03 березня 2015 року м. Київ К/800/33516/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючий суддя СуддіМуравйов О. В. Вербицька О. В. Олендер І. Я.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області
на постанову та ухвалуКіровоградського окружного адміністративного суду від 20.10.2010 року Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2013 року
у справі№ 2а-3582/10/1170
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Автотехпром»
до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції
проскасування податкового повідомлення-рішення, -
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.10.2010 року у справі № 2а-3582/10/1170, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2013 року, позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції № 0001392310/3 від 20.09.2010 року.
Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове про відмову в позові. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судом норм матеріального права, зокрема, ст. ст. 96, 120 Земельного кодексу України, ст. 377 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 5, 15 Закону України «Про плату за землю», ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
В запереченнях на касаційну скаргу позивач з вимогами та доводами заявника не погоджується, просить залишити в силі оскаржувані судові рішення.
З наданих документів вбачається, що в силу положень ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач підлягає заміні правонаступником Олександрійською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем планової перевірки ТОВ «Автотехпром» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.12.2009 року складений акт № 79/2310/24709453 від 25.02.2010 року, яким зафіксовано порушення ст. ст. 2, 5, 15 Закону України «Про плату за землю».
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001392310/3 від 20.09.2010 року, яким ТОВ «Автотехпром» визначено податкове зобов'язання за платежем земельний податок з юридичних осіб в розмірі 661,68 грн. основного платежу та 850,00 грн. штрафних санкцій.
Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що фактичним користувачем земельної ділянки є не ТОВ «Автотехпром», а гр. ОСОБА_4 на підставі договору оренди від 26.08.2002 року № 231, а тому прийняття оскаржуваного повідомлення рішення є неправомірним.
Колегія суддів погоджується з такими висновками судів, враховуючи наступне.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачем на підставі договору купівлі-продажу від 25.09.2009 року придбано об'єкт незавершеного будівництва 72-х квартирний житловий будинок, розташований за адресою: м. Олександрія, вул. Червоноармійська, 53.
Позивач неодноразово звертався до Олександрійської міської ради з приводу оформлення права користування земельною ділянкою, на якій розташований вказаний об'єкт.
Олександрійською міською радою надано відповідь про те, що виділення земельної ділянки не може бути узгоджено, оскільки земельна ділянка за адресою: м. Олександрія, вул. Червоноармійська, 53 на підставі договору оренди від 26.08.2002 року № 231, термін дії якого було поновлено рішенням Олександрійської міської ради від 02.12.2009 року № 1301, перебуває у користуванні іншої особи.
Використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, що визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом (ч. 1 ст. 2 Закону України «Про плату за мелю»).
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про плату за землю» об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.
Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.
Оскільки судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що фактичним користувачем земельної ділянки є не ТОВ «Автотехпром», а орендар гр. ОСОБА_4 відповідно до договору оренди, який було пролонговано Олександрійською міською радою після укладення договору купівлі-продажу від 25.09.2009 року, колегія суддів вважає, що у податкового органу відсутні підстави для нарахування позивачу плати за землю.
Враховуючи, що в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не доведено обґрунтованості доводів актів перевірки, що стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.
За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Замінити відповідача правонаступником Олександрійською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області.
Касаційну скаргу Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області відхилити.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.10.2010 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2013 року у справі № 2а-3582/10/1170 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О. В. Муравйов
Судді О. В. Вербицька
І. Я. Олендер