19.03.2015р. м. Київ К/800/22811/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головчук С.В. (суддя-доповідач),
Ліпського Д.В.,
Черпака Ю.К.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4
на постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 09 жовтня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2013 року
у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району м. Полтави (далі - УПФУ Октябрського району м. Полтави) про скасування рішення, визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
У травні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому зазначив, що є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та інвалідом другої групи внаслідок захворювання, пов'язаного із роботами по ліквідації аварії. Вказує, що у квітні 2012 року звернувся до УПФУ Октябрського району м. Полтави із заявою про перерахунок пенсії згідно із довідкою про заробіток, який він отримував за роботу в зоні відчуження у 1986 році під час проходження військових зборів. Рішенням УПФУ Октябрського району м. Полтави від 26 квітня 2012 року №368 йому відмовлено у проведенні перерахунку через відсутність первинних документів про період перебування в зоні відчуження та кратність оплати праці. Вважаючи дії відповідача неправомірними, просив суд зобов'язати УПФУ Октябрського району м. Полтави провести перерахунок його пенсії з урахуванням заробітної плати, яку йому нараховували за місцем постійної роботи за виконання державного обов'язку під час проходження військових зборів у 1986 році на підставі наявних документів.
Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 09 жовтня 2012 року, яку залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2013 року, в позові відмовлено.
У касаційній скарзі позивач порушує питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, норм Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-ХІІ) та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - постанова КМ України № 1210). Вказує, що суди не дали належної правової оцінки обставинам справи та документам, що посвідчують факт його перебування в зоні відчуження.
УПФУ Октябрського району м. Полтави у запереченнях на касаційну скаргу посилається на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, судами правильно встановлені факти, досліджені докази та наведені обґрунтовані висновки. Вказує, що первинні документи про період перебування позивача в зоні відчуження, кратність оплати праці та документи, згідно з якими можна здійснити розрахунок годинної тарифної ставки за 1986 рік, на підприємстві відсутні, а тому неможливо провести перерахунок пенсії із заробітку за період в зоні відчуження. Просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами встановлено, що з 01 червня по 02 серпня 1986 року ОСОБА_4 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Позивач є інвалідом 2 групи, має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 та отримує пенсію по інвалідності та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю призначені відповідно до Закону № 796-ХІІ.
11 квітня 2012 року ОСОБА_4 звернувся до УПФУ Октябрського району в м. Полтаві з заявою про перерахунок пенсії в зв'язку із захворюванням та з урахуванням заробітної плати, яка нараховувалась за місцем постійної роботи під час перебування в зоні радіаційного забруднення відповідно до постанови КМ України № 1210.
Рішенням колегіального органу з призначення пенсії УПФУ Октябрського району в м. Полтаві від 26 квітня 2012 року № 368 відмовлено позивачу в проведенні такого перерахунку через відсутність первинних документів про період перебування ОСОБА_4 в зоні відчуження та кратність оплати праці, наказів по особовому складу та документів, згідно з якими можна здійснити розрахунок годинної тарифної ставки за 1986 рік. Крім того, довідки про заробіток від 14 березня 2012 року №30 та від 20 лютого 2012 року № 32, видані Публічним акціонерним товариством «Автотранспортне підприємство 15362» (далі - ПАТ «Автотранспортне підприємство 15362») відповідають вимогам постанови КМ України № 1210.
Частиною 1 статті 54 Закону № 796-XII встановлено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
З 01 січня 2012 року набрала чинності постанова КМ України №1210, якою затверджений Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, пунктом 7 якої встановлено, що пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.
Водночас, частиною 4 статті 15 Закону № 796-ХІІ встановлено, що видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Отже, розмір призначеної за Законом № 796-ХІІ пенсії, обчислюється виходячи із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, який зазначається у довідках, виданих підприємствами, установами та організаціями на яких працювали особи, що мають право на таку пенсію.
При цьому, пунктом 7 постанови КМ України №1210 визначений перелік обов'язкових відомостей, які повинні бути зазначені у таких довідках. Відсутність таких даних у довідці виключає можливість проведення перерахунку пенсії відповідно до цього пункту.
Як встановлено судами, у довідках ПАТ «Автотранспортне підприємство 15362» від 14 березня 2012 року №30 та від 20 лютого 2012 року № 32 відсутні відомості щодо кратності оплати праці. Листом від 14 березня 2012 року № 29 ПАТ «Автотранспортне підприємство 15362» повідомило, що вирахувати кратність нарахованої заробітної плати неможливо.
Крім того, відомості щодо кількості днів та годин перебування ОСОБА_4 у зоні відчуження також відсутні в наданих позивачем документах.
За таких обставин, УПФУ Октябрського району в м. Полтаві правомірно відмовило позивачу у перерахунку пенсії відповідно до наданих ним документів про заробіток, одержаний ним за роботу в зоні відчуження у 1986 року.
Водночас, відповідач виплачує позивачу пенсію по інвалідності в розмірі фактичних збитків, розмір якої, з урахуванням вимог пункту 12 постанови КМ України №1210, складає 255 % від прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність і станом на 01 січня 2012 року позивач отримував 2096,10 грн пенсії, а з 01 квітня 2012 року - 2136,90 грн.
Тому, суди дійшли обґрунтованого висновку про правомірність дій суб'єкта владних повноважень та відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_4
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального законодавства, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.
Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що судами першої та апеляційної інстанцій не допущено порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішення чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 09 жовтня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Судді С.В. Головчук
Д.В. Ліпський
Ю.К. Черпак