12.03.2015р. м. Київ К/800/19484/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Степашка О.І.
Суддів Островича С.Е.
Костенка М.І.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2012
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2013
у справі №2а/0470/9892/12
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Дніпроінмед»
до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби
про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Дніпроінмед» (далі по тексту - позивач, ПАТ «СК «Дніпроінмед») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська) про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.08.2012 №0001682200.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2012, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2013, позов задоволено.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.
В зв'язку з цим касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було здійснено виїзну планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2011, за результатами якої складено акт від 25.07.2012 №1977/223/21870998.
В акті перевірки зазначено порушення позивачем вимог: пункту 153.8 статті 153 Податкового кодексу України, а саме, позивачем занижено у 2011 році задекларовані показники по операціям з цінними паперами на загальну суму 26447366,00 грн.; пункту 1.32 статті 1, підпунктів 7.6.1, 7.6.3, 7.6.4 пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 N334/94-ВР, а саме, позивачем завищено суму збитку від операцій з цінними паперами за результатами першого кварталу 2011 року, завищено суму збитків окремого податкового обліку операцій з цінними паперами - векселями станом на 31.12.2011 на загальну суму 30540173,00 грн.
На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.08.2012 №0001682200, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 7989454,00 грн. за основним платежем та 1,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідач стверджує, що приписи пункту 153.8 статті 153 Податкового кодексу України застосовуються виключно професійними учасниками ринку цінних паперів; для ПАТ «СК «Дніпроінмед» операції з купівлі-продажу цінних паперів є фінансовими інвестиціями; доход від проведення операцій з цінними паперами має відображатись тільки в частині його перевищення над сплаченою сумою на придбання такого цінного паперу.
В акті перевірки зазначено про те, що порушення пункту 153.8 статті 153 Податкового кодексу України призвело до заниження у 2011 році доходу від операцій з купівлі-продажу цінних паперів на загальну суму 26447366,00 грн., у тому числі І квартал 2011 року - 21676873,00 грн.
Проте, як вірно зазначено судами, розділ 3 Податкового кодексу України та, відповідно, пункт 153.8 статті 153 Податкового кодексу України почав діяти з 01.04.2011, тобто, висновок про порушення ПАТ «СК «Дніпроінмед» у першому кварталі 2011 року наведеної норми є помилковим.
Крім того, стаття 153 Податкового кодексу України застосовує як поняття «операції з торгівлі цінними паперами» так і «операції з цінними паперами», визначаючи порядок оподаткування операцій особливого виду. Та, відповідно, підтверджує наявність витрат для платника податку-клієнта торговця цінними паперами.
Стаття 153 Податкового кодексу України встановлює порядок оподаткування операцій особливого виду, до яких відносяться операції з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.
Виходячи з приписів наведеної норми, суди вірно зазначили, що не вбачається обмежень щодо можливості застосування даної норми тільки професійними учасниками ринку та установами, для яких законом встановлено обов'язковість придбання цінних паперів та деривативів.
Відповідач же враховує тільки доходи, які отримані від операцій з цінними паперами, що підтверджується додатками до акту перевірки від 25.07.2012. При цьому, вищезазначені доходи відображаються в декларації тільки у разі позитивного значення операції купівлі-продажу.
До 01.04.2011 порядок оподаткування операцій особливого виду був передбачений статтею 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
У відповідності з підпунктом 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 цього Закону облік операцій з акціями вівся разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.
Від'ємний фінансовий результат переносився на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону. Відповідно, доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж виду минулих періодів, прибуток включався до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.
Усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, брали участь у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Законом.
Згідно до підпункту 7.6.2 пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» норми цього пункту поширювались на платників податку - торгівців цінними паперами та деривативами, а також на будь-яких інших платників податку, які здійснюють операції з торгівлі цінними паперами чи деривативами. Те саме стосується обліку операцій таких платників податку з придбання або продажу корпоративних прав, відмінних від акцій. За таких обставин, платник податку на прибуток підприємств веде окремий податковий облік фінансових результатів з цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами. На об'єкт оподаткування впливає тільки сума позитивного фінансового результату від операцій з цінними паперами (корпоративними правами), який включається до складу валового доходу. Від'ємний фінансовий результат від операцій з цінними паперами участі у формуванні валових витрат не приймає.
Судами зазначено, що листом Державної податкової адміністрації України від 25.04.2001 №2032/6/15-1116 роз'яснена принципова відмінність термінів «доход» та «витрати», наведених в підпунктах 7.6.3, 7.6.4 зазначеного Закону, від термінів «валовий дохід», «валові витрати», наведених в пунктах 4.1 та 5.1 Закону, та неможливість застосування платником податку загальних підходів обчислення валових доходів і валових витрат за звичайними операціями до операцій особливого виду, якими вважаються операції з цінними паперами.
Стосовно порушень щодо не здійснення коригування окремого податкового обліку операцій з цінними паперами по акту від 18.04.2011 №1222/220/21870998, то судами зазначено наступне.
Суми податків, зборів і обов'язкових платежів, донарахованих контролюючим органом за результатами перевірки, а також штрафи і пеня є податковим зобов'язанням згідно з пунктом 1.2 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 N2181-III.
Відображенню в обліку підлягає лише сума узгодженого податкового зобов'язання.
Податкове зобов'язання вважається узгодженим у день одержання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків апеляційного узгодження податкового зобов'язання.
Якщо ж платник податку не згоден з висновками податкового органу та оскаржує податкове повідомлення-рішення, то й відображати в обліку такі суми йому не потрібно - таке відображення треба буде зробити лише внаслідок вирішення спору не на користь платника податку (тобто визнання податкового повідомлення-рішення обґрунтованим та законним).
Крім того, і на особові рахунки платника в контролюючому органі суми повинні потрапити лише після узгодження.
У формах звітності, на підставі яких відбувається нарахування і сплата податків, зборів (обов'язкових платежів), результати перевірок не відображаються, тому що в такому випадку зазначені в декларації (розрахунку) донарахування та штрафи сплачувалися б двічі. Адже, і декларація, й податкове повідомлення-рішення, є документами узгодження податкового зобов'язання.
Таким чином, виявлені помилки, наприклад, з податку на прибуток, а також нараховані контролюючим органом суми штрафів і пені за цими податками, не відображаються ні в податковій звітності, ні в податковому обліку платника податків.
Однак існують форми звітності, що носять довідковий характер.
На їх підставі не відбувається узгодження сум - контролюючий орган проводить лише контроль правильності нарахування відповідного податку або збору (Фонд соціального страхування та ін.) У таких розрахунках зазвичай відображають і суми, донараховані за актами перевірок.
За таких обставин та з урахуванням вимог частини 3 статті 2, частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2012 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2013 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий(підпис)О.І. Степашко
Судді(підпис)С.Е. Острович
(підпис)М.І. Костенко