19 березня 2015 року м. Київ К/800/53406/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Голяшкіна О.В., Зайця В.С.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю виробничого комплексу «Укрсолод»
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2013 року
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2014року
у справі №2а/0470/3907/12
за позовом до протовариства з обмеженою відповідальністю виробничого комплексу «Укрсолод» Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області визнання протиправною та скасування постанови, -
В березні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю виробничий комплекс «Укрсолод» (далі по тексту ТОВ ВК «Укрсолод») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області (далі по тексту Інспекція), яким просило визнати протиправною постанову відповідача від 17 лютого 2012 року № 29-10 про накладення штрафу у сумі 10730 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2013 року у справі №2а/0470/3907/12, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2014року, в задоволенні позову відмовлено.
Обґрунтовуючи свою правову позицію окружний та апеляційний адміністративні суди виходили з відсутності підстав для задоволення позову, оскільки в процесі розгляду справи знайшов своє підтвердження факт вчинення позивачем порушення, передбаченого пунктом 2 частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», тому оскаржена постанова Інспекції є законною та обґрунтованою.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ТОВ ВК «Укрсолод» звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм пункту 3, статті 6, пункту 6 статті 10 Закону України «Про основні; засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», просить вищезазначені судові рішення скасувати, ухвали нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Справу розглянуто в попередньому судовому засіданні з врахуванням повноважень суду, встановлених частиною 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Інспекцією видано направлення від 31 січня 2012 року № 124 на проведення позапланової перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства з терміном дії направлення з 31 січня 2012 року по 06 лютого 2012 року.
01 лютого 2012 року, державним інспектором Вергуновим Ю.В. в присутності голови громадської ради Дніпропетровської обласної державної адміністрації Снісар О.М. та головного спеціаліста держземінспекції Жили І.М. пред'явлено директору ТОВ ВК «Укрсолод» направлення від 31 січня 2012 року № 124 та службове посвідчення з метою проведення позапланової перевірки на об'єкті позивача по вул. Леніна, 25-а, с.Партизанське, Дніпропетровського району, Дніпропетровської області.
Згідно акту від 01 лютого 2012 року позивач відмовився допустити представника відповідача на територію підприємства для проведення позапланової перевірки.
На підставі вищезазначеного акту посадовою особою Інспекції складений протокол від 01 лютого 2012 року про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в якому запропоновано накласти штраф на позивача у розмірі 10730 грн. за порушення пункту 1 частини 4 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Постановою Інспекції від 17 лютого 2012 року № 29-Ю ТОВ ВК «Укрсолод» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штрафу у сумі 10730 грн.
Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.
Згідно частин 2, 3, 4 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю розглядають відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:
1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів;
2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;
3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:
а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил;
б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт;
4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам державних будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;
5) здійснювати контроль за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів містобудування та архітектури;
6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців науково-дослідних, дослідно-конструкторських, експертних та проектних установ;
7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Пунктом 2 частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» визначено, що суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за недопущення посадових осіб державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва у розмірі десяти мінімальних заробітних плат.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ ВК «Укрсолод» не було допущено посадових осіб Інспекції до проведення перевірки.
На підставі вищевикладеного, судова колегія Вищого адміністративного суду України погоджується з правовою позицією судів попередніх інстанції, що ТОВ ВК «Укрсолод» вчинено правопорушення, передбачене пунктом 2 частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
В касаційній скарзі ТОВ ВК «Укрсолод» наголошує, що ним не допущено відповідача до проведення перевірки, оскільки інспектором не було надано представнику позивача направлення на здійснення заходу (позапланової перевірки) та службове посвідчення.
З цього приводу колегія суддів касаційної інстанції наголошує наступне.
У відповідності з актом від 01.02.2012 року директору ТОВ ВК «Укрсолод» пред'явлені представником Інспекції направлення на перевірку та службове посвідчення. У вказаному акті також мається відмітка про відмову від підпису директора ТОВ ВК «Укрсолод» Вовчук С.В. і отримання цього акту (а.с.38).
Доводами касаційної скарги наведене не спростовується.
На підставі викладеного, судова колегія Вищого адміністративного суду України погоджує правову позицію судів попередніх інстанцій та вказує, що постанова від 17 лютого 2012 року № 29-10 про накладення на позивача штрафу у сумі 10730 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності є законною та мотивованою.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що судами правозастосування відбулось із дотримання норм діючого законодавства та з повним, достовірним, неупередженим та об'єктивним з'ясуванням обставин справи.
Відповідно статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваних судових рішеннях, вони ґрунтуються на вимогах норм матеріального та процесуального законодавства, підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю виробничого комплексу «Укрсолод» - відхилити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2014року у справі №2а/0470/3907/12 - залишити без змін.
Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та у порядку, передбачені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: