17 березня 2015 року м. Київ В/800/1221/15
Вищий адміністративний суду України в складі колегії суддів:
Борисенко І.В.
Голубєвої Г.К.
Зайцева М.П.
Олендера І.Я.
Пилипчук Н.Г.,
розглянувши заяву Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 02.12.2014
у справі № 826/9051/14 (№ К/800/60816/14)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Піксель»
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві звернулась до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 02.12.2014 у названій справі.
Згідно ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:
1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;
2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;
3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 1711 цього Кодексу.
У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 02.12.2014 року заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме - п.п. 9.1 Порядку взаємодії між структурними підрозділами органів державної податкової служби з питань реєстрації та обліку платників податків, затвердженого наказом ДПА України від 01.08.2012 № 671.
В обґрунтування своїх вимог надає копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 17.02.2014, в якій, на його думку, відповідна норма матеріального права застосована інакше, ніж у даній справі.
Між тим, відповідно до положень ст.237 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про перегляд судового рішення може бути подана виключно за наявності таких складових: неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, ухвалення різних за змістом судових рішень, спірні питання виникли у подібних правовідносинах. Зокрема, така складова як подібність правовідносин, означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, тобто, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (наприклад часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). У той же час, зміст правовідносин визначається обставинами кожної конкретної справи.
Із доданих до заяви матеріалів не вбачається подібність правовідносин у наведених судових рішеннях.
Приписи ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України визначають виключними мотивами подання заяви про перегляд судових рішень неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень саме у подібних правовідносинах.
Отже, правовідносини у справі, щодо якої подано заяву про перегляд судових рішень, та у справі, на яку посилається заявник в обґрунтування неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судом касаційної інстанції, не є подібними, що виключає підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.
Також, в обґрунтування своїх вимог заявник додає копію постанови Верховного Суду України від 07.10.2014.
Щодо цього судового рішення колегія суддів зазначає, що до переліку рішень, на які робиться посилання для підтвердження підстав, установлених пунктом 1 частини першої статті 237 КАС України, відносяться рішення таких касаційних судів (інстанцій): Вищого адміністративного суду України, Вищого господарського суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України як касаційної (третьої) інстанції, Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України як касаційної (третьої) інстанції, а також рішення апеляційних судів загальної юрисдикції як судів касаційної інстанції в цивільних справах, яким право на перегляд у касаційному порядку цивільних справ було надано Законом України від 22 лютого 2007 року № 697-V «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України» щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ». Зазначений перелік таких судових рішень є вичерпним.
До зазначених судових рішень не належать рішення Верховного Суду України, ухвалені після 30 липня 2010 року, та судові рішення, ухвалені до 30 липня 2010 року судовими палатами в адміністративних та господарських справах Верховного Суду України і Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України, яка за винятковими обставинами переглядала рішення колегій Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, ухвалених у касаційному порядку, а також за винятковими обставинами рішення апеляційних судів як касаційних.
Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України.
Керуючись ст.ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Відмовити Державній податковій інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві у допуску справи для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 02.12.2014 у справі № 826/9051/14 (№ К/800/60816/14).
2. Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді І.В. Борисенко
Г.К. Голубєва
М.П. Зайцев
І.Я. Олендер
Н.Г. Пилипчук