10.03.2015р. м. Київ К/800/62177/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
Головуючого судді Малиніна В.В.,
суддів Ситникова О.Ф., Швеця В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну ОСОБА_4 на ухвалу Деснянського районного суду міста Чернігова від 9 жовтня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_4 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Чернігова від 9 жовтня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2014 року позов залишений без розгляду, у зв'язку із пропуском строку звернення до суду.
Вважаючи, що рішення першої та апеляційної інстанцій прийнято з порушенням норм процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України не надав.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з пунктом п'ятим частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, та чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до частини першої та другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з положеннями статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить визнати неправомірними рішення відповідача про відмову у призначенні йому пільгової пенсії (Список № 1) з 04.05.2012 року та здійснити відповідне призначення її з вказаної дати, визначивши, що така пенсія погоджена йому іншим рішенням відповідача, але пізніше (19.07.2013 року). Тобто, спір виник в частині строку призначення відповідної пенсії позивачу з 04.05.2012 року по 18.07.2013 року.
З даним позовом позивач звернувся 07.10.2014 року, що вбачається з вхідного штампу канцелярії суду на титульному аркуші позову, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, який обраховується з моменту його обізнаності про порушене право.
У зв'язку з чим, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду з вказаним позовом. Доводи позивача про початок перебігу процесуального строку з дати останнього листа відповідача (24.09.2014 року) про відмову у задоволенні його вимог про здійснення призначення пенсії у спірний період, не свідчать на його користь, так як відповідний лист повністю дублює всі попередні, датовані ще 2012 та 2013 роками, з якими він був обізнаний раніше, про що сам вказує.
Відповідно до частини першої статті 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що судом не допущено порушень норм матеріального чи процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Ухвалу Деснянського районного суду міста Чернігова від 9 жовтня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2014 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В.В. Малинін
Судді: О.Ф. Ситников
В.В. Швець