18.02.2015р. м. Київ К/800/35574/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Веденяпіна О.А. (суддя-доповідач), Зайцева М.П., Костенка М.І.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області
на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2014 року
у справі № 815/8344/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Навітас ПРО»
до Державної податкової інспекції в Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області
про скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Навітас ПРО» (далі - ТОВ «Навітас ПРО») звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції в Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - ДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень від 12 листопада 2013 року № 0004092202 та № 0004102202.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29 січня 2014 року адміністративний позов ТОВ «Навітас ПРО» залишено без задоволення.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2014 року апеляційну скаргу ТОВ «Навітас ПРО» задоволено.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 січня 2014 року скасовано, прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ТОВ «Навітас ПРО» задоволено.
Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ від 12 листопада 2013 року № 0004092202 та № 0004102202.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ДПІ подала касаційну скаргу, в якій просить його скасувати, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 січня 2014 року залишити в силі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29 жовтня 2013 року ДПІ складено акт № 686/22-02/38643172 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Навітас ПРО» з питань правових відносин з ТОВ «УПК-ЄВРОПЛЮС», ТОВ «ІНКОМ ТРАСТ» в липні 2013 року», згідно з яким позивачем порушено п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до заниження податку на додану вартість(далі - ПДВ) на 100 595 грн., а також завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на 1912 грн.
На підставі вищевказаного акта перевірки 12 листопада 2013 року ДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення:
- № 0004102202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 100 595 грн. за основним платежем та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 25 148 грн. 75 коп.;
- № 0004092202, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на 1912 грн.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що позивачем при отриманні від контрагентів податкових накладних за липень 2013 року не було перевірено факт їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) та з метою включення сум ПДВ за зазначеними податковими накладними не подано заяву зі скаргою на контрагентів.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що дії Міністерства доходів і зборів України щодо відмови у прийнятті та реєстрації в ЄРПН податкових накладних, виданих ТОВ «УПК-ЄВРОПЛЮС» та TOB «ІНКОМ ТРАСТ» позивачу, були оскаржені підприємствами-контрагентами в судовому порядку. Судовими рішеннями такі дії визнано протиправними і зобов'язано Міністерство доходів і зборів України прийняти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні.
Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
П. 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.
Реальність господарських операцій між позивачем, ТОВ «УПК-ЄВРОПЛЮС» та TOB «ІНКОМ ТРАСТ» податковим органом під сумнів не ставиться.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, ТОВ «ІНКОМ ТРАСТ» засобами електронного документообігу для реєстрації в ЄРПН подало податкові накладні, видані за період з 6 червня по 1 вересня 2013 року, в тому числі податкові накладні від 2 липня 2013 року № 14 на загальну суму 135 823 грн. 66 коп., від 16 липня 2013 року № 137 на загальну суму 138 816 грн. та від 24 липня 2013 року № 217 на загальну суму 62 640 грн., видані ТОВ «Навітас ПРО».
ТОВ «УПК-ЄВРОПЛЮС» засобами електронного документообігу для реєстрації в ЄРПН подало податкові накладні, видані за період з 13 травня по 1 вересня 2013 року, в тому числі податкові накладні від 25 липня 2013 року № 66 на загальну суму 145 483 грн. 34 коп. та від 30 липня 2013 року № 79 на загальну суму 132 215 грн., видані позивачу.
По кожній податковій накладній TOB «ІНКОМ ТРАСТ» та ТОВ «УПК-ЄВРОПЛЮС» від Центрального порталу прийому звітності ДПС України отримані квитанції, в яких зазначено про те, що документи не прийнято у зв'язку з виявленням помилки: «Місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документі, не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».
Дії Міністерства доходів і зборів України щодо відмови у прийнятті та реєстрації в ЄРПН податкових накладних, виданих ТОВ «УПК-ЄВРОПЛЮС» та TOB «ІНКОМ ТРАСТ» позивачу, оскаржені підприємствами - контрагентами позивача в судовому порядку.
Враховуючи зазначені положення чинного законодавства та встановлені судом апеляційної інстанції обставини щодо виконання контрагентами позивача (ТОВ «УПК-ЄВРОПЛЮС» та TOB «ІНКОМ ТРАСТ») обов'язку щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН, визнання в судовому порядку протиправними дій Міністерства доходів і зборів України щодо відмови у прийнятті та реєстрації в ЄРПН податкових накладних, виданих контрагентами позивача, та зобов'язання прийняти та зареєструвати їх в ЄРПН, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судом апеляційної інстанції були порушені норми матеріального чи процесуального права.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин підстави для скасування рішення суду апеляційної інстанції відсутні.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236 - 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді О.А. Веденяпін
М.П. Зайцев
М.І. Костенко