19.03.2015р. м. Київ К/800/1188/15 ,К/800/2734/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
суддів: Васильченко Н.В., Калашнікової О.В., Леонтович К.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за касаційними скаргами Державної фінансової інспекції в Сумській області та Роменської міської державної лікарні ветеринарної медицини на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2014 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду 16 грудня 2014 року у справі №818/1858/14 за позовом Роменської міської державної лікарні ветеринарної медицини до Роменської об'єднаної Державної фінансової інспекції в Сумській області, Державної фінансової інспекції в Сумській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -
У липні 2014 року Роменська міська державна лікарня ветеринарної медицини звернулася в суд з позовом до Роменської об'єднаної Державної фінансової інспекції в Сумській області, Державної фінансової інспекції в Сумській області, в якому просила визнати протиправними та скасувати п. 2, п.3 листа-вимоги Роменської об'єднаної державної фінансової інспекції від 07.07.2014р. №104-14/1083 "Про усунення виявлених ревізією порушень чинного законодавства".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що кошти за надані адміністративні послуги з видачі ветеринарних сертифікатів і свідоцтв були правомірно зараховані лікарнею до спеціального фонду Лікарні та використані на покриття витрат, пов'язаних з наданням цих послуг. Також невірними є викладені в акті ревізії висновки про те, що позивачем протягом 2011 - 2013р.р. зайво перераховані до Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України із спеціального фонду кошти на суму 16643,00 грн. на цілі, не пов'язані з діяльністю лікарні.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2014 року позовні вимоги задоволені частково. Скасований п. 3 листа-вимоги Роменської об'єднаної державної фінансової інспекції №104-14/1083 від 07.07.2014р. в частині стягнення в іншому випадку з осіб, винних у зайвому перерахуванні коштів в порядку та розмірах встановлених ст.ст. 133-136 Кодексу законів про працю України. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду 16 грудня 2014 року постанова Сумського окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2014 року скасована в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо скасування п.2 щодо перерахування коштів спеціального фонду в сумі 11454,69 грн. до Державного бюджету та п.3 в частині вжиття заходів щодо повернення коштів на рахунок лікарні в сумі 16648,00 грн. листа-вимоги Роменської об'єднаної державної фінансової інспекції від 07.07.2014р. №104-14/1083 "Про усунення виявлених ревізією порушень чинного законодавства".
Прийнята в цій частині нова постанова, якою скасований п.2 щодо перерахування коштів спеціального фонду в сумі 11454,69 грн. до Державного бюджету та п.3 в частині вжиття заходів щодо повернення коштів на рахунок лікарні в сумі 16648,00 грн. листа-вимоги Роменської об'єднаної державної фінансової інспекції від 07.07.2014р. №104-14/1083 "Про усунення виявлених ревізією порушень чинного законодавства".
В іншій частині постанова Сумського окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2014 року залишена без змін.
Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями Державна фінансова інспекція в Сумській області та Роменська міська державна лікарня ветеринарної медицини звернулися до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в яких просять частково скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення: Державна фінансова інспекція в Сумській області - відмовити у задоволенні позовних вимог, а Роменська міська державна лікарня ветеринарної медицини - задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до п. 2.12 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції України на І квартал 2014 року службовими особами Роменської об'єднаної державної фінансової інспекції проведена ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності Роменської міської державної лікарні ветеринарної медицини за період з 01.01.2011 р. по 28.02.2014 р., за результатами якої складений акт ревізії від 30.05.2014 р. № 104-21/70.
За результатами ревізії Роменською ОДФІ складений лист-вимога від 07.07.2014р. №104-14/083 "Про усунення виявлених ревізією порушень чинного законодавства".
В пункті 2 вказаної вимоги зазначено про порушення позивачем додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.2011 р. "Про затвердження переліку платних адміністративних послуг, які надаються Державною ветеринарною та фітосанітарною службою, органами та установами, що входять до сфери її управління, і розміру плати за їх надання", у періоді з 24.06.2011 р. по 18.08.2011 р. спеціальним фондом Державного бюджету недоотримані доходи від надання лікарнею адміністративних послуг в сумі 11454,69 грн., в порушення ч.32 ст. 4 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" та в порушення постанови Кабінету Міністрів України від 05.01.2011 року №33 "Деякі питання надання платних адміністративних послуг", у періоді з 19.08.2011 року по 31.12.2011 року спеціальним фондом державного бюджету недоотримані доходи від надання ветклінікою адміністративних послуг в сумі 30638,73 грн., загалом, спеціальним фондом державного бюджету у періоді з 24.06.2011 р. по 31.12.201 р. недоотримані доходи від надання лікарнею адміністративних послуг за кодом класифікації доходів бюджету 2402000 "Плата за адміністративні послуги" в сумі 42093,42 грн., позивач зобов'язаний перерахувати кошти спеціального фонду в сумі 42093,42 грн. до Державного бюджету України.
В пункті 3 вимоги зазначено про порушення Роменською лікарнею ветмедицини вимог п.2.1 Порядку акумулювання, перерозподілу та використання коштів спеціального фонду за надання платних послуг бюджетними установами, що входять до сфери управління Державного комітету ветеринарної медицини України, затвердженого наказом Державного комітету ветеринарної медицини України від 10.11.2010 року №487 та абз. 4 п.1 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року №228 зайво перерахованих коштів на утримання вищестоящої організації в сумі 16648,00 грн. Позивач зобов'язаний вжити заходи щодо повернення коштів в сумі 16648,00 грн. на рахунок лікарні, в іншому випадку стягнути з осіб, винних у зайвому перерахуванні коштів у порядку та розмірах встановлених ст. ст. 133-136 КЗпП України.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про відповідність п.2 та п. 3 в частині вжиття заходів щодо повернення коштів в сумі 16648,00 грн. на рахунок лікарні листа-вимоги Роменської об'єднаної державної фінансової інспекції від 07.07.2014 р. №104-14/1083 "Про усунення виявлених ревізією порушень" ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України щодо вимог до рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Частково скасовуючи рішення суду першої інстанції апеляційний суд виходив з того, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 09.10.2014 р. № 818/1858/14 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування пункту п. 2 вимоги Роменської ОДФІ від 07.07.2014 р. № 104-14/1083 щодо перерахування коштів спеціального фонду в сумі 11454,69 грн. до Державного бюджету та п.3 в частині вжиття заходів щодо повернення коштів в сумі 16648,00 грн. на рахунок лікарні є безпідставними, оскільки сума 11454,69 грн. не була взагалі отримана на спецрахунок установи, сума не обліковується на рахунках Роменської лікарні ветмедицини, а висновки про зайве перерахування коштів на утримання вищестоящої організації в сумі 16648,00 грн. є безпідставними.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції та частково з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Щодо порушення викладеного у пункті 2 вимоги від 07.07.2014 р. №104-14/1083 "Про усунення виявлених ревізією порушень", яким зобов'язано позивача перерахувати до Державного бюджету України за надання платних адміністративних послуг на загальну суму 42093,42 грн. слід зазначити наступне.
Судами встановлено, що в ході проведення ревізії відповідачем встановлено, що за період з 24.06.2011 року по 18.08.2011 року, в порушення п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.2011 року "Про затвердження переліку платних адміністративних послуг, які надаються Державною ветеринарною та фітосанітарною службою, органами та установами, що входять до сфери її управління, і розміру плати за їх надання", ветклінікою м.Ромни недоотримані надходження спеціального фонду від надання адміністративних послуг в сумі 11454, 69грн..
Також в акті перевірки від 30.05.2014 року зазначено, що проведенням співставленням журналів реєстрації виданих ветеринарних свідоцтв та ветеринарних довідок з касовою книгою, прибутковими касовими ордерами та казначейськими виписками встановлено, що за період з 24.06.2011 р. по 18.08.2011 року кошти від надання адміністративних послуг до Ветлікарні не надходили.
Позивачем виявлене порушення не заперечувалося - занижений тариф щодо наданих послуг на дану суму установою застосовувалися помилково.
Апеляційним судом встановлено, що дана сума не була взагалі отримана на спецрахунок установи, сума не обліковується на рахунках Роменської лікарні ветмедицини, а тому вимога відповідача в тій редакції, яка викладена в даному пункті листа-вимоги є необґрунтованою. Разом з тим будь-якого іншого заходу щодо усунення виявленого порушення спірна вимога не містить, а у суду відсутнє право самостійно визначати порядок вчинення дій позивачем, і дані дії є дискреційними функціями суб'єкта владних повноважень, що чітко повинні бути викладені у вимозі, яка є обов'язковою для виконання.
З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов вірного висновку про необґрунтованість та невідповідність діючому законодавству п.2 вимоги Роменської об'єднаної державної фінансової інспекції від 07.07.2014 р. №104-14/1083 "Про усунення виявлених ревізією порушень" в частині перерахування коштів спеціального фонду в сумі 11454,69 грн. до Державного бюджету.
Також, актом ревізії Роменської ОДФІ встановлено, що кошти, які надійшли райветлікарні за надані адміністративні послуги за період з 19.08.2011р. по 31.12.2011р. в загальній сумі 30638,73 грн., зараховані на спеціальний рахунок як власні надходження та не були перераховані до спеціального фонду Державного бюджету України, чим порушені вимоги ч.32 ст 4 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік".
Відповідно до ст.ст.1,32,99 Закону України "Про ветеринарну медицину" видача ветеринарних документів (ветеринарних довідок і свідоцтв) здійснюється ліцензованими лікарями ветеринарної медицини державних закладів ветеринарної медицини на платній основі згідно з тарифами, що затверджуються згідно законодавства про ціни та ціноутворення.
Згідно п.5 Положення про районні державні лікарні ветеринарної медицини, затвердженого наказом Державного комітету ветеринарної медицини України від 28.10.2008р. №238 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.11.2008р. за №1119/15810, районні державні лікарні ветеринарної медицини відповідно до покладених на них завдань безпосередньо, а також через свої структурні підрозділи, зокрема, видають ветеринарні документи (ветеринарні довідки та свідоцтва).
Тобто, видача ветеринарних документів (ветеринарних довідок і свідоцтв) належить до основної діяльності позивача.
Тимчасовим порядком надання адміністративних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2009р. №737 (далі - Тимчасовий порядок), була визначена процедура надання адміністративних послуг органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в межах делегованих їм органами виконавчої влади повноважень, підприємствами, установами та організаціями, на які згідно з нормативно-правовими актами покладено надавати адміністративні послуги.
Згідно п.1 Тимчасового порядку адміністративна послуга - це послуга, яка є результатом здійснення суб'єктом повноважень щодо прийняття згідно з нормативно-правовими актами на звернення фізичної або юридичної особи адміністративного акта, спрямованого на реалізацію та захист її прав і законних інтересів та/або на виконання особою визначених законом обов'язків (отримання дозволу (ліцензії), сертифіката, посвідчення та інших документів, реєстрація тощо). До адміністративних послуг належить, зокрема, видача ліцензій, дозволів та інших документів дозвільного характеру, сертифікатів, свідоцтв, атестатів, посвідчень.
Плата за надання таких послуг справляється у розмірах та порядку, що визначені законодавчими актами, а в разі, коли це не передбачено законодавчими актами, - актами Кабінету Міністрів України (п.3 Тимчасового порядку).
З 24.06.2011р. набула чинності постанова Кабінету Міністрів України № 641 від 09.06.2011р., якою були затверджені тарифи за надання державними лікарнями ветмедицини адміністративних послуг з видачі ветеринарних сертифікатів і ветеринарних свідоцтв.
Судами встановлено, що протягом 2011 року отриману плату за надані адміністративні послуги з видач ветеринарних сертифікатів і свідоцтв позивач зараховував як власні надходження лікарні (бюджетної установи), які згідно ст.13 Бюджетного кодексу України є складовою частиною спеціального фонду Державного бюджету.
Відповідно до ст.13 Бюджетного кодексу України бюджет може складатися із загального та спеціального фондів. Складовими частинами спеціального фонду бюджету є: доходи бюджету (включаючи власні надходження бюджетних установ), які мають цільове спрямування; видатки бюджету, що здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету (у тому числі власних надходжень бюджетних установ); кредитування бюджету (повернення кредитів до бюджету з визначенням цільового спрямування та надання кредитів з бюджету, що здійснюється за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету); фінансування спеціального фонду бюджету.
Власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету.
Власні надходження бюджетних установ поділяються на такі групи: перша група - надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством; друга група - інші джерела власних надходжень бюджетних установ.
У складі першої групи виділяються такі підгрупи: підгрупа 1 - плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю; підгрупа 2 - надходження бюджетних установ від додаткової (господарської) діяльності; підгрупа 3 - плата за оренду майна бюджетних установ; підгрупа 4 - надходження бюджетних установ від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна).
У складі другої групи виділяються такі підгрупи: підгрупа 1 - благодійні внески, гранти та дарунки; підгрупа 2 - кошти, що отримують бюджетні установи від підприємств, організацій, фізичних осіб та від інших бюджетних установ для виконання цільових заходів.
Тобто, вказані норми не передбачають віднесення до власних надходжень бюджетних установ адміністративних послуг.
Водночас, відповідно до Переліку платних адміністративних послуг, які надаються Державною ветеринарною і фітосанітарною службою, органами та установами, що належать до сфери її управління, розміру плати за їх надання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2011 року №641, плата за видачу ветеринарних свідоцтв та довідок належить до адміністративних послуг, діяльність по видачі яких входить до функціональних повноважень цих установ.
Частиною 32 ст.4 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" встановлено, що плата за адміністративні послуги відноситься до джерел формування спеціального фонду Державного бюджету України у частині доходів.
Аналізуючи зміст викладених правових норм, колегія суддів зазначає, що плата за надані адміністративні послуги є доходами Державного бюджету України, а не власними надходженнями бюджетної установи, уповноваженої їх надавати.
На виконання п.2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі питання надання платних адміністративних послуг" від 05.01.2011 року № 33, Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади повинні забезпечити до 1 березня 2011 року відкриття підприємствами, установами та організаціями, що належать до сфери їх управління рахунків в органах Державної казначейської служби для зарахування коштів від надання адміністративних послуг.
Крім того, листом від 25.02.2011 року № 17-04/570-3011 Державне казначейство України повідомило, що відповідно до п.32 ст.4 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" плата за адміністративні послуги відноситься до джерел формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2011 рік у частині доходів. Плата за надання таких послуг справляється у розмірах та порядку, визначених законодавчими актами України, а в разі якщо це не передбачено законодавчими актами України, - актами Кабінету Міністрів України.
Для зарахування надходжень з кодом класифікації доходів бюджету 24020000 "Плата за адміністративні послуги" (наказ Міністерства фінансів України від 14.01.2011 року № 11 "Про бюджетну класифікацію") в органах Державного казначейства України відкриті в розрізі територій рахунки за балансовим рахунком 3121, символ звітності 299.
Порядок казначейського обслуговування доходів та інших надходжень Державного бюджету, регламентований наказом Державного казначейства України від 19.12.2000 року № 131, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.01.2001 року за № 67/5258.
Пунктом 34 ст.14 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" визначено, що кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України згідно з пунктом 32 ст.4 спрямовуються на видатки головних розпорядників коштів Державного бюджету, пов'язані з наданням адміністративних послуг.
Судами встановлено, що лікарня ветмедицини не є головним розпорядником коштів державного бюджету та рахунок для зарахування коштів від надання адміністративних послуг за кодом 24020000 "Плата за адміністративні послуги" нею відкритий не був.
Колегія суддів вважає, що вірними є висновки судів попередніх інстанцій про правомірність та відповідність чинному законодавству пункту 2 листа-вимоги Роменської ОДФІ щодо перерахування коштів спеціального фонду в сумі 30638,73 грн. до Державного бюджету України, в зв'язку з чим адміністративний позов в частині скасування цього пункту є необґрунтованим та не підлягає задоволенню. При цьому колегія суддів зазначає, що апеляційний суд помилково вказав суму 42093,42 грн., що не впиває на законність його висновків в цій частині позовних вимог.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції вірно не погодився з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог в частині скасування п.3 вимоги Державної фінансової інспекції в Сумській області від 07.07.2014 року №104-14/1083 в частині вжиття заходів щодо повернення коштів в сумі 16648,00 грн. на рахунок лікарні, з огляду на наступне.
Механізм акумулювання, перерозподілу та використання коштів спеціального фонду за надання платних послуг бюджетними установами, що входять до сфери управління Державного комітету ветеринарної медицини України визначений Порядком акумулювання, перерозподілу та використання коштів спеціального фонду за надання платних послуг бюджетними установами, що входять до сфери управління Державного комітету ветеринарної медицини України, затверджений наказом Державного комітету ветеринарної медицини України від 10.11.2010р. №487(далі - Порядок №487).
Відповідно до п.1.3 Порядку № 487 перерозподіл та використання (акумульованих) коштів спеціального фонду проводяться з метою забезпечення належного фінансування бюджетних установ ветеринарної медицини, які не забезпечені або частково забезпечені коштами загального фонду Державного бюджету.
Згідно п.п.2.1, 2.2 Порядку № 487 бюджетні установи ветеринарної медицини перераховують Державному комітету ветеринарної медицини України кошти з урахуванням забезпеченості коштами, що визначені законом про Державний бюджет України на відповідний рік, які отримані понад кошторисні призначення за підсумками виконання основних функцій цих установ; кошти перераховуються не пізніше 10 числа першого місяця, що настає за звітним кварталом, на підставі наказу Комітету.
Виходячи з положень Порядку №487, акумулюванню підлягали кошти, які становили різницю між сумою отриманих коштів від надання платних послуг та сумою запланованих коштів, при цьому, така сума коштів визначалася за наслідками звітного кварталу та за наявності наказу Держкомветмедицини про акумулювання коштів.
Пунктом 1 абз. 4 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228 встановлено, що спеціальний фонд містить обсяг надходжень на конкретну мету та їх розподіл за повною економічною класифікацією видатків бюджету на здійснення відповідних видатків згідно із законодавством, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних з виконанням установою основних функцій.
Судами встановлено, що наказом Держкомветмедицини України від 31.12.2010р. №600 був затверджений план надходження коштів за надання платних послуг бюджетними установами, які входять до сфери управління Державного комітету ветеринарної медицини України за перший квартал 2011 року, за перше півріччя 2011 року, за 9 місяців 2011 року та за 2011 рік, яким передбачений план надходження коштів для установ ветеринарної медицини у Сумській області, а саме: за І квартал 2011 року - 24% від затвердженого обсягу запланованого надходження коштів за надання платних послуг; за II квартал 2011 року - 66% від затвердженого обсягу запланованого надходження коштів за надання платних послуг; за III квартал 2011 року - 69% від затвердженого обсягу запланованого надходження коштів за надання платних послуг; за IV квартал 2011 року - 100% від затвердженого обсягу запланованого надходження коштів за надання платних послуг.
Такі ж показники акумулювання та рахунок для акумулювання коштів були визначені наказом Головного управління ветеринарної медицини в Сумській області від 03.11.2011р. №186-1 "Про акумулювання, перерозподілу та використання коштів спеціального фонду" від 03.11.2011 №186-1 (далі - наказ №186-1).
У п.2 наказу № 186-1 передбачено, що бюджетним установам, які підпорядковані головному управлінню ветеринарної медицини в Сумській області здійснювати перерахунок коштів Державному комітету ветеринарної медицини, що отримані понад суми, зазначені в Плані надходження коштів за надання платних послуг за перший квартал 2011 року, за перше півріччя 2011 року, за 9 місяців 2011 року та за 2011 рік.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що перерахування позивачем коштів для акумулювання здійснене згідно платіжного доручення №2 від 03.11.2011р. на суму 5000,00 грн. у зв'язку з тим, що фактичні надходження до спеціального фонду лікарні від надання платних послуг перевищували запланований обсяг надходжень до спеціального фонду на III квартал 2011 року.
Відповідно до затвердженого для лікарні кошторису на 2011 рік запланований обсяг надходження коштів до спеціального фонду у розмірі 392 986 грн.
Довідками вносилися наступні зміни до спеціального фонду кошторису лікарні: довідкою №38 від 03.03.2011р. - надходження до спеціального фонду зменшено на 99000,00 грн.; довідкою №57 від 21.03.2011р. - надходження до спеціального фонду збільшено на 99000,00 грн.; довідкою №153 від 03.06.2011р. - надходження до спеціального фонду зменшено на 267000,00 грн.; довідкою №209 від 14.07.2011р. - надходження до спеціального фонду збільшено на 10296,00 грн.; довідкою №248 від 28.07.2011р. - надходження до спеціального фонду зменшено на 40000,00 грн.; довідкою №37/258 від 03.08.2011р. - надходження до спеціального фонду збільшено на 9300,00 грн.; довідкою №324 від 12.09.2011р. - надходження до спеціального фонду збільшено на 34500,00 грн.
Судами встановлено, що запланований річний обсяг надходжень до спеціального фонду лікарні від надання платних послуг станом на 03.11.2011р. за кошторисом з врахуванням довідок про його зміну та згідно звіту про надходження і використання коштів (ф.№4-1д) за III квартал 2011р. становив 140 082,00 грн..
Згідно наказу Держкомветмедицини України від 31.12.2010р. №600 запланований обсяг надходжень до спеціального фонду Лікарні за III квартал 2011 року становив 96656,58 грн. (140082,00 грн. х 69%).
В той же час фактичні надходження до спеціального фонду Лікарні від надання платних послуг згідно звіту про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги за III квартал 2011 року, становили 167152,38 грн.
Пунктом 10.5 Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2012р. №1407, передбачено, що обсяги власних надходжень, які перевищують відповідні витрати, за умови забезпечення ресурсами заходів з виконання основних функцій бюджетних установ розпорядники бюджетних коштів перераховують вищим та підвідомчим установам і організаціям у разі, якщо їм такі повноваження надано відповідними нормативно-правовими актами.
За наслідками III кварталу 2011 року перевищення фактичного обсягу надходжень до спеціального фонду лікарні від надання платних послуг над запланованим обсягом становив 70495,80 грн. (167152,38 - 96656,58 грн.), у зв'язку з чим лікарнею правомірно у межах перевищення фактичних надходжень над запланованими у відповідності з п.2.1 Порядку №487 здійснене акумулювання коштів до Державного комітету ветеринарної медицини України у розмірі 5000 грн.
Також, судами встановлено, що наказом Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України від 25.09.2012р. №312 був затверджений План надходження коштів за надання платних послуг бюджетними установами, які входять до сфери управління Державного ветеринарної та фітосанітарної служби України за 9 місяців 2011 року та за 2012 рік, яким передбачений план надходження коштів для установ ветеринарної медицини у Сумській області: за 9 місяців 2012 року - 75% від затвердженого обсягу запланованого надходження коштів за надання платних послуг, за 2012 рік - 100% від затвердженого обсягу запланованого надходження коштів за надання платних послуг.
Наказом головного управління ветеринарної медицини в Сумській області від 08.11.2012р. №208 було затверджений план надходження коштів за надання платних послуг бюджетними установами державної ветеринарної медицини Сумської області за 9 місяців 2012 року в розмірі 75%, за 2012 рік - 100%, а згідно додатку сума коштів для перерахунку Держветфітослужбі визначена для Роменської міської державної лікарні ветеринарної медицини у розмірі 20000 грн.
Також, наказом Головного управління ветеринарної медицини в Сумській області №208 від 08.11.2012р. (з додатком) визначений розмір коштів, які підлягають акумулюванню та перерахуванню позивачем Державній ветеринарній та фітосанітарній службі України у розмірі 20000,00 грн.
В акті ревізії зазначено про те, що перерахування лікарнею коштів для акумулювання здійснено згідно платіжного доручення №3 від 09.11.2012р. на суму 20 000,00 грн.
Відповідно до затвердженого для лікарні кошторису на 2012 рік запланований обсяг надходження коштів до спеціального фонду у розмірі 74155 грн.
Довідками вносилися наступні зміни до спеціального фонду кошторису лікарні: довідкою №51/260 від 18.07.2012р. - надходження до спеціального фонду збільшене на 20820,00 грн.; довідкою №57/296 від 21.08.2012р. - надходження до спеціального фонду збільшене на 12800,00грн.
Таким чином, запланований річний обсяг надходжень до спеціального фонду Лікарні від надання платних послуг станом на 09.11.2012р. за кошторисом з врахуванням довідок про його зміну за III квартал 2012 року становив 107775,00 грн.
Згідно наказу Держветфітослужби України від 25.09.2012р. №312 запланований обсяг надходжень до спеціального фонду Лікарні за 9 місяців 2012 року становив 80831,25 грн. (107775,00 грн. х 75%).
В той же час фактичні надходження до спеціального фонду Лікарні від надання платних послуг згідно звіту про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги за III квартал 2012 року (ф.№4-1д), становили 130702,93 грн.
Таким чином, за наслідками III кварталу 2012 року перевищення фактичного обсягу надходжень до спеціального фонду Лікарні від надання платних послуг над запланованим обсягом становив 49871,68 грн. (130702,93 грн. - 80831,25 грн.) у зв'язку з чим позивачем правомірно у межах перевищення фактичних надходжень над запланованими у відповідності з п.2.1 Порядку №487 здійснено акумулювання коштів до Державного комітету ветеринарної медицини України в 2012 році на суму 20000 грн.
Крім того, Наказом Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України № 55 від 07.02.2013 року та наказу Головного управління ветеринарної медицини в Сумській області №27від 20.02.2013р. був визначений рахунок для перерахування залишку коштів станом на 01.01.2013 р. до Держветфітослужби України у 2013 році.
Платіжним дорученням №292 від 28.05.2013 р. перераховано на рахунок Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України 1643,00 грн. це перерахування залишку коштів за 2012рік. Перерахунок залишку в 2013 році проводився з розрахунку різниці між залишком коштів на 01.01.2013р. (ф.№4-1д) та затвердженим розміром кредиторської заборгованості на 01.01.2013р., що складає 1643,22 грн. (25961,69 грн. - 24318,17 грн.).
Виходячи з наведеного, апеляційний суд вірно зазначив, що висновки про зайве перерахування коштів на утримання вищестоящої організації в сумі 16648,00 грн., є безпідставними та необґрунтованими.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд прийшов до обґрунтованих висновків, що підпункт п.2 вимоги Роменської ОДФІ від 07.07.2014 року № 104-14/1083 в частині вжиття заходів щодо повернення коштів в сумі 16648,00 грн. є протиправним та таким, що не відповідає діючому законодавству.
Щодо зазначення в п.3 вимоги порядку усунення порушень шляхом стягнення з осіб, винних у зайвому перерахуванні коштів у порядку та розмірах, встановлених ст.ст. 133-136 КЗпП України, судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що відповідно до ст. 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головним завданням органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.
Згідно п.49 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №550 від 20.04.2006 року, у разі коли діями чи бездіяльністю працівників об'єкта контролю державі або підконтрольній установі заподіяна матеріальна шкода, орган служби ставить вимоги перед керівником об'єкта контролю та органом його управління щодо пред'явлення цивільних позовів до винних осіб.
Згідно ст.130 Кодексу законів про працю України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.
За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.
На працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського риску, а також за не одержані підприємством, установою, організацією прибутки і за шкоду, заподіяну працівником, що перебував в стані крайньої необхідності.
Працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково. За згодою власника або уповноваженого ним органу працівник може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно або поправити пошкоджене.
Згідно ст. 130 КЗпП не одержані або списані в доход держави прибутки з підстав, пов'язаних з неналежним виконанням працівником трудових обов'язків (так само як і інші неодержані прибутки) не можуть включатися до шкоди, яка підлягає відшкодуванню.
Судами встановлено, що виявлені відповідачем порушення фінансової дисципліни не призвели до заподіяння позивачу прямих збитків, відшкодування яких має здійснюватися за рахунок винних матеріально-відповідальних осіб.
Отже, суди першої та апеляційної інтсанції дійшли вірних висновків, що п.3 вимоги в частині стягнення з осіб, винних у зайвому перерахуванні коштів у порядку та розмірах, встановлених ст.ст. 133-136 КЗпП України є протиправним та таким, що не відповідає діючому законодавству, оскільки відповідачем не доведено правомірність виконання даного пункту.
Виходячи з вищенаведеного, апеляційний суд дійшов вірного висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги про скасування пункту п.2 вимоги Роменської ОДФІ від 07.07.2014 р. № 104-14/1083 щодо перерахування коштів спеціального фонду в сумі 11454,69 грн. до Державного бюджету та п.3 в частині вжиття заходів щодо повернення коштів в сумі 16648,00 грн. на рахунок лікарні не відповідає.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційних скарг не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції та частково судом першої інстанції винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційні скарги Державної фінансової інспекції в Сумській області та Роменської міської державної лікарні ветеринарної медицини залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2014 року, в частині залишеній без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду 16 грудня 2014 року, та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду 16 грудня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: