"12" березня 2015 р. м. Київ К/800/4799/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Калашнікової О.В. Васильченко Н.В. Черпіцької Л.Т. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 23 жовтня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року за заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання у справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про стягнення щорічної грошової допомоги на оздоровлення, -
У жовтні 2014 року ОСОБА_4 звернувся з заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
В обґрунтування заяви зазначив, що строк пред'явлення виконавчого листа до виконання було пропущено ним з поважних причин, оскільки вказаний виконавчий лист було видано Приморським районним судом міста Одеси 22 липня 2014 року, водночас строк пред'явлення цього листа до виконання встановлено до 3 липня 2014 року, у зв'язку з чим просив заяву задовольнити.
Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 23 жовтня 2014 року, яку залишено без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року, у задоволенні заяви було відмовлено.
Не погоджуючись із такими рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_4 звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просив їх скасувати та постановити нову ухвалу, якою заяву про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання задовольнити.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 21 травня 2007 року ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання права на пенсію і відшкодування майнової шкоди.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 27 червня 2007 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2009 року вищевказана постанова скасована, позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити позивачу фактично недоплачену частину призначеної пенсії, після її перерахунку за 2004-2005 роки з урахуванням суми прожиткового мінімуму, визначеного законом для осіб, які втратили працездатність.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 3 липня 2013 року постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2009 року скасована в частині задоволення позову за 2004 рік та за період з 1 січня 2005 року по 11 січня 2005 року та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині. В решті рішення суду апеляційної інстанції залишено без змін.
Оскільки постанова Вищого адміністративного суду України від 3 липня 2013 року набрала законної сили в день її винесення, строк пред'явлення виконавчого листа до виконання був встановлений до 3 липня 2014 року, при цьому власне виконавчий лист було видано Приморським районним судом міста Одеси 22 липня 2014 року, тобто після закінчення строку його пред'явлення до виконання.
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_4 про поновлення зазначеного строку, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що жодних доказів щодо поважності причини пропуску такого строку до суду не надав, що суперечить вимогам статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними з огляду на таке.
Відповідно до положень частини 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.
За приписами частини першої статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Суди першої та апеляційної інстанції інстанцій зазначаючи про ненадання заявником доказів поважності пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, залишили поза увагою та не дослідили тієї обставини, що у заяві про видачу виконавчого листа, копія якої наявна у матеріалах справи (том 1 а.с. 95), яку було подано представником позивача та зареєстровано у канцелярії Приморського районного суду міста Одеси ще 7 жовтня 2013 року, заявник просив надіслати виконавчий лист на вказану ним поштову адресу. Судами не досліджено обставин відносно направлення виконавчого листа на цю адресу, як того вимагав заявник.
З огляду на наведене, враховуючи що судами не досліджувались належним чином обставини наявності або відсутності поважних причин пропуску заявником строку пред'явлення виконавчого листа до виконання..
За правилами частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 23 жовтня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року - скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Судді