Ухвала від 26.02.2015 по справі 2а-1670/11365/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2015р. м. Київ К/9991/56796/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, суддіГорбатюка С.А.

СуддівМороз Л.Л.

Шведа Е.Ю.

провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Вікар", Приватного підприємства (далі - ПП) "'Студія "Євакс-Біс", ОСОБА_5, виконавчого комітету Полтавської міської ради в особі державного реєстратора управління з питань державної реєстрації юридичних та фізичних осіб підприємців, Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації в особі державного реєстратора управління з питань державної реєстрації юридичних та фізичних осіб підприємців про визнання недійсним статуту в частині, скасування державної реєстрації змін до установчих документів, зобов'язання вчинити дії за касаційною скаргою Державної податкової інспекції (далі - ДПІ) у м. Полтаві на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2012 року

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2011 року ДПІ у м. Полтаві у Полтавському окружному адміністративному суді пред'явило позов до ОСОБА_4, ТОВ "Вікар", треті особи - Управління з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виконавчого комітету Полтавської міської ради, Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання недійсним статуту в частині скасування державної реєстрації змін до установчих документів, зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що внесені державним реєстратором Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців записи про державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "Вікар" в частині зміни місцезнаходження товариства та зміни складу засновників не відповідають дійсності, оскільки відповідач АДРЕСА_1 фактично не знаходиться.

Зазначала, що внесення до Єдиного державного реєстру вищевказаного запису призвело до безпідставного взяття ТОВ "Вікар" на облік державним реєстратором Управління з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виконавчого комітету Полтавської міської ради, а відтак, цей запис та всі послідуючі записи підлягають скасуванню.

Вважає, що оскільки ТОВ "Вікар" за вказаною ним адресою не знаходиться, то й його статут у частині визначення місцезнаходження підлягає визнанню недійсним.

З урахуванням уточнень позовних вимог просила визнати недійсним: пункт 2.3. частини третьої Статуту ТОВ "Вікар" в редакції від 13 вересня 2011 року в частині визначення місцезнаходження у АДРЕСА_1, пункт 2.3. частини третьої Статуту ТОВ "Вікар" в редакції від 22 грудня 2011 року в частині визначення місцезнаходження у АДРЕСА_1, зобов'язати ОСОБА_5 внести до Статуту ТОВ "Вікар" достовірні відомості щодо місцезнаходження підприємства, скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів (записи за від 13 вересня 2011 року №10671050013003712 та від 22 грудня 2011 року №158810500170101188) та всі похідні записи.

Ухвалами Полтавського окружного адміністративного суду від 05 березня 2012 року залучено до участі у справі у якості другого відповідача ПП "Студія "Євакс-Біс" та його засновника - ОСОБА_5, від 30 березня 2012 року змінено процесуальний статус виконавчого комітету Полтавської міської ради в особі Державного реєстратора Управління з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації в особі Державного реєстратора Управління з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на відповідача.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2012 року, залишеною без зміни ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2012 року, у задоволенні позовних вимог ДПІ у м. Полтаві відмовлено.

Провадження у справі в частині зобов'язання ОСОБА_5 внести достовірні відомості щодо місцезнаходження підприємства до Статуту Підприємства та скасування державної реєстрації всіх похідних записів закрито.

Не погоджуючись із судовими рішеннями ДПІ у м. Полтаві подала касаційну скаргу. Посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх рішення скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення позову.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Вікар" є юридичною особою та зареєстроване у Державному реєстрі 30 червня 2005 року Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією, номер запису про державну реєстрацію: 1 067 120 0000 003712.

На загальних зборах учасників ТОВ "Вікар" 08 вересня 2011 року прийнято рішення, оформлене протоколом № 7 про: вихід ПП "Гладіатор 2008" зі складу учасників та відступлення належної йому частки в статутному капіталі на користь ОСОБА_4; перерозподіл статутного капіталу в зв'язку зі зміною складу учасників; зміну місцезнаходження Товариства та затвердження нової редакції статуту. Усі зазначені зміни були внесені до Статуту ТОВ "Вікар". Державна реєстрація змін проведена державним реєстратором Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації 13 вересня 2011 року, номер запису: 1 067 105 0013 003712, назва реєстраційної дії: "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи".

В подальшому, на загальних зборах учасників ТОВ "Вікар" 13 грудня 2011 року прийнято рішення, оформлене протоколом № 8 про: зміну керівного складу ТОВ "Вікар"; вихід ОСОБА_4 зі складу учасників ТОВ "Вікар"; перерозподіл статутного капіталу ТОВ "Вікар" в зв'язку зі зміною складу учасників; затвердження нової редакції статуту ТОВ "Вікар". Державна реєстрація змін проведена державним реєстратором виконавчого комітету Полтавської міської ради 22 грудня 2011 року, номер запису: 1 588 105 0017 010188, назва реєстраційної дії: "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи".

Відмовляючи у задоволенні позову в частині визнання недійсним окремих пунктів Статуту ТОВ "Вікар", суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем не доведено та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження невідповідності Статуту відповідача вимогам законодавства та допущення порушень при його затвердженні, які не можна усунути або що спірний Статут містить відомості, які суперечать законодавству.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає обґрунтованим такий висновок з наступних підстав.

Відповідно до підпункту 20.1.12 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Згідно з частинами першою, другою, четвертою статті 57 Господарського кодексу України установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання.

В установчих документах повинні бути зазначені найменування суб'єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом.

Статут суб'єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного капіталу та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання, а також інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.

Частиною другою статті 87 Цивільного кодексу України передбачено, що установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої статті 143 Цивільного кодексу України установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут.

Статут товариства з обмеженою відповідальністю крім відомостей, передбачених статтею 88 цього Кодексу, має містити відомості про: розмір статутного капіталу, з визначенням частки кожного учасника; склад та компетенцію органів управління і порядок прийняття ними рішень; розмір і порядок формування резервного фонду; порядок передання (переходу) часток у статутному капіталі.

Отже, підставами для визнання недійсними установчих документів, зокрема, статуту товариства з обмеженою відповідальністю може бути невідповідність його вимогам законодавства, допущення при затвердженні статуту порушень, які не можна усунути або наявність у статуті відомостей, що суперечать законодавству.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в обґрунтування своєї позиції позивач посилається на акт перевірки від 20 жовтня 2011 року, яким зафіксована відсутність підприємства за зареєстрованою адресою, власником приміщення є

гр. ОСОБА_6, який не укладав з Товариством договору оренди.

Частиною першою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Позивач в порушення статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України ні в суд першої інстанції, ні в суд апеляційної інстанції не надав належних доказів, які підтверджують те, що статут відповідача не відповідає вимогам законодавства та, що при його затвердженні допущено порушення, які не можна усунути або що спірний статут містить відомості, що суперечать законодавству.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині скасування державної реєстрації змін до установчих документів та всіх похідних записів суди вірно виходили з необґрунтованості позовних вимог.

Так, у відповідності до статті 14 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців" (далі - Закон № 755-IV) в разі зміни місцезнаходження юридичної особи, якщо нове місцезнаходження юридичної особи розташоване на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, здійснюється передача реєстраційної справи такої юридичної особи.

В разі державної реєстрації зміни місцезнаходження юридичної особи, державний реєстратор протягом десяти робочих днів з дати реєстрації зміни місцезнаходження зобов'язаний передати за описом реєстраційну справу державному реєстратору за новим місцезнаходженням юридичної особи. Державний реєстратор, який отримав реєстраційну справу, зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дати її прийому повідомити рекомендованим листом юридичну особу про зміну місцезнаходження реєстраційної справи та внести до Єдиного державного реєстру запис про зміну місцезнаходження реєстраційної справи.

З наведеного слідує, що взяття на облік реєстраційної справи, переданої з іншого органу державної реєстрації в зв'язку з реєстрацією зміни місцезнаходження юридичної особи, є обов'язком державного реєстратора і при цьому підстави для відмови у взятті на облік реєстраційної справи у вказаному Законі № 755-IV - відсутні.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Вікар" 13 вересня 2011 року надано державному реєстратору Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації та 22 грудня 2011 року державному реєстратору виконавчого комітету Полтавської міської ради для проведення реєстраційної дії документи, які відповідають вимогам статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців".

Зі змісту Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців слідує, що 13 вересня 2011 року державним реєстратором Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації було проведено реєстраційну дію: "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи", запис № 1 067 105 0013 003712; 22 грудня 2011 року державним реєстратором виконавчого комітету Полтавської міської ради було проведено реєстраційну дію: "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи", запис № 1 588 105 0017 010188.

Матеріалами реєстраційної справи та відбитком штампу державного реєстратора на титульному аркуші Статуту підтверджується, що зазначені реєстраційні дії пов'язані з реєстрацією Статуту ТОВ "Вікар" у новій редакції, яка затверджена загальними зборами учасників Товариства, про що оформлено протокол від 08 вересня 2011 року № 07 та протокол від 13 грудня 2011 року № 08.

Як вбачається з матеріалів справи, вказані дії проведено у повній відповідності до вимог статті 14 Закону № 755-IV.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб-підприємців регулює Закон № 755-IV, статтею 1 якого визначено, що місцезнаходження юридичної особи - це адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Згідно із частиною першою статті 4 Закону № 755-IV державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Зміни до установчих документів юридичної особи, а також зміна прізвища та/або імені, та/або по батькові (далі - імені) або місця проживання фізичної особи-підприємця підлягають обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому цим Законом.

Державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи-підприємця.

Також відповідно до частини першої статті 8 значеного Закону державний реєстратор на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці проводить державну реєстрацію змін до установчих документів юридичних осіб та державну реєстрацію зміни імені або місця проживання фізичних осіб-підприємців.

Частиною третьою статті 8 Закону № 755-IV передбачено, що установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом. Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи.

Тому, державний реєстратор не наділений повноваженнями давати оцінку змісту рішень учасників відповідача, зокрема щодо зміни його місцезнаходження, а відповідальність за правильність прийнятого рішення покладається виключно на засновника товариства.

Крім того, чинним законодавством не передбачено обов'язок державного реєстратора здійснювати перевірку достовірності відомостей, що подаються на реєстрацію.

Враховуючи відсутність нормативно-визначених підстав для відмови в проведенні державним реєстратором дій щодо державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи ТОВ "Вікар", колегія суддів погоджується із висновками судів про правомірність дій державних реєстраторів щодо внесення запису про зміну юридичної особи товариства і, відповідно, про відсутність підстав для задоволення заявленого позову.

Судові рішення є законними і обґрунтованими.

Доводи, касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів та встановлених обставин у справі.

За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без зміни.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві залишити без задоволення, а оскаржувані постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2012 року в адміністративній справі за позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікар", Приватного підприємства "'Студія "Євакс-Біс", ОСОБА_5, виконавчого комітету Полтавської міської ради в особі державного реєстратора управління з питань державної реєстрації юридичних та фізичних осіб підприємців, Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації в особі державного реєстратора управління з питань державної реєстрації юридичних та фізичних осіб підприємців про визнання недійсним статуту в частині, скасування державної реєстрації змін до установчих документів, зобов'язання вчинити дії - без зміни.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Судді Горбатюк С.А.

Мороз Л.Л.

Швед Е.Ю.

Попередній документ
43308980
Наступний документ
43308982
Інформація про рішення:
№ рішення: 43308981
№ справи: 2а-1670/11365/11
Дата рішення: 26.02.2015
Дата публікації: 30.03.2015
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; організації господарської діяльності, у тому числі