"19" березня 2015 р. м. Київ К/800/64785/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого Донця О.Є.,
суддів: Логвиненка А.О.,
Мороза В.Ф.,
при секретарі Скавуляк Т.В.,
за участю представника Державної служби інтелектуальної власності України - Ресенчука В.М., представників ГСХ Трейдмаркс Лімітед на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2014 року у справі за позовом ГСХ Трейдмаркс Лімітед - Лобача І.А., Тищенко О.Ю., представника Баядера Менеджмент Лімітед - Ткача І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ГСХ Трейдмаркс Лімітед на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2014 року у справі за позовом ГСХ Трейдмаркс Лімітед до Державної служби інтелектуальної власності України, третя особа - Баядера Менеджмент Лімітед, про визнання протиправним та скасування рішень,
У червні 2014 року ГСХ Трейдмаркс Лімітед звернулося до окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної служби інтелектуальної власності України, третя особа - Баядера Менеджмент Лімітед, про визнання протиправним та скасування рішень.
Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 10.09.2014 року позовні вимоги ГСХ Трейдмаркс Лімітед було задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної служби інтелектуальної власності України від 27.05.2014 року № 14431/4 про реєстрацію знака за результатами кваліфікаційної експертизи заявки на знак для товарів і послуг від 01.08.2013 року № m2013 13863. Визнано недійсним та скасовано свідоцтво України на знак для товарів і послуг від 25.07.2014 року № 188974. Зобов'язано Державну службу інтелектуальної власності України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо визнання повністю недійсним свідоцтва України на знак для товарів і послуг від 25.07.2014 року № 188974 та опублікувати відповідні зміни в офіційному бюлетені «Промислова власність».
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2014 року апеляційну скаргу Баядера Менеджмент Лімітед було задоволено. Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 10.09.2014 року - скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ГСХ Трейдмаркс Лімітед - відмовлено.
У касаційній скарзі ГСХ Трейдмаркс Лімітед, не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, посилається на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати Київського апеляційного адміністративного суду та залишити в силі постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 10.09.2014 року.
Під час розгляду касаційної скарги відповідач письмових заперечень по суті скарги суду не надав.
Баядера Менеджмент Лімітед подано заперечення на касаційну скаргу, в яких він просить залишити касаційну ГСХ Трейдмаркс Лімітед без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи, заперечення на неї, рішення судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Державною службою інтелектуальної власності України 27.05.2014 року затверджено висновок № 14431/4 про відповідність позначення умовам надання правової охорони за результатами кваліфікаційної експертизи (заявка третьої особи на знак для товарів і послуг від 01.08.2013 року № m2013 13863), який набув статусу рішення про реєстрацію знака, а 25.07.2014 року відповідачем здійснено державну реєстрацію знака за № 188974 та оформлено оскаржуване свідоцтво.
Відносини, що виникають у зв'язку з набуттям і здійсненням права власності на знаки для товарів і послуг в Україні врегульовано Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», знак - позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.
Зареєстрований знак - знак, на який видано свідоцтво.
Заявка - сукупність документів, необхідних для видачі свідоцтва.
Згідно із статтею 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом.
Об'єктом знака може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень.
Право власності на знак засвідчується свідоцтвом. Строк дії свідоцтва становить 10 років від дати подання заявки до Установи і продовжується Установою за клопотанням власника свідоцтва щоразу на 10 років, за умови сплати збору в порядку, встановленому пунктом 2 статті 18 цього Закону. Порядок продовження строку дії свідоцтва встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності.
Обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг.
Статтею 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» передбачено, що не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з: знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг; знаками інших осіб, якщо ці знаки охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна, зокрема знаками, визнаними добре відомими відповідно до ст. 6 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності; фірмовими найменуваннями, що відомі в Україні і належать іншим особам, які одержали право на них до дати подання до Установи заявки щодо таких же або споріднених з ними товарів і послуг; кваліфікованими зазначеннями походження товарів (у тому числі спиртів та алкогольних напоїв), що охороняються відповідно до Закону України «Про охорону прав на зазначення походження товарів». Такі позначення можуть бути лише елементами, що не охороняються, знаків осіб, які мають право користуватися вказаними зазначеннями; знаками відповідності (сертифікаційними знаками), зареєстрованими у встановленому порядку.
Згідно приписів статті 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», свідоцтво надає його власнику право використовувати знак та інші права, визначені цим Законом.
Свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом: зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг; зареєстрований знак стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати.
Судом першої інстанції за результатами дослідження письмових доказів що наявні в матеріалах справи, встановлено, що знак, заявлений Баядера Менеджмент Лімітед для реєстрації, є схожим на знак для товарів і послуг, який вже зареєстровано позивачем 25.02.2014 року для тих самих або споріднених з ними товарів і послуг. Зокрема, позивачем зареєстровано знак для товарів і послуг за класифікаціями: 32, 33, 35. Рішенням Державної служби інтелектуальної власності України від 27.05.2014 року № 14431/4 також зареєстровано знак Баядера Менеджмент Лімітед для товарів і послуг за класифікаціями: 32, 33, 35.
Вимоги до заявки, правила подання та процедуру розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг врегульовано Правилами складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затвердженими наказом Державного патентного відомства України від 28.07.1995 року № 116.
Пунктом 4.3.2.4 Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг передбачено проведення пошуку тотожних або схожих позначень.
Позначення вважається тотожним з іншим позначенням, якщо воно збігається з ним у всіх елементах.
Позначення вважається схожим настільки, що його можна сплутати з іншим позначенням, якщо воно асоціюється з ним в цілому, незважаючи на окрему різницю елементів.
При перевірці позначень на тотожність і схожість необхідно:
- провести пошук тотожних або схожих позначень;
- визначити ступінь схожості заявленого позначення та виявлених при проведенні пошуку позначень;
- визначити однорідність товарів і/або послуг, для яких заявлено знак, в порівнянні з товарами і/або послугами, для яких зареєстровані або заявлені тотожні або схожі знаки, виявлені під час пошуку.
Пунктом 4.3.2.5 Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг передбачено встановлення однорідності товарів або товарів і послуг.
Для позначення, заявленого як знак, щодо якого проводиться експертиза по суті, і виявлених зареєстрованих та заявлених на реєстрацію знаків з більш раннім пріоритетом встановлюється однорідність товарів або товарів і послуг.
При встановленні однорідності товарів або товарів і послуг визначається принципова імовірність виникнення у споживача враження про належність їх одній особі, що виготовляє товар або надає послуги.
Для встановлення такої однорідності слід враховувати рід (вид) товарів і послуг; їх призначення; вид матеріалу, з якого товари виготовлені; умови та канали збуту товарів, коло споживачів.
Пунктом 4.3.2.7 Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг передбачено визначення схожості зображувальних та об'ємних позначень.
Зображувальні та об'ємні позначення, заявлені як знаки, порівнюються з зображувальними, об'ємними та комбінованими позначеннями, в композиції яких входять зображувальні чи об'ємні елементи.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З матеріалів справи вбачається, та у судовому засіданні відповідачем підтверджено, що він заперечував проти позову. Разом з тим, його правова позиція по справі зводиться до невизнання та спростування доказів, що надав позивач в обґрунтування своїх вимог.
При цьому, відповідач не надає доказів правомірності свого оскаржуваного позивачем рішення, що суперечить приписам вищезазначеної норми, та не враховано судом апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги по даній справі.
Відповідно до статті 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», власник свідоцтва може передавати будь-якій особі право власності на знак повністю або відносно частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг, на підставі договору.
Договір про передачу права власності на знак і ліцензійний договір вважаються дійсними, якщо вони укладені у письмовій формі і підписані сторонами.
Сторона договору має право на інформування невизначеного кола осіб про передачу права власності на знак або видачу ліцензії на використання знака. Таке інформування здійснюється шляхом публікації в офіційному бюлетені відомостей в обсязі та порядку, встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності, з одночасним внесенням їх до Реєстру.
У разі опублікування відомостей про передачу права власності на знак стосовно частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг Установа видає нове свідоцтво на ім'я особи, якій передане це право, за наявності документа про сплату державного мита за видачу свідоцтва.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору про оплатну передачу прав на знак для товарів і послуг від 30.11.2013 року № 1, ОСОБА_6 передав на користь ГСХ Трейдмаркс Лімітед права на знак для товарів і послуг згідно свідоцтва на знак для товарів і послуг НОМЕР_1 від 27.07.20009 року (заявка № m200803242 від 22.02.2008 року), включаючи будь-які права власника, що випливають із відповідного свідоцтва на зареєстрований знак.
Державною службою інтелектуальної власності України 03.02.2014 року прийнято рішення, яким вирішено опублікувати в офіційному бюлетені «Промислова власність» та внести до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості про часткову передачу права власності на знак та передати свідоцтво НОМЕР_1 від 27.07.20009 року від ОСОБА_6 до ГСХ Трейдмаркс Лімітед.
Згідно із статтею 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», свідоцтво надає його власнику право використовувати знак та інші права, визначені цим Законом.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що ГСХ Трейдмаркс Лімітед має право використовувати знак та інші права, визначені Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», в тому числі і на правову охорону знака.
За своєю правовою суттю заявлені у позові вимоги є вимогами про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень при здійсненні ним владних управлінських функцій, які в силу пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Отже, заперечення проти позову з мотивів непідсудності даної справи адміністративному суду є безпідставними.
Враховуючи вищевикладене та те, що відповідачем не доведено, що рішення Державної служби інтелектуальної власності України від 27.05.2014 року № 14431/4 про реєстрацію знака за результатами кваліфікаційної експертизи заявки на знак для товарів і послуг від 01.08.2013 року № m2013 13863 відповідає вимогам вищезазначених норм, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність його скасування як протиправного із застосуванням відповідних правових наслідків.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», свідоцтво може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі:
а) невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони;
б) наявності у свідоцтві елементів зображення знака та переліку товарів і послуг, яких не було у поданій заявці;
в) видачі свідоцтва внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.
При визнанні свідоцтва чи його частини недійсними Установа повідомляє про це у своєму офіційному бюлетені.
Свідоцтво або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності від дати подання заявки.
Пунктом 1.3 Положення про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 10.01.2002 року № 10 передбачено, що відомості, що занесені до реєстру, зміни до них, відомості про видачу дубліката свідоцтва, зміни внаслідок виправлення помилок та інші відомості, що занесені до реєстру, Державна служба публікує в офіційному бюлетені «Промислова власність». Дані про публікацію зазначених відомостей заносяться до реєстру.
Згідно із пунктом 2.3 Положення про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, у процесі ведення реєстру до нього вносяться відомості щодо: визнання свідоцтва недійсним повністю або частково; припинення дії свідоцтва повністю або частково.
Пунктом 2.4 Положення про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг передбачено що підставою для внесення відомостей до реєстру є: рішення Державної служби; рішення судових органів; клопотання або заява власника (власників) свідоцтва.
Враховуючим, що рішення Державної служби інтелектуальної власності України від 27.05.2014 року № 14431/4 про реєстрацію знака за результатами кваліфікаційної експертизи заявки на знак для товарів і послуг від 01.08.2013 року № m2013 13863 є протиправним, суд першої інстанції дійшов вірного висновку скасувавши свідоцтво України на знак для товарів і послуг від 25.07.2014 року № 188974 та зобов'язавши Державну службу інтелектуальної власності України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо визнання повністю недійсним свідоцтва України на знак для товарів і послуг від 25.07.2014 року № 188974 та опублікувати відповідні зміни в офіційному бюлетені «Промислова власність».
Таким чином, судом апеляційної інстанції дана неправильна правова оцінка обставин по справі, помилково застосовані норми матеріального права при розгляді апеляційної скарги по даній справі, а тому касаційну скаргу ГСХ Трейдмаркс Лімітед слід задовольнити, рішення суду апеляційної інстанції - скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції з мотивів, викладених у даній ухвалі.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу ГСХ Трейдмаркс Лімітед - задовольнити.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2014 року - скасувати.
Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 10.09.2014 року у справі за позовом ГСХ Трейдмаркс Лімітед до Державної служби інтелектуальної власності України, третя особа - Баядера Менеджмент Лімітед, про визнання протиправним та скасування рішень - залишити в силі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О.Є. Донець
А.О. Логвиненко
В.Ф. Мороз