"18" березня 2015 р. м. Київ К/9991/80241/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Сороки М.О.,
Смоковича М.І.,
Чумаченко Т.А.,
секретаря судового засідання: Носенко Л.О.,
за участю представників: Рівненської митниці Міндоходів - Борисової Т.М., ТОВ «Т-Стиль» - Бережнюка В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ТОВ «Т-Стиль» до Рівненської митниці, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Рівненській області про визнання дій протиправними, скасування рішення в частині визначення коду товару та стягнення коштів, за касаційною скаргою Рівненської митниці на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2012 року і ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2012 року, -
У вересні 2012 року ТОВ «Т-Стиль» звернулось до суду з вказаним позовом, у якому просило:
визнати протиправними дії Рівненської митниці щодо визначення коду товару LAUSOFT SC згідно УКТ ЗЕД - 3910000090;
скасувати рішення Рівненської митниці про визначення коду товару від 27.06.2012 № КТ-204-0070-2012 в частині визначення коду товару LAUSOFT SC згідно УКТ ЗЕД - 3910000090;
стягнути з Державного бюджету України на його користь надміру сплачені 107, 24 грн. ввізного мита та 21,45 грн. податку на додану вартість.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2012 року, позов задоволено. Визнано протиправними дії Рівненської митниці щодо визначення коду товару LAUSOFT SC згідно УКТ ЗЕД - 3910000090. Скасовано рішення Рівненської митниці про визначення коду товару від 27.06.2012 № КТ-204-0070-2012 в частині визначення коду товару LAUSOFT SC згідно УКТ ЗЕД - 3910000090. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Т-Стиль» надміру сплачені 107, 24 грн. ввізного мита та 21,45 грн. податку на додану вартість.
У касаційній скарзі Рівненська митниця, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить Вищий адміністративний суд України скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у касаційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів прийшла до висновку про часткове задоволення касаційної скарги.
Встановлено, що відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту № 10 від 17.04.2012 ТОВ «Т-Стиль» у ERCA POLAND було придбано речовини для текстильної промисловості (товар) згідно рахунку і додатку до цього контракту. Зазначений товар був пред'явлений позивачем для митного оформлення за тимчасовою митною декларацією № 204050001/2012/006197 від 30.05.2012, у якій зазначено код ввезеного товару LAUSOFT SC - 3809910090 (текстильно-допоміжні речовини, які використовуються в текстильній промисловості).
Рішенням Рівненської митниці № КТ-204-0070-2012 від 27.06.2012 вказаний товар класифіковано за кодом 3910000090 (силікони у первинних формах (інші), посилаючись на наявну у товаросупровідних документах інформацію, основні правилами інтерпретації класифікації товарів згідно УКТ ЗЕД та висновок № 14-183 від 14.06.2012, виданий Львівською службою з експортного забезпечення митних органів. Вказано, що досліджуваний зразок товару з назвою «Текстильно-допоміжна речовина LAUSOFT SC» - прозора безбарвна рідина зі специфічним запахом. Зразок добре розчиняється у воді, утворюючи прозорий безбарвний розчин. ІЧ-спектри компонентів, екстрагованих із залишку після висушування ацетоном та етанолом містять смуги поглинання, характерні для етоксильованих похідних. ІЧ-спектри компонентів, екстрагованих із залишку після висушування петролейним ефіром містять смуги поглинання, характерні для силіконового полімеру. ІЧ-спектр залишку після висушування містить смуги, характерні для виділених із зразка компонентів. Зразок не утворює синього забарвлення з розчином йоду, що свідчить про відсутність крохмалю чи крохмалевмісних продуктів. Товар являє собою фактично водний розчин силіконового полімеру з етоксильоваими речовинами.
02.07.2012 з метою митного оформлення товару позивачем до митного органу подано додаткову декларацію, у якій було задекларовано товар за кодом, визначеним Рівненською митницею зі ставкою мита 5 %, та сплачено 107,24 грн. ввізного мита та 21,45 грн. податку на додану вартість.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з наступного.
Згідно з частинами 1, 2 статті 67 Митного кодексу України українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.
Відповідно до статті 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.
На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.
Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення у порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.
Отже, при здійсненні всіх митних процедур, в тому числі, при визначенні коду товару за УКТ ЗЕД, митні органи мають суворо дотримуватися вимог чинного законодавства і діяти виключно у встановлених законодавством межах.
Відповідно до правил 1, 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД чинного на час спірних правовідносин Закону України «Про Митний тариф України» назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого.
Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.
Таким чином, класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп.
У розділі VІІ додатку до вказаного Закону передбачено, що до товарних позицій 3901 - 3911 включаються лише товари, одержані в результаті хімічного синтезу, зокрема, силікони (товарна позиція 3910).
Відповідно до Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджених Наказом Державної митної служби України від 30 грудня 2010 року № 1561, силікони цієї товарної позиції 3910 є продуктами невизначеного хімічного складу, що містять у молекулі більше одного зв'язку кремній-кисень-кремній та органічні групи, зв'язані з атомами кремнію прямими зв'язками кремній-вуглець. Вони мають високу стабільність і можуть бути рідкими, напіврідкими чи твердими. До цих продуктів відносяться силіконові масла, мастила, смоли та еластомери.
Згідно із висновку Львівської служби з експортного забезпечення митних органів № 14-183 від 14.06.2012, на який посилається відповідач, у ньому відсутня інформація про те, що продукти товару «Текстильно-допоміжна речовина LAUSOFT SC» містять у молекулі більше одного зв'язку кремній-кисень-кремній та органічні групи, зв'язані з атомами кремнію прямими зв'язками кремній-вуглець. Інформація про віднесення цього товару до силіконів також відсутня.
Разом з цим, відповідно до розділу VІІ додатку до вказаного Закону до товарної позиції 3809 відносяться - апретуючі засоби (текстильно-допоміжні речовини), препарати для прискорення фарбування або закріплення барвників, а також інші продукти і готові препарати (наприклад препарати та засоби для обробки та протрави), видів, які використовують у текстильній, паперовій, шкіряній промисловості або аналогічних виробництвах. Зокрема, до товарної позиції 38099100 відносяться товари, які використовують у текстильній промисловості або аналогічних виробництвах
Згідно з поясненнями до товарної позиції 3809, до неї включається різноманітний асортимент продуктів і препаратів, зазвичай застосовуваних у процесі оброблення оздоблення пряжі, текстильних виробів, паперу, картону, шкіри чи аналогічних матеріалів, не зазначених в інших угрупованнях. Вони можуть бути ідентифіковані як включені до цієї товарної позиції відповідно до їхнього складу та ознак, які забезпечують їм специфічне використання у виробництвах, перерахованих у цій товарній позиції у вищевказаних та аналогічних галузях, наприклад, у текстильному виробництві, під час виготовлення підлогових покриттів, у виробництві вулканізованого волокна та в хутряному виробництві. Такі продукти та готові препарати (наприклад, текстильні пом'якшувачі), призначені швидше для побутового, ніж промислового використання, також включаються до цієї товарної позиції.
Відповідно до паспорту безпеки 3Z0060 - LAUSOFT SC, застосування речовини - допоміжна речовина для текстильної промисловості. В додатку № 1 від 05.05.2012 до контракту № 10 від 17.04.2012 зазначено, що товар LAUSOFT SC класифікується за кодом 38099100.
Листами від 09.05.2012, 28.05.2012, 25.06.2012 ERCA POLAND повідомив позивача про те, що цей товар використовується в якості допоміжного засобу в текстильній промисловості, а надання інформації про відсотковий вміст та роль компонентів у його складі не є можливим з посиланням на комерційну таємницю.
У пункті 4 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД чинного на час спірних правовідносин Закону України «Про Митний тариф України» вказано, що товар, який не може бути класифікований згідно з наведеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.
Таким чином товар LAUSOFT SC за найбільш характерними властивостями та призначенням, необхідно відносити до готових препаратів, що змінюють тактильні властивості продукції, пом'якшувачів на основі гліцерину, похідних імідазоліну і т.д., тобто він підлягає класифікації за кодом 38099100.
З урахуванням описаного суди дійшли висновку про необґрунтоване прийняття Рівненською митницею спірного рішення про класифікацію згаданого товару за кодом 3910000090, а відтак про наявність підстав для його скасування у відповідній частині та визнання дій відповідача протиправними.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій і доводи касаційної скарги його не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Що стосується позовної вимоги про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача ввізного мита та податку на додану вартість, суди дійшли помилкового висновку про наявність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 24 Митного кодексу України, у редакції на час спірних правовідносин, кожна особа має право оскаржити рішення, дію чи бездіяльність митних органів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.
Митне законодавство передбачає можливість виникнення правової ситуації, пов'язаної з помилковою та/або надмірною сплатою митних платежів. Визначення того, що належить розуміти як помилково та/або надміру сплачені митні платежі, у МК немає. Але воно міститься в податковому законодавстві.
Відповідно до пункту 27 частини 1 статті 4 Митного кодексу України поняттям "митні платежі", з-поміж іншого, охоплюється ПДВ із ввезених на митну територію України товарів (продукції). Згідно з підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, правила якого застосовуються до відносин, пов'язаних зі справлянням митних платежів, як надміру сплачені грошові зобов'язання розуміють суму коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Митне та податкове законодавство не містить переліку причин, через які може статися помилкова та/або надмірна сплата сум платежів. Оскільки визначення розміру (суми) митних платежів здійснюється шляхом дій над кількісними числовими показникам (одиницями) виміру, не виключено, що операції з ними з якихось причин можуть призвести до неправильного (хибного) розрахунку чи обчислення сум платежів. Важливо, що в основі таких дій не було умисних протиправних дій суб'єктів правовідносин, діяльність яких пов'язана із визначенням і справлянням митних платежів.
Порядок, умови та процедура повернення помилково та/або надміру сплачених платежів законодавчо врегульовані.
Так, згідно із частинами 1-4 статті 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України (далі - БК) та Податкового кодексу України. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів митний орган не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів. Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб митного органу, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.
Відповідно до пунктів 43.1- 43.5 статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 МК, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
Контролюючий орган не пізніше, ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви, готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Відповідно до пункту 2 Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 № 618 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 під № 1097/14364; далі - Порядок повернення коштів) цей Порядок на виконання вимог статті 43 ПК визначає процедуру повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів.
Згідно з абзацами 1.2,12 пункту 1, пунктами 2, 3, 4 розділу ІІІ Порядку повернення коштів для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.
Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.
У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України платника податків - юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів.
Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до відділу митних платежів митного органу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.
Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.
Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом ДМСУ, Державного казначейства України від 20.07.2007 № 611/147 (далі - Порядок взаємодії), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом ДМСУ.
Згідно з пунктом 1 Порядку взаємодії взаємовідносини митних органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, регламентувалися правилами цього Порядку.
Пунктами 2, 3 Порядку взаємодії передбачено, що повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів здійснюється на підставі висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації. Зазначений висновок оформляється відповідно до заяви платника, яка подається до митного органу, що здійснював оформлення митної декларації.
Платник подає заяву про повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету та інших платежів відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку повернення коштів.
Згідно з пунктом 7 Порядку взаємодії на підставі отриманого Висновку про повернення відповідний орган Державного казначейства України готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку про повернення, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання Висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету.
Відповідно до Порядку взаємодії основною умовою повернення коштів є обов'язкова їх сплата та зарахування на рахунки відповідного бюджету.
Згідно з частиною 2 статті 45 БК центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Якщо суд визнає рішення і дії митних органів із зазначених питань протиправними, зобов'яже вчинити певні дії відповідно до вимог митного законодавства і коли у рішенні суду буде констатована неправильність чи хибність рішень чи дій митних органів, які зумовили (призвели, потягли) помилкову та/або надмірну сплату сум митних платежів, ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, встановлених у статті 301 МК України, статті 43 ПК України і статті 45 БК України, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком повернення коштів та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи. Цей порядок не передбачає повернення помилково та/або надміру сплачених обов'язкових платежів у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) із здійсненням судового контролю над рішеннями, діями чи бездіяльністю митних органів з питань, пов'язаних з розмитненням і справлянням митних платежів.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25.11.2014 у справі №21-207а14.
Отже рішення судів попередній інстанцій у цій частині підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.
За змістом статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 229, 230, 231 КАС України, суд,
постановив:
Касаційну скаргу Рівненської митниці - задовольнити частково.
Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2012 року і ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2012 року скасувати в частині позовної вимоги про стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «Т-Стиль» надміру сплачених ввізного мита у сумі 107, 24 грн. та податку на додану вартість у сумі 21,45 грн., та відмовити у задоволенні позову у цій частині.
В решті постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2012 року і ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2012 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної з моменту проголошення і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235-244-2 КАС України.
Судді: