"03" березня 2015 р. м. Київ К/800/17792/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючий суддя СуддіМуравйов О. В. Вербицька О. В. Олендер І. Я.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
на постанову та ухвалуДніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.10.2012 року Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2013 року
у справі№ 2а/0470/11936/12
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Геосервіс Плюс»
доДержавної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.10.2012 року у справі № 2а/0470/11936/12, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2013 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби № 0001292302 від 24.09.2012 року.
Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, п. п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.
З наданих документів вбачається, що відповідач підлягає заміні правонаступником Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.
У зв'язку з неявкою представників сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце судового засідання, справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Геосервіс Плюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Інфо Тех Монтаж» та ТОВ «Консент-2007» за листопад 2011 року складено акт № 1315/225/35269012 від 11.09.2012 року, яким зафіксовано порушення ч. 1 ст. 203, ст. ст. 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених по ланцюгу ТОВ «Інфо Тех Монтаж» та ТОВ «Консент-2007»; п. п. 198.1, 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим занижено податок на додану вартість на загальну суму 2 167 314,67 грн.
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001292302 від 24.09.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 2 167 314,67 грн. та нараховано штрафні санкції на суму 541 828,67 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивачем належним чином підтверджено факт здійснення спірних господарських операцій з ТОВ «Інфо Тех Монтаж» та ТОВ «Консент-2007».
Колегія суддів вважає такий висновок судів передчасним, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
У справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи вчинені вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (п. 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З аналізу статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.
При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції.
Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про реальність господарських операцій по виконанню договору купівлі-продажу № 0110/11 від 01.10.2011 року, укладеного між ТОВ «Геосервіс Плюс» та ТОВ «Інфо Тех Монтаж», договору поставки № 17-11/11 від 17.11.2011 року, укладеного між ТОВ «Геосервіс Плюс» та ТОВ «Консент-2007».
Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України мотивувальна частина постанови повинна містити встановлені судом обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів; мотиви, з яких суд виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався.
Аналогічні вимоги визначені в ст. 206 цього Кодексу для ухвали суду апеляційної інстанції.
Проте, при вирішенні спору судами першої та апеляційної інстанцій не було досліджено питання пов'язаності оподатковуваних операцій з господарською діяльністю позивача, обставини переміщення товару від постачальників.
Крім того, в обґрунтування реальності договору поставки № 17-11/11 від 17.11.2011 року, укладеного між ТОВ «Геосервіс Плюс» та ТОВ «Консент-2007», суди посилаються на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2012 року у справі №21/5005/17139/2011.
Разом з тим, вказаним рішенням встановлено, що станом на час розгляду справи ТОВ «Консент-2007» не надано доказів передачі товару ТОВ «Геосервіс Плюс».
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що у відповідності до ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення підлягають скасуванню, як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду суду апеляційної інстанції слід врахувати викладене, дослідити реальність господарських операцій з урахуванням доводів сторін, встановити питання використання отриманого від спірних контрагентів товару у господарській діяльності позивача, застосувати при оцінці доводів сторін норми матеріального права, які повинні бути застосовані, і вирішити спір згідно із законодавством.
За таких обставин касаційна скарг підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Замінити відповідача правонаступником Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.10.2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2013 року у справі № 2а/0470/11936/12 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів з моменту надсилання її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О. В. Муравйов
Судді О. В. Вербицька
І. Я. Олендер