19.03.2015р. м. Київ К/800/53092/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Голяшкіна О.В., Зайця В.С.,
розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний"
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2014 року
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2014року
у справі №815/3764/14
за позовом державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний"
до Державної інспекції сільського господарства в Одеській області
про визнання протиправним та скасування припису, -
В червні 2014 року державне підприємство "Морський торговельний порт "Южний" (далі по тексту порт "Южний") звернулось до суду з позовом до Державної інспекції сільського господарства Одеській області (далі по тексту Інспекція сільського господарства), яким просило визнати протиправним та скасувати припис відповідача №001958 від 19 червня 2014 року про усунення порушень земельного законодавства України.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2014 року у справі №815/3764/14, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
При ухваленні рішень суди першої та апеляційної інстанцій виходили з недоведеності позивачем своїх вимог, оскільки за відсутності у порту "Южний" правовстановлюючих документів на земельні ділянки їх фактичне використання є порушенням вимог земельного законодавства.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, порт "Южний" звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм статті 123 Земельного кодексу України, частини 3 пункту 2.3 Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» № 6 від 15.05.2011 року, просить скасувати вказані вище судові рішення, ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження, встановленого пунктом 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Інспекція сільського господарства проведено перевірку дотримання портом "Южний" вимог земельного законодавства під час використання земель державної та комунальної власності.
В ході проведення перевірки виявлені порушення вимог земельного законодавства та складений акт від 19 червня 2014 року №000973, згідно якого позивач використовує земельні ділянки площею 3,07 га та 0,7 га без правовстановлюючих документів, чим порушено ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.
Приписом відповідача від 19 червня 2014 року №001958 позивача зобов'язано усунути виявлені порушення вимог земельного законодавства у 30-ти денний термін.
Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.
Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно статті 126 Земельного кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Статтею 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право постійного користування та право оренди земельної ділянки.
Відповідно до ст.5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
За приписами частини 1 статті 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень.
Враховуючи наведені вище норми та відсутність правовстановлюючих документів порту "Южний" на земельні ділянки площею 3,07 га та 0,7 га, судова колегія Вищого адміністративного суду України погоджується з правовою позицією судів попередніх інстанцій щодо правомірності прийняття Інспекцією сільського господарства припису №001958 від 19 червня 2014 року.
Позивачем не були надані судам належні докази на підтвердження правомірного користування земельними ділянками, відтак не був спростований факт користування земельними ділянками без відповідних правових підстав на момент проведення перевірки.
В касаційній скарзі порт "Южний" звертає увагу, що судами не враховано розпорядження Одеської обласної державної адміністрації №223/А-2011 від 31 березня 2011 року, яким позивачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування орієнтовною площею 3,30 га, проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ДП "МТП"Южний" в постійне користування під перевантажувальний комплекс генеральних вантажів відкритого зберігання на причалі № 9 порту Южний на території Новобілярської селищної ради Комінтернівського району Одеської області (за межами населеного пункту) (погодженого належним чином), рішення Южненської міської ради від 18 жовтня 2012 року № 641-VI надано дозвіл ДП "МТП "Южний" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування, приблизною площею 0,7000 га, для експлуатації та обслуговування виробничих обертів портового флоту за адресою: Одеська область, м. Южне, вул. Берегова, 11, та проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ДП "МТП "Южний" у постійне користування.
З цього приводу колегія суддів касаційної інстанції виходить з наступного.
У відповідності до статей 1 та 25 Закону України "Про землеустрій" проект відведення земельної ділянки не є правовстановлюючим документом, спрямованим на набуття, зміну або припинення прав та обов'язків.
Також в скарзі позивач наголошує, що він вживає всі необхідні заходи щодо відведення земельних ділянок у постійне користування.
В зв'язку з цим колегія суддів звертає увагу, що згідно частини 2 статті 28 Закону України «Про землеустрій» Розробники документації із землеустрою зобов'язані виконувати роботи із складання документації із землеустрою у строк, передбачений договором. Максимальний строк складання документації із землеустрою не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору.
Однак в матеріалах справи відсутні докази здійснення заходів направлених на виконання відповідними розробниками робіт із складання документації із землеустрою у строки, передбачені договорами.
Враховуючи законно та обґрунтовано встановлений судами факт самовільного використання позивачем земельних ділянок, рішення судів про відмову в задоволені позовних вимог є правомірними.
В обґрунтування касаційної скарги позивачем фактично покладені доводи, які зводяться до переоцінки доказів у справі та не свідчать про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що адміністративними судами правозастосування відбулось із дотримання норм діючого законодавства та з повним, достовірним, неупередженим та об'єктивним з'ясуванням обставин справи.
Відповідно статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваних судових рішеннях, вони ґрунтуються на вимогах норм матеріального та процесуального законодавства, підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний" - залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року у справі №815/3764/14 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і може переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та у порядку, передбачені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: