19 березня 2015 року м. Київ К/800/462/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
суддів: Васильченко Н.В., Калашнікової О.В., Леонтович К.Г.,
розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2014 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року у справі №825/2877/14 за позовом ОСОБА_2 до Державної реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1, товариство з обмеженою відповідальністю "Дентлайф" про визнання дій неправомірними та скасування запису, -
У вересні 2014 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до Державної реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1, товариство з обмеженою відповідальністю "Дентлайф", в якому, з урахуванням позовних вимог, просила: визнати протиправними дії державного реєстратора державної реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції по внесенню до Єдиного Державного реєстру запису про державну реєстрацію юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю "Дентлайф", ТОВ "Дентлайф" за адресою місцезнаходження: АДРЕСА_1; скасувати запис від 17.01.2014 р. в Єдиному Державному реєстрі про державну реєстрацію юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю "Дентлайф", ТОВ "Дентлайф" за адресою місцезнаходження: АДРЕСА_1.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що реєстрація даної юридичної особи в належному її на правах співвласника об'єкті нерухомості є незаконною, оскільки своєї згоди як співвласника приміщення на реєстрацію вказаного товариства в ньому позивач не надавала.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2014 року позов задоволений. Визнані протиправними дії державного реєстратора Державної Реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції по внесенню до Єдиного Державного реєстру запису про державну реєстрацію юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю "Дентлайф", ТОВ "Дентлайф" за адресою місцезнаходження: АДРЕСА_1. Скасований запис від 17.01.2014 р. в Єдиному Державному реєстрі про державну реєстрацію юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю "Дентлайф", ТОВ "Дентлайф" за адресою місцезнаходження: АДРЕСА_1.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року змінена в частині мотивації та обґрунтування підстав для задоволенні позовних вимог. В іншій частині залишена без змін.
Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями ОСОБА_1 звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач разом із ОСОБА_1 відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 21 лютого 2001 року, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Борисенко Н.Б., являється співвласником в рівних частинах чотирикімнатної квартири АДРЕСА_1.
Реєстрація юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю "Стоматологічна клініка "ДЕНТЛАЙФ", ТОВ Стоматологічна клініка "ДЕНТЛАЙФ" була здійснена 02.04.2001 р. за адресою місцезнаходження юридичної особи: АДРЕСА_1.
Надалі вказане приміщення було переведене в нежиле - стоматологічний кабінет площею 82,1 м.кв.
Відповідно до свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Чернігівської міської ради 27 липня 2001 року та зареєстрованого в Чернігівському МБТІ 27.07.2001 за реєстровим номером 82, власниками даного стоматологічного кабінету є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рівних частинах.
При цьому, ТОВ Стоматологічна клініка "ДЕНТЛАЙФ" на підставі договору оренди нежилого приміщення № 6 від 01.10.2011 року (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) було передане в оренду нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Разом з тим, як було зазначено вище, 17 січня 2014 року державним реєстратором прав на нерухоме майно державної реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції Чернігівської області була здійснена реєстрація юридичної особи ТОВ "ДЕНТЛАЙФ", за адресою АДРЕСА_1. Засновниками даної юридичної особи зареєстровані ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4
Однак, як зазначає позивач, своєї згоди, як співвласника приміщення, на реєстрацію вказаного підприємства за цією адресою вона не надавала та вважає вказану реєстрацію незаконною.
Задовольняючи позовні вимоги суди першої і апеляційної інстанцій виходили з того, що реєстратором не було враховано те, що за даною адресою вже зареєстроване ТОВ Стоматологічна клініка "ДЕНТЛАЙФ", яке використовує вищезазначене приміщення на підставі договору оренди нежилого приміщення №6 від 01.10.2011р., а право власності на стоматологічний кабінет площею 82,1 м.кв. належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рівних частинах, які не є засновниками товариства з обмеженою відповідальністю "Дентлайф".
Крім того, суд першої інстанції зазначив, що ТОВ Стоматологічна клініка "ДЕНТЛАЙФ" на підставі договору оренди нежилого приміщення №6 від 01.10.2011 р. (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) було передане в оренду нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Разом з тим, апеляційний суд зазначив, що державному реєстратору ТОВ "Дентлайф" договір оренди нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 не надавався, а тому підстав реєструвати ТОВ "Дентлайф" за вказаною адресою у державного реєстратора не було.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.
Суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб-підприємців врегульовані Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", а не Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", на який посилався суд першої інстанції.
Згідно з ч.1 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення або в разі подання електронних документів подати опис, що містить відомості про надіслані електронні документи, в електронній формі) такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи;
примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи у випадках, передбачених законом; два примірники установчих документів (у разі подання електронних документів - один примірник); документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи.
Відповідно статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" підставами для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи є: невідповідність відомостей, які вказані в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи, відомостям, які зазначені в документах, що подані для проведення державної реєстрації юридичної особи; невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"; порушення порядку створення юридичної особи, який встановлено законом, зокрема: наявність обмежень на зайняття відповідних посад, встановлених законом щодо осіб, які зазначені як посадові особи органу управління юридичної особи; невідповідність відомостей про засновників (учасників) юридичної особи відомостям щодо них, які містяться в Єдиному державному реєстрі; наявність обмежень щодо вчинення засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженою ними особою юридичних дій, які встановлені абзацом четвертим частини другої статті 35 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"; наявність в Єдиному державному реєстрі найменування, яке тотожне найменуванню юридичної особи, яка має намір зареєструватися; використання у найменуванні юридичної особи приватного права повного чи скороченого найменування державного органу або органу місцевого самоврядування, або похідних від цих найменувань, або історичного державного найменування, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України;
невідповідність найменування юридичної особи вимогам закону щодо найменування окремих видів юридичних осіб (банк, кредитна спілка, недержавний пенсійний фонд тощо); встановлена іншими законами заборона використання у найменуванні юридичної особи певних термінів, абревіатур, похідних термінів.
Згідно ч.1 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.
Таким чином, місцезнаходження TOB "Дентлайф" на момент державної реєстрації має визначатися виходячи із адреси проживання засновників цієї юридичної особи, якими, відповідно до матеріалів справи є ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4, або ж адреси розташування керівного органу, яке визначається на підставі документів про право власності або право користування нежитловим приміщенням.
Разом з тим, згідно реєстраційної справи ТОВ "Дентлайф", державному реєстратору договір оренди нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 не надавався, а тому підстав реєструвати ТОВ "Дентлайф" за вказаною адресою у державного реєстратора не було.
Копія такого договору, як на підтвердження факту законного користування нежитловим приміщенням у АДРЕСА_1, була приєднана лише до апеляційної скарги директором TOB "Дентлайф" ОСОБА_4, який виступає засновником цього товариства. При цьому, вказаний договір датований 01.02.2014 р., в той час, як державна реєстрація ТОВ "Дентлайф" була проведена 17.01.2014 р.
Таким чином, суди попередніх інстанцій вірно зазначили, що при державній реєстрації ТОВ "Дентлайф" за адресою місцезнаходження: АДРЕСА_1, державним реєстратором не було враховано те, що за даною адресою вже зареєстроване ТОВ Стоматологічна клініка "ДЕНТЛАЙФ", яке використовує вищезазначене приміщення (АДРЕСА_1) на підставі договору оренди нежилого приміщення №6 від 01.10.2011р., а право власності на стоматологічний кабінет площею 82,1 м.кв. належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рівних частинах, які не є засновниками ТОВ "Дентлайф".
Крім того, необґрунтованим є посилання ОСОБА_1 на те, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а тому провадження в даній справі підлягає закриттю, оскільки позивач звертаючись до суду з даним позовом оскаржує дії державного реєстратора, що є спором публічно-правового характеру та відноситься до адміністративної юрисдикції.
Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли до вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до ст.224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2014 року, змінену постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року, та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: