"12" березня 2015 р. м. Київ К/800/53525/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Олексієнка М.М.(доповідач),
Бутенка В.І.,
Штульман І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (далі - УПФ) до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі (далі - Фонд) про стягнення витрат на виплату і доставку пенсії по інвалідності за касаційною скаргою представника позивача на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року,
У листопаді 2013 року представник УПФ звернувся в суд з позовом, відповідно до якого просив стягнути з Фонду витрати, пов'язані з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва за серпень-жовтень 2013 року, в розмірі 695,00 грн.
Посилався на те, що відповідач безпідставно не прийняв до заліку витрати за вказаний період, внаслідок чого виникла заборгованість.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року, в задоволенні позову відмовлено.
В касаційній скарзі представник позивача, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судами, просить попередні судові рішення скасувати і ухвалити нове про задоволення позову. Вказує на незаконність дій відповідача, оскільки обов'язковому страхуванню від нещасного випадку підлягають, зокрема, особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) або на інших підставах, передбачених законодавством про працю.
З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги частково з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з відсутності правових підстав до стягнення страхових виплат, оскільки не мав місце страховий випадок.
З таким висновком погодися неможливо, тому що він не відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
Економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві осіб, визначено Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Законом України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі - Закон № 1105-XIV).
Відповідно до положень частини сьомої статті 13 цього Закону (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку затвердженому Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про охорону праці".
Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.
Як свідчать фактичні обставини справи, по факту отримання ушкоджень ОСОБА_4 проводилося розслідування і складено акти №1(форми Н-5) «Проведення розслідування нещасного випадку, що стався 22 лютого 2013 року на приватному акціонерному товаристві «криворізький завод гірничого обладнання» від 26 лютого 2013 року, (форми Н-1) «Про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом». На підставі зазначених актів потерпілого визнано інвалідом 3 групи по трудовому каліцтву, призначено пенсію.
Суди попередніх інстанцій належним чином не надали правової оцінки вказаним актам, хоча це має суттєве значення для вирішення справи, адже фактично виплата пенсії проводиться на підставі актів розслідування. При цьому суди, в порушенні пункту 1 частини першої статті 161 КАС України, не перевірили чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються. Зокрема, не встановлено чи визнавалися вище згадані акти, на підставі яких здійснюються страхові виплати, такими, що складені в порушення вимог чинного законодавства. У зв'язку з чим не перевірявся розмір виплат, які підлягають стягненню.
За правилами частини першої статті 220 КАС України суд касаційної інстанції при розгляді справи в касаційному порядку позбавлений права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, тому рішення судів першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню з підстав, передбачених частиною другою (порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору) статті 227 КАС України, з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді з урахуванням зазначених обставин та встановлених і досліджених доказів вирішити спір.
На підставі наведеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області задовольнити частково.
Скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2014року з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає.
Судді: М.М. Олексієнко
В.І. Бутенко
І.В. Штульман