16 березня 2015 року м. Київ В/800/1380/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючий суддя СуддіМуравйов О. В. Борисенко І.В. Вербицька О.В. Шипуліна Т.М. Юрченко В.П.
розглянувши заяву про перегляд Верховним Судом УкраїниКременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області
ухвали відВищого адміністративного суду України 10.12.2014 року
у справі№ 2а-1670/1951/12
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат»
до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області
проскасування податкових повідомлень-рішень,
Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області подала заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 10.12.2014 року у справі № 2а-1670/1951/12, якою касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області відхилено. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.03.2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2014 року залишено без змін.
Заява подана з посиланням на ч. 1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Подана заява не відповідає зазначеним вимогам з наступних підстав.
Подібність правовідносин, про яке зазначається в пункті 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
У справі № 2а-1670/1951/12, про перегляд якої подана заява, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позову, оскільки встановлено факт правомірного формування позивачем бюджетного відшкодування по господарським операціям з ПП «Укрспецсервіс-Нова», ТОВ «Промислова група ДФМ», ТОВ НВП «Атоменергоспецзахист» на загальну суму 449 858,00 гривень, адже спірні господарські операції мали реальний характер та підтверджені належними первинними документами, які не містять недоліків форми, змісту або походження, а тому є належною підставою для формування позивачем податкового кредиту.
В обґрунтування заяви про перегляд судового рішення заявник посилається на ухвали Вищого адміністративного суду України від 17.04.2014 року у справі № 2а-5988/10/1670 та від 13.05.2013 року у справі №2а-16449/11/2670 стверджуючи при цьому, що в даних справах мали місце подібні обставини.
Зі змісту ухвал Вищого адміністративного суду України у справі № 2а-5988/10/1670 та у справі №2а-16449/11/2670 вбачається, що суд касаційної інстанції погодився з висновком про відмову в позові, оскільки встановлено безтоварність господарських операцій за спірними договорами та безпідставне формування податкового кредиту позивачем.
Крім того, зі вказаних рішень суду касаційної інстанції вбачається, що суд при вирішенні спору застосовував норми Закону України «Про податок на додану вартість», що спростовує доводи заявника про неоднакове застосування положень Податкового кодексу України.
Отже, застосування норм матеріального права в зазначених судових рішеннях відбувалося за різних фактичних обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, що виключає перегляд судового рішення касаційної інстанції в порядку, передбаченому Главою 3 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому в допуску справи до перегляду Верховним Судом України слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України, -
Відмовити Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області в допуску до провадження по перегляду Верховним Судом України справи № 2а-1670/1951/12 Полтавського окружного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Головуючий суддя О. В. Муравйов
Судді І. В. Борисенко
О. В. Вербицька
Т. М. Шипуліна
В. П. Юрченко