Ухвала від 10.03.2015 по справі 812/2789/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" березня 2015 р. м. Київ К/800/11041/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Малиніна В.В. (доповідач), Ситникова О.Ф., Швеця В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року про повернення апеляційної скарги за позовом ОСОБА_4 до Краснодонського міськрайцентру зайнятості, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання дій неправомірними, стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 надіслала до Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційна скаргу на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Краснодонського міськрайцентру зайнятості, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання дій неправомірними, стягнення моральної шкоди.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2014 року апеляційну скаргу залишено без руху.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

ОСОБА_4 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 3 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України, застосовується правило статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно частини 1 статті 108 вищенаведеного Кодексу суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Пунктом 1 частини 3 статті 108 вказаного Кодексу встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 було залишено без руху, у зв'язку з її невідповідністю вимогам ч.6 ст.187 КАС України.

В тексті зазначеної ухвали вбачається, що відповідно ч. 6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. У матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували, що апелянт звільнений від сплати судового збору.

Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлені Законом України «Про судовий збір», який набрав чинності з 1 листопада 2011 року.

Судовий збір відповідно до цього Закону може сплачуватися як у безготівковій, так і в готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв'язку та справляється за місцем розгляду справи.

У разі коли сплата судового збору здійснюється шляхом перерахування коштів з рахунка вкладника, відкритого в установі банку, додається довідка, засвідчена підписом контролера та скріплена печаткою установи банку. Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» пункт 3.2 за подання апеляційної скарги на рішення адміністративного суду ставка судового збору складає 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви. Відповідно до пункту 3.1 при подані заявленого позову повинно було бути сплачено судовий збір із ставки 0,03 розміру мінімальної заробітної плати. Враховуючи, що відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» розмір мінімальної заробітної плати на 1 січня 2014 року складає 1218 грн. 00 коп., апелянтом при поданні апеляційної скарги повинний бути сплачений судовий збір в сумі 36,54 грн.

Судовий збір сплачується через банківські установи, чи поштові відділення зв'язку за рахунок платника. У призначенні платежу платник судового збору повинен вказати слова "судовий збір", код ЄДРПО суду, до якого він звертається, пункт з таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору.

Апелянтом додано до апеляційної скарги копію квитанції про сплату судового збору в розмірі 17,21 грн.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апелянту потрібно доплатити судовий збір в розмірі 19,33 грн. та надати оригінал квитанції про сплату судового збору шляхом надіслання її на адресу Донецького апеляційного адміністративного суду.

Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху від 20 січня 2014 року була надіслана апелянту рекомендовано поштою 21 січня 2014 року, що підтверджується супровідним листом Донецького апеляційного адміністративного суду та отримана апелянтом 24 січня 2014 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

6 лютого 2014 року до Донецького апеляційного адміністративного суду надійшло доповнення до апеляційної скарги з додатками, від ОСОБА_4, разом з квитанцією № 185/278 від 30 січня 2014 року про доплату судового збору у розмірі 19,33 грн..

Повертаючи апеляційну скаргу, ОСОБА_4, ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року, суд дійшов висновку, що апелянтом не було повністю усунуто недоліки апеляційної скарги.

Згідно з частини 3 статті 108 КАС України, якщо сторона, яка подала скаргу, не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, вона повертається заявникові.

Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що вказаний висновок апеляційного суду не можна вважати таким, що ґрунтується на нормах чинного процесуального законодавства, з огляду на наступне.

В ухвалі Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2014 року про залишення без руху апеляційної скарги зазначено, що апелянт має доплатити судовий збір в розмірі 19,33 грн. та надати оригінал квитанції про сплату судового збору шляхом надіслання її на адресу Донецького апеляційного адміністративного суду.

Згідно матеріалів справи, апелянт доплатив судовий збір у розмірі 19,33 грн., що підтверджується квитанцією № 185/278 від 30 січня 2014 року та надіслав її оригінал разом з доповненнями до апеляційної скарги до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до частини 1 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

За таких обставин ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року підлягає скасуванню, а справа направленню до суду апеляційної інстанції для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року -скасувати.

Справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В.В.Малинін

О.Ф.Ситников

В.В.Швець

Попередній документ
43307999
Наступний документ
43308001
Інформація про рішення:
№ рішення: 43308000
№ справи: 812/2789/13-а
Дата рішення: 10.03.2015
Дата публікації: 30.03.2015
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; праці, зайнятості населення (крім зайнятості інвалідів); реалізації публічної житлової політики, у тому числі: