10.03.2015р. м. Київ К/800/43655/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.
Суддів Бухтіярової І.О.
Юрченко В.П.
при секретарі судового засідання: Чайці О.С.,
розглянувши касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області
на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року
та постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 червня 2012 року
по справі № 1170/2а-1858/12
за позовом Публічного акціонерного товариства «Кіровоградолія»
до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
У червні 2012 року ПАТ «Кіровоградолія» звернулось до суду з позовом до Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень від 31.01.2012 року №0000202310, згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на 933969,00 грн.; №0000222310 про зменшення розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2-3 квартали 2011 року у сумі 12619926,00 грн.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 червня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС з 01.12.2011 року по 13.01.2012 року була проведена планова виїзна перевірка ПАТ «Кіровоградолія» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.09.2011 року, за результатами якої було встановлено, що ПАТ «Кіровоградолія» порушено пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.150.1 ст.150, п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, в результаті чого встановлено завищення задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2-3 квартали 2011 року у сумі 12619926,00 грн. та заниження податку на прибуток за 2-3 квартали 2011 року у сумі 933969,00 грн.
На підставі висновків перевірки 31.01.2012 року Кіровоградською ОДПІ були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом встановлено безпідставне віднесення до витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (р.06.6) у декларації за 2-3 квартали 2011 року, від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2009 та 2010 рік.
Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до п. 1 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПК України норми розділу III даного Кодексу застосовуються під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. До вказаного терміну для цілей визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток, у разі, якщо об'єкт оподаткування має від'ємне значення, застосовуються норми пункту 6.1 статті 6 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон № 334/94-ВР), тобто до 01.04.2011 року підлягали застосуванню вищевказані положення Закону №334/94-ВР, згідно п. 6.1 ст.6 якого, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. У 2010 році норми п. 6.1 ст. 6 вказаного Закону діяли з урахуванням особливостей, встановлених п. 22.4 ст. 22 Закону №334/94-ВР, якими, зокрема, передбачалося, що у звітних податкових періодах 2010 року у складі валових витрат платника податку враховувалося 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 01 січня 2010 року. У I кварталі 2011 року сума збитків з податку на прибуток, які утворилися станом на 01.01.2010 року та не були враховані у складі валових витрат у 2010 році, та збитки, які утворилися у 2011 році, включаються до складу валових витрат першого календарного кварталу 2011 року та, відповідно, стають від'ємним значенням I кварталу 2011 року.
Аналізуючи обставини справи та законодавство, що регулює спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що від'ємне значення минулих років є правомірною складовою витрат І кварталу 2011 року, оскільки його включення до складу податкових витрат саме в цьому періоді було передбачено нормами Закону №334/94-ВР, чинного у той час, а п. 3 підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення» ПК України не містить заборони на врахування у 2011 році збитків, які виникли до 01.01.2011 року. З огляду на вищезазначене, твердження податкового органу про те, що до складу витрат ІІ-ІІІ кварталів 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане платником за результатами господарської діяльності лише за І квартал 2011 року без урахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2009-2010 років, є незаконним.
Починаючи з II кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, застосовуються норми ПК України. Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів з 01.04.2011 року встановлений п.150.1 ст. 150 ПК України, згідно якого, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Згідно з п. 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПК України п. 150.1 ст. 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого - якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат календарного кварталу 2011 року.
Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку про правомірність віднесення позивачем до валових витрат (р.06.6) ІІ-ІІІ кварталів 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік, та протиправність зменшення позивачу суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року в розмірі 12619926,00 грн. та збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 933969,00 грн.
За таких обставин, суди дійшли вірного висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року та постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 червня 2012 року по справі № 1170/2а-1858/12 залишити без змін.
Справу повернути до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий підписГолубєва Г.К.
Судді підписБухтіярова І.О.
підписЮрченко В.П.
Ухвала складена у повному обсязі 13.03.2015 р.