23 березня 2015 року м. Київ К/800/12671/15
Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства фінансів України , Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій та зобо'язати вчинити дії,
встановив:
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2015 року, позов задоволено частково: визнано протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо направлення звернення ОСОБА_1 від 31 серпня 2014 року на розгляд до Головного управління ДФС у м. Києві; зобов'язано Державну фіскальною службу України повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 31 серпня 2014 року та надати відповідь у відповідності до вимог Закону України «Про звернення громадян».
Судами встановлено, що 31 серпня 2014 року ОСОБА_1 подано до Міністерства фінансів України і Державної фіскальної служби України однакові за змістом заяви, в яких він виклав свої доводи щодо протиправності (незаконності) частини другої пункту 2 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 7 липня 2012 року № 811 (далі - Інструкція № 811), та просив запросити його на розгляд його звернення; частину другу пункту 2 Інструкції № 811 визнати протиправною (незаконною) і скасувати; про результати звернення та ухвалені рішення письмово повідомити його у встановлений законодавством строк за вказаною ним адресою.
Міністерство фінансів України листом від 26 вересня 2014 року № 31-11150-17/23-2680/2677 надало вчасну та вмотивовану відповідь на звернення позивача.
Державна фіскальна служба України після отримання вказаного звернення відповіді позивачу не надала, а супровідним листом від 8 вересня 2014 року № 3837/7/99-99-17-04-19 направила його на розгляд до Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві і доручила «провести робочу зустріч з платником податку та відповідно до статті 52 Податкового кодексу України надати консультацію по суті порушених питань згідно з нормами чинного законодавства». При цьому, жодних доводів в обґрунтування віднесення вирішення по суті висловлених позивачем у зверненні від 31 серпня 2014 року питань до повноважень ГУ ДФС України в м. Києві відповідачем не надано.
Отже, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що Державна фіскальна служба України порушила право позивача на отримання обґрунтованої відповіді на звернення, передбачене Законом України "Про звернення громадян".
У касаційній скарзі Державна фіскальна служба України, посилаючись на те, що заява позивача є зверненням про надання індивідуальної консультації і на неї не розповсюджуються норми Закону України "Про звернення громадян", просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.
Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.
Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства фінансів України , Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій та зобо'язати вчинити дії.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.К. Черпак