17.03.2015р. м. Київ К/800/4968/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Заїки М.М,
суддів Білуги С.В.,
Швеця В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Переяслав-Хмельницькому та Переяслав-Хмельницькому районі Київської області на постанову Переяслів-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 26 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м.Переяслав-Хмельницькому та Переяслав-Хмельницькому районі Київської області про визнання незаконною відмову та зобов'язання вчинити дії,
встановила:
У лютому 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Переяслав-Хмельницькому та Переяслав-Хмельницькому районі Київської області про визнання незаконною відмову у проведенні перерахунку пенсії державного службовця з врахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та сум індексації та зобов'язання провести перерахунок призначеної пенсії державного службовця з 14.11.2014 з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та сум індексації.
Постановою Переяслів-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 26 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2015 року, позовні вимоги задоволено. Визнано незаконною відмову управління Пенсійного фонду України в м.Переяслав-Хмельницькому та Переяслав-Хмельницькому районі Київської області у проведенні перерахунку пенсії державного службовця ОСОБА_2 з врахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та сум індексації на підставі довідки Головного управління статистики у Київській області про складові заробітної плати від 12.11.2014 №144. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м.Переяслав-Хмельницькому та Переяслав-Хмельницькому районі Київської області провести перерахунок пенсії державного службовця, призначеної ОСОБА_2, з 14.11.2014, з врахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та сум індексації на підставі довідки Головного управління статистики у Київській області про складові заробітної плати від 12.11.2014 №144.
У касаційній скарзі відповідач просить постанову Переяслів-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 26 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2015 року скасувати, та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
За змістом статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон №3723-XII) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Частиною першою статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі - Закон № 108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 Закону № 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та індексація входили до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу)).
Згідно зі статтею 41 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі Закон - № 1058-IV) до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Аналогічна правова позиція була висловлена і Верховним Судом України у постановах від 28 травня 2013 року (№21-97а13), від 04 березня 2014 року (№ 21-3а14).
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга управління Пенсійного фонду України в м.Переяслав-Хмельницькому та Переяслав-Хмельницькому районі Київської області не підлягає задоволенню. Постанову Переяслів-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 26 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2015 року необхідно залишити без змін, оскільки вони є законними і обґрунтованими та постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Переяслав-Хмельницькому та Переяслав-Хмельницькому районі Київської області залишити без задоволення, а постанову Переяслів-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 26 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м.Переяслав-Хмельницькому та Переяслав-Хмельницькому районі Київської області про визнання незаконною відмову та зобов'язання вчинити дії - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.М. Заїка
Судді С.В. Білуга
В.В. Швець