позовом до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, Ніжинська ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 18.01.2013 №000241530.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.03.2013, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013, у задоволенні позову відмовлено.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Ніжинською ОДПІ Чернігівської області проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ДП «Науково-виробничий комплекс «Прогрес» бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку з жовтень 2012 року за результатами якої виявлено порушення п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України при відображенні позивачем у декларації за жовтень 2012 року бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 91837,00 грн.
На підставі висновків перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.01.2013 №0000241530, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 91837,00 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 22959,00 грн.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з наступних обставин, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Судами встановлено, що за вересень 2012 року позивачем було задекларовано всього податкових зобов'язань «-90056», податкового кредиту « 151551», та сума зарахування від'ємного значення до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 241607,00 грн. згідно податкової декларації з ПДВ.
Згідно з поданою позивачем декларацією з ПДВ за жовтень 2012 року підприємством визначена сума бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок платника у банку, з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованих за попередні звітні (податкові) періоди, і складає 241607,00 грн.
Позивачем було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2012 року, згідно якого підприємство у вересні 2012 року здійснювало операції, які звільнено від оподаткування на суму 472810,00 грн. також відбулося коригування податкових зобов'язань (повернення коштів) на суму 1749960,00 грн., у т.ч. ПДВ - 291660,00 грн.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
За змістом п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2).
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3).
Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п. 200.4 ст. 200 цього Кодексу).
Крім того, п. 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України визначено, що платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.
Якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах (п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України).
Судами правильно зазначено, що у попередньому податковому періоді (вересень 2012 року) позивач не визначав заявлені до відшкодування суми як суми податкового кредиту, оскільки платником попередньо було задекларовано суму податкового зобов'язання із мінусом 90056,00 грн., рядок 9 декларації за вересень 2012 року.
Крім того, суди, враховуючи вимоги ст. 200 Податкового кодексу України, дійшли правильного висновку про те, що бюджетному відшкодуванню підлягає від'ємне значення у тому випадку, якщо сума ПДВ у відповідному розмірі сплачена отримувачем товару у попередньому періоді постачальникам таких товарів.
За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Прогрес» відхилити.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.03.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий(підпис)О.І. Степашко
Судді(підпис)С.Е. Острович
(підпис)М.І. Костенко