19.03.2015 р. м. Київ К/800/49869/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді Шведа Е.Ю.,
суддів Горбатюка С.А.,
Мороз Л.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за
касаційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області
на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2014 року
у справі № 814/3782/13-а
за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області
до ОСОБА_2
про зобов'язання вчинити певні дії
встановив:
Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області (далі - ІДАБК у Миколаївській області) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просила:
- зобов'язати ОСОБА_2 надати документи, необхідні для здійснення позапланової перевірки об'єкту: «Будівництво індивідуального дачного будинку за адресою: АДРЕСА_1»;
- зобов'язати ОСОБА_2 допустити посадових осіб Інспекції до проведення позапланової перевірки об'єкту: «Будівництво індивідуального дачного будинку за адресою: АДРЕСА_1»;
- зобов'язати ОСОБА_2 бути присутньою при проведенні позапланової перевірки «Будівництво індивідуального дачного будинку за адресою: АДРЕСА_1» або забезпечити присутність належним чином уповноваженого представника.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2014 року, в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, неповноту з'ясування судами обставин справи, просить рішення судів скасувати, прийняти нову постанову, якою задовольнити позов. Вимоги касаційної скарги мотивовані тим, що п.п. 17 п. 5 Положення про Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю в Миколаївській області, затвердженого наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 02.06.2011 № 22 позивачу надано право звертатись до суду з позовом щодо захисту свої прав та законних інтересів, а також інтересів держави з питань державного архітектурно-будівельного контролю. Крім того, вказує, що незважаючи на винесення інспекцією припису та притягнення відповідача до адміністративної відповідальності, останній не виконує вимоги припису, не надає документи для проведення перевірки та доступ до об'єкту. Також зазначає, що в порушення п. 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. N 553 відповідач не допускає посадових осіб позивача до проведення перевірки, чим здійснює умисне правопорушення, що в свою чергу призводить до неможливості встановлення дійсних обставин справи щодо здійснення будівництва об'єкта.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, суд дійшов наступних висновків.
Судами встановлено такі обставини. На підставі направлення для проведення позапланової перевірки від 13 червня 2013 року № 693 та вимоги Очаківської міжрайонної прокуратури Миколаївської області № (15-24) 1284 вих-13 посадовою особою позивача здійснено виїзд для проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності при здійсненні будівництва на об'єкт «Будівництво індивідуального дачного будинку за адресою: АДРЕСА_1».
Проте для проведення перевірки вищевказаних посадових осіб позивача допущено не було, про що складено відповідний акт про недопущення посадових осіб інспекції державного-архітектурно будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 02 липня 2013 року.
В зв'язку з наведеним, позивачем складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 02 липня 2013 року № 344, в якому вимагається допустити на об'єкт «Будівництво індивідуального дачного будинку за адресою: АДРЕСА_1» посадових осіб ІДАБК у Миколаївській області для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю та надати до ІДАБК у Миколаївській документи, необхідні для здійснення перевірки.
В подальшому, позивачем складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 12 серпня 2013 року, яким встановлено повторне невиконання вимог позивача, тобто невиконання вимог припису.
За невиконання припису від 02 липня 2013 року постановою від 23 серпня 2013 року № 491 ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн.
З урахуванням наведеного та у зв'язку з невиконанням ОСОБА_2 вимог припису, ІДАБК у Миколаївській області звернулась до суду з даним позовом про зобов'язання вчинити певні дії.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодися суд апеляційної інстанції, виходив з того, що законодавством України не передбачено права органу державного архітектурно-будівельного контролю звертатись до суду з позовом з такими вимогами. Також зазначено, що наявні повноваження позивача не потребують підкріплення судовим рішенням.
Суд касаційної інстанції погоджується з такими висновками судів та зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
П. 8 ст. 3 КАС України визначено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
З урахуванням того, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ, КАС України обмежено випадки звернення суб'єкта владних повноважень до суду з позовом.
Згідно з ч. 4 ст. 50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень:
1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;
2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;
3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України;
4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);
5) в інших випадках, встановлених законом.
Зазначений перелік адміністративних позовів суб'єкта владних повноважень, з якими він може звернутись до суду, є вичерпним.
Щодо п. 5 ч. 4 ст. 50 КАС України в контексті повноважень органів державного архітектурно-будівельного контролю звертатись до суду з позовом, суд касаційної інстанції зазначає, що жодним законодавчим актом України не передбачено права органів державного архітектурно-будівельний контролю звертатись до суду з позовом про зобов'язання надати документи, допустити посадових осіб до проведення перевірки та зобов'язання фізичної особи бути присутньою при проведенні позапланової перевірки.
Наведена обставина є підставою для відмови в задоволенні позову ІДАБК у Миколаївській області до ОСОБА_2
За таких обставин, суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Підстави для задоволення касаційної скарги відсутні. Доводи касаційної скарги, не спростовують висновки судів та встановлених обставин справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи викладене, судом першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, ухвалено обґрунтоване рішення, яке постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстави для скасування оскаржуваних рішень відсутні.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області залишити без задоволення.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та не підлягає оскарженню, проте може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: