04.02.2015р. м. Київ К/9991/23406/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого: Бившевої Л.І.,
суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2011 року
у справі № 2а-12936/10/2070
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області
про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області (далі - відповідач) про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28 вересня 2010 року № 0001052330 та № 0001062330.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року позов був задоволений частково. Скасовано рішення Нововодолазької МДПІ у Харківській області від 28 вересня 2010 року № 0001052330 в частині застосування до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій стосовно не облікованого товару. Скасовано рішення Нововодолазької МДПІ у Харківській області від 28 вересня 2010 року № 0001062330 про застосування до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1962,90 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог було відмовлено.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2011 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року було залишено без змін.
В касаційній скарзі Нововодолазька МДПІ у Харківській області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2011 року і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
ДПА у Харківській області була проведена перевірка за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, а саме: господарської одиниці -магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, яка належить суб'єкту господарської діяльності - фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1, за результатами якої складений акт від 07 вересня 2010 року на бланку № 023009 (зареєстрований за № 7519/20/40/23/НОМЕР_3).
За висновками акта перевірки позивачем були порушені вимоги пунктів 1, 2, 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: проведення розрахункової операції на суму 5,90 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій та без видачі розрахункового документа; ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації (зберігання) на загальну суму 2626,70 грн., оскільки до перевірки не були надані накладні на товар.
28 вересня 2010 року Нововодолазька МДПІ у Харківській області на підставі вказаного акту перевірки прийняла рішення № 0001052330, яким на підставі пункту 1 статті 17, статті 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосувала до ОСОБА_1 штрафні (фінансові) санкції у сумі 5282,90 грн.
ДПА у Харківській області була проведена перевірка за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, а саме: господарської одиниці -магазину, що розташований за адресою: Харківська область, Нововодолазький район, с. Парасковія, вул. Леніна, 44, яка належить суб'єкту господарської діяльності - фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1, за результатами якої складений акт від 07 вересня 2010 року на бланку № 023013 (зареєстрований за № 7520/20/40/23/НОМЕР_3).
За висновками акта перевірки позивачем були порушені вимоги пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації (зберігання) на загальну суму 981,10 грн., оскільки до перевірки не були надані накладні на товар.
28 вересня 2010 року Нововодолазька МДПІ у Харківській області на підставі вказаного акту перевірки прийняла рішення № 0001062330, яким на підставі статті 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосувала до ОСОБА_1 (фінансові) санкції у сумі 1962,20 грн.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що податковим органом не було доведено належними і допустимими доказами обставин та фактів, на які він посилається в обґрунтування відповідності нормам чинного законодавства прийнятого ним оскаржуваного рішення, з урахуванням того, що ведення позивачем обліку товарних запасів за місцем їх реалізації (зберігання) у встановленому законодавством порядку підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами. Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, суд виходив з того, що порушення вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не були спростовані позивачем належними та допустимими доказами.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Статтею 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
За приписами статті 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 належним чином вів облік товару, який знаходився на реалізації, що підтверджується копіями видаткових накладних (арк. справи 36-59).
З огляду на встановлене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правомірного висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про неправомірність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, передбачених статтею 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оспорюваними рішення та наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.
З огляду на те, що касаційна скарга не містить посилань на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в частині відмови у задоволенні позовних вимог, а судом касаційної інстанції не встановлено таких порушень згідно положень частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Нововодолазької МДПІ в Харківській області підлягає залишенню без задоволення, а постанова Харківського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2011 року підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: _____________________ Л.І. Бившева
Судді: _____________________ А.М. Лосєв
_____________________ Т.М. Шипуліна