29 січня 2015 року м. Київ К/9991/38019/11
29.01.2015К/9991/38019/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Карася О.В. (головуючого), Рибченка А.О., Юрченко В.П.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Скадовському районі Херсонської області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 04.03.2010 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2011 у справі № 2а-13384/09/2170
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4
до Державної податкової інспекції у Скадовському районі Херсонської області
про скасування акту індивідуальної дії, -
У жовтні 2009 року Підприємцем до суду заявлений позов про скасування рішення Державної податкової інспекції від 15.12.2008 № 0004142301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 5 100,00 грн. за порушення вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю з боку позивача порушень вимог названого Закону.
Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, позовні вимоги задоволено, визнано протиправним та скасовано оскаржуване податкове повідомлення - рішення.
Рішення суду обґрунтовано висновком про те, що відповідачем всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не доведено факту належності гральних автоматів саме позивачу.
Не погодившись із судовими рішеннями, відповідач до Вищого адміністративного суду України подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді, перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки судами, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Судами встановлено, що фактичною підставою для нарахування Підприємцю фінансових санкцій слугував висновок фахівців державного податкового органу, викладений у акті перевірки від 06.12.2008 про порушення позивачем вимог п. 1 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон № 265/95-ВР), що полягало у непроведенні розрахункової операції на повну суму покупки (надання послуг) у сфері грального бізнесу через зареєстровані, опломбовані та переведені у фіскальний режим роботи гральні автомати у кількості 15 штук.
На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією прийнято оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, приміщення грального комплексу по АДРЕСА_1, де проводилася перевірка, належне на праві власності суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_5, було передано в оренду позивачу на підставі договорів оренди від 02.02.2007 та 01.04.2008, укладених між вказаними суб'єктами господарювання. За умовами вказаних договорів зі строком дії 365 дні з моменту його підписання позивач має право орендоване приміщення площею 22,9 м2 по АДРЕСА_1 передавати в суборенду без згоди на те орендодавця (СПД ФО ОСОБА_5.).
Судами також встановлено, що 01.01.2008 позивачем укладено договір суборенди, відповідно до якого орендодавець (позивач) передав гр. ОСОБА_6 у тимчасове користування приміщення площею 22,9 м2 по АДРЕСА_1, строк дії договору з 01.01.2008 по 31.12.2008. Факт передачі зазначеного приміщення гр. ОСОБА_6 підтверджується актом прийому - передачі орендованого приміщення, копія якого наявна у матеріалах справи (а.с. 9).
Таким чином, враховуючи, що на момент проведення перевірки (06.12.2008) приміщення по АДРЕСА_1, в якому були розміщені гральні автомати, фактично перебувало у користуванні гр. ОСОБА_6, а не позивача, а доказів того, що гральні автомати належали саме позивачу, матеріали справи не містять, колегія суддів Вищого адміністративного суду України з урахуванням вимог ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України погоджується з обґрунтованими висновками судів першої та апеляційної інстанцій про недоведеність податковим органом факту вчинення позивачем порушення передбаченого п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
З огляду на зазначене у суду відсутні правові підстави для висновку про законність оскарженого рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
За таких обставин переглянуті судові рішення першої та апеляційної інстанцій у справі відповідають приписам чинного законодавства, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Скадовському районі Херсонської області відхилити.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 04.03.2010 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2011 у справі № 2а-13384/09/2170залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий О.В. Карась
Судді А.О. Рибченко
В.П. Юрченко