10 березня 2015 року м. Київ К/800/26288/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Донця О.Є.,
суддів: Логвиненка А.О.,
Мороза В.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Хмельницької області на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.04.2013 року у справі за позовом прокурора Ізяславського району в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Хмельницькій області до Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області, Держаного реєстратора Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження-Агро-Плужне» про визнання дій та рішень незаконними,
У листопаді 2012 року прокурор Ізяславського району в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Хмельницькій області звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області, Держаного реєстратора Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження-Агро-Плужне» про визнання дій та рішень незаконними.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.02.2013 року позовні вимоги прокурора Ізяславського району в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Хмельницькій області було задоволено частково. Визнано протиправними дії державного реєстратора Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області щодо проведення державної реєстрації та визнано недійсною державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження-Агро-Плужне». Припинено юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю «Відродження-Агро-Плужне». В решті позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.04.2013 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження-Агро-Плужне» було задоволено частково. Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.02.2013 року скасовано та постановлено нову ухвалу, якою провадження у справі за позовом прокурора Ізяславського району в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Хмельницькій області до Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області, Державного реєстратора Ізяславської районної державної адміністрації, Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження-Агро-Плужне» про визнання дій та рішень незаконними - закрито.
У касаційній скарзі заступник прокурора Хмельницької області, не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.04.2013 року та залишити в силі постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.02.2013 року.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга заступника прокурора Хмельницької області задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судового рішення.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 07.06.2012 року державним реєстратором Ізяславської районної державної адміністрації проведено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження-Агро-Плужне». Відповідно до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження-Агро-Плужне», засновниками стали громадяни (фізичні особи), які за рішенням учасників Товариства є учасниками Товариства із вкладом до статутного капіталу у формі речового права - права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб - емфітевзис із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок, на які встановлюється дане право.
Під час звірки списків прізвищ громадян та кадастрових номерів їх земельних ділянок, зареєстрованих у договорах оренди з Товариством з обмеженою відповідальністю «Русь ДМ», зазначених у інформації Управління Держкомзему у Ізяславському районі від 23.08.2012 року за № 01-18/1289 і №01-18/1451, та статутом Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження-Агро-Плужне» встановлено, що ці ж самі громадяни є орендодавцями земельних ділянок ТОВ «Русь ДМ» і пізніше стали засновниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження-Агро-Плужне» із вкладом до статутного капіталу у формі речового права - права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб - емфітевзис.
Договори оренди на території Плужненської сільської ради укладено між громадянами та Товариством з обмеженою відповідальністю «Русь-ДМ» на протязі 2010 року, а державна реєстрація Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження-Агро-Плужне» проведена 07.06.2012 року.
Частиною 3 статті 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців» передбачено, що установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом. Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців», підставою для відмови у державній реєстрації юридичної особи є невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону.
Згідно із частинами 2-5 статті 4 Закону України «Про господарські товариства», установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та у часників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства. Установчі документи повинні також містити відомості, передбачені статтями 37, 51, 65, 67 і 76 цього Закону.
До установчих документів можуть бути включені інші умови, що не суперечать законодавству України.
Частиною 1 статті 51 Закону України «Про господарські товариства» передбачено, що установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей, зазначених у статті 4 цього Закону, повинні містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів, розмір і порядок формування резервного фонду, порядок передання (переходу) часток у статутному капіталі.
Статтею 82 Господарського кодексу України передбачено, що статут товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей, зазначених у частині 2 цієї статті, повинен містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів.
Порушення встановлених цією статтею вимог щодо змісту установчих документів господарського товариства є підставою для відмови у його державній реєстрації.
Пунктами 14, 15 розділу Х Земельного кодексу України встановлено, що до 01.01.2013 року забороняється внесення права на земельну частку (пай) до статутних капіталів господарських товариств, а також купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв).
Оскільки державним реєстратором Ізяславської районної державної адміністрації проведено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження-Агро-Плужне» з порушенням вимог земельного та цивільного законодавства при створені вказаного товариства, а саме, статут товариства не містить відомостей щодо порядку внесення вкладів учасниками; в статуті Товариства відсутня інформація про порядок внесення учасниками вкладів; державному реєстратору було відомо, що земельні ділянки, право користування якими вноситься до статутного фонду Товариства, орендовані іншим товариством «Русь ДМ», прокурор Ізяславського району в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Хмельницькій області звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дії державного реєстратора Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області щодо проведення державної реєстрації; визнання недійсною державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження-Агро-Плужне» та припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження-Агро-Плужне».
Відповідно до статті 6 Закону України «Про прокуратуру», органи прокуратури вживають заходів для усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав та притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили порушення.
Часиною 2 статті 20 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право, зокрема, звертатися до суду в передбачених законом випадках.
Згідно із частиною 2 статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для представництва інтересів громадянина або держави. При цьому прокурор повинен надати адміністративному суду докази, які підтверджують неможливість громадянина самостійно здійснювати представництво своїх інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Хмельницькій області. Предметом даного позову є визнання недійсним запису про державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження-Агро-Плужне» та припинення юридичної особи.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
Державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Згідно із статтею 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право:
- безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;
- давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;
- складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;
- у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до міліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення;
- викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з порушенням земельного законодавства України;
- передавати до органів прокуратури, органів дізнання та досудового слідства акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки злочину;
- проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України;
- звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.
Враховуючи, що Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право звертатися до органів прокуратури лише з клопотанням про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відсутність у Державної інспекції сільського господарства в Хмельницькій області права на звернення до органів прокуратури з клопотанням про звернення до суду з позовом про визнання недійсним запису про державну реєстрацію та припинення юридичної особи.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.
Згідно із частиною 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Пунктом 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи, що нормами чинного законодавства встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законами України, а до адміністративного суду прокурор звернувся у зв'язку із клопотанням Державної інспекції сільського господарства в Хмельницькій області до прокурора Хмельницької області про визнання недійсним запису про державну реєстрацію та припинення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження-Агро-Плужне», хоча державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право звертатися до органів прокуратури лише з клопотанням про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився, приймаючи до уваги, що позові вимоги прокурор обґрунтовує, крім іншого, посиланням на статті 210, 215, 216, 640 Цивільного кодексу України, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, закривши провадження у справі.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанцій є законним і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу заступника прокурора Хмельницької області - залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.04.2013 року у справі за позовом прокурора Ізяславського району в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Хмельницькій області до Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області, Держаного реєстратора Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження-Агро-Плужне» про визнання дій та рішень незаконними - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О.Є. Донець
А.О. Логвиненко
В.Ф. Мороз