03 березня 2015 року м. Київ К/800/27418/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Олендер І. Я.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2014 року
у справі№ 2а-46/11/1370 (38422/11/9104)
за позовомДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова
до третя особаОСОБА_4 Львівський відділ реєстраційно-екзаменаційної роботи управління державної автомобільної інспекції ГУ МВС України у Львівській обласні
простягнення податку, -
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30.03.2011 року у справі № 2а-46/11/1370 (38422/11/9104) позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 до місцевого бюджету Шевченківського району податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів в сумі 182 627,00 грн.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.03.2011 року у справі № 2а-46/11/1370 (38422/11/9104) скасовано. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із постановою апеляційного суду, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, прийняти нове про задоволення позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 5, 6, 7 Закону України «Про податок з власників транспортирних засобів та інших самохідних машин і механізмів», ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_5 зареєстровані автомобілі: 27.02.2010 року - Iveko 35S13 (д.н.з. НОМЕР_1), об'єм циліндрів двигуна 2800, рік випуску 2002; 24.12.2009 року - Renault Master (д.н.з. НОМЕР_2) об'єм циліндрів двигуна 2799, рік випуску 2001; 12.12.2009 року - Volkswagen T4 (д.н.з. НОМЕР_3), об'єм циліндрів двигуна 2461, рік випуску 2000; 21.12.2009 року - Iveko 35.8 (д.н.з. НОМЕР_4), об'єм циліндрів двигуна 2499, рік випуску 1999; 31.12.2009 року - Peugeot Partner 190С (д.н.з. НОМЕР_5) об'єм циліндрів двигуна 1965, рік випуску 2000; 21.12.2009 року - Mersedes-benz Vito 108 (д.н.з. НОМЕР_6) об'єм циліндрів двигуна 2148, рік випуску 2000; 31.12.2009 року - Volkswagen LT 35 (д.н.з. НОМЕР_7) об'єм циліндрів двигуна 2461, рік випуску 2002; 31.12.2009 року - Peugeot Partner (д.н.з. НОМЕР_8) об'єм циліндрів двигуна 1868, рік випуску 2000.
Вказані автомобілі ввезені в Україну і вперше зареєстровані в Україні громадянином ОСОБА_5 у Львівському ВРЕВ ДА1 при ГУ МВС України у Львівській області.
З урахуванням положень Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» податковий орган стверджує, що сума податку за вказані автомобілі становить 182 627,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав обов'язку із сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, а обставина, що транспортний засіб було зареєстровано, не є доказом того, що податок відповідачем сплачено, і не є підставою для звільнення відповідача від конституційного обов'язку такий податок сплатити.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в позові, оскільки державній реєстрації транспортного засобу передує обов'язкова процедура проплати відповідних платежів.
Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду, враховуючи наступне.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що згідно з листами в. о. начальника Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Львова від 07.10.2010 року кошти по податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (з громадян), при першій реєстрації в Україні, в сумі 28 000,00 грн., 27 990,00 грн., 24 610,00 грн., 24 990,00 грн., 19 650,00 грн., 21 480,00 грн., 17 227,00 грн., 18 680,00 грн. від громадянина ОСОБА_4 до місцевого бюджету Шевченківського району не надходили.
Крім того, згідно з інформацією ЗАТ КБ «Приватбанк» квитанцій про сплату відповідачем податку з власників транспортних засобів в вищевказаних сумах не знайдено.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до ст. 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.
Відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» фізичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами.
У разі відсутності документів про сплату податку або документів, що дають право на користування пільгами, перша реєстрація в Україні, реєстрація, перереєстрація, зняття з обліку і технічний огляд транспортних засобів не провадяться (ч.6 ст.5 названого Закону).
Згідно із до абз. 13 п. 8 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за проведення огляду транспортних засобів, державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.
Оскільки державній реєстрації транспортного засобу передує обов'язкова процедура проплати відповідних платежів, а спірні автомобілі вже зареєстровані, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про передчасне задоволення місцевим адміністративним судом позову, без врахування обставин реєстрації автомобілів, що є предметом порушення кримінальної справи, зокрема щодо працівників МРЕО та банку, де проводяться платіжні операції.
Згідно з п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників датків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг (недоїмка) податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду (пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 цього Закону).
Тобто, для звернення до суду про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів вказане податкове зобов'язання повинно набути ознак податкового боргу.
Довідка про результати перевірки щодо сплати податку з власників транспортних заходів та інших самохідних машин і механізмів та розрахунок заборгованості з податку не є належними доказами наявності боргу по узгодженому податковому зобов'язані щодо податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.
За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області відхилити.
Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2014 року у справі № 2а-46/11/1370 (38422/11/9104) залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О. В. Муравйов
Судді О. В. Вербицька
І. Я. Олендер