номер провадження справи 30/6/15
20.03.2015 Справа № 908/4/15-г
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «СКР Атаман» (69057, м.Запоріжжя, вул. Матросова, 25-А, кв. 65)
до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал логістик сістем» (01021, м.Київ, Кловський узвіз, буд. 7-А, офіс 8-11)
2) Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» (87504, м. Маріуполь Донецької області, вул. Левченка, 1)
про стягнення 26264,00 грн.
Суддя Кагітіна Л.П.
За участю представників сторін та учасників процесу:
від позивача: Барбашин С.В., адвокатське посвідчення №2266 від 13.08.2012р., договір про надання послуг №3 від 01.12.2014р.;
від відповідача-1 - не з'явився;
від відповідача-2 - не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю «СКР Атаман» звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал логістик сістем» та Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» заборгованості в сумі 32577,12 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на норми статей 908, 909 ЦК України та статті 54-57 ГПК України. Вказує, що відповідач належним чином не виконав зобов'язання щодо своєчасної оплати наданих на підставі договору № 0206-14 (УПФ) від 07.07.2014 р. послуг перевезення вантажів автомобільним транспортом, у зв'язку з чим за ТОВ "Глобал логістик систем" утворилась заборгованість у сумі 32577,12грн.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.01.2015 р. у справі № 908/4/15-г позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження № 30/6/15. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті. Судове засідання призначене на 29.01.2015 року.
Ухвалою суду від 29.01.2015 р. розгляд справи було відкладено на 03.03.2015 р. у зв'язку з невиконанням сторонами в повному обсязі вимог суду.
Ухвалою від 03.03.2015 р. продовжено строк вирішення спору у справі №908/4/15-г на п'ятнадцять днів за письмовим клопотанням позивача та призначено розгляд справи на 20.03.2015 р.
03.03.2015 р. позивач надав заяву про часткову відмову від позовних вимог щодо відповідача-2 - Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча", просить суд стягнути суму основного боргу 32577,12 грн., 1827,00грн. судового збору та витрат на правову допомогу у розмірі 5400,00 грн. саме з Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал логістик сістем". Посилається на те, що у судовому засіданні, яке відбулось 29.01.2015 р., представник відповідача-2 пояснив, що жодних господарсько-правових відносин між ним та позивачем не було, за всі замовлення по перевезенню вантажу розрахувались, підстави для солідарного стягнення заборгованості відсутні, про що викладено у наданому суду письмовому відзиві.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
Відповідно до пункту 4.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року, якщо у справі заявлено кілька позовних вимог і позивач відмовився від деяких з них, провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 80 ГПК припиняється у частині тих вимог, від яких було заявлено відмову (за умови, що судом не буде застосовано припис частини шостої статті 22 ГПК щодо неприйняття відмови від позовних вимог), а розгляд решти позовних вимог здійснюється в загальному порядку.
Подана заява про відмову від позовних вимог до ПуАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» підписана уповноваженою особою представника позивача, не суперечить чинному законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Таким чином, провадження по справі в частині позовних вимог до ПуАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» підлягає припиненню на підставі п.4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
04.03.2015 р. від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал логістик систем" 26264,00 грн. боргу, 1827,00 грн. судового збору та 5400,00 грн. витрат на правову допомогу.
Заява про зменшення позовних вимог подана позивачем відповідно до ст. 22 ГПК України, відповідає вимогам чинного законодавства, не суперечить правам і охоронюваним законом інтересам сторін, прийнята судом до розгляду та задоволена.
Судом розглядаються позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СКР Атаман» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал логістик сістем» про стягнення заборгованості в розмірі 26264,00 грн.
За письмовим клопотанням представника позивача фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, з урахуванням заяви про часткову відмову від позовних вимог у відношенні відповідача -2 та заяви про зменшення вимог стосовно відповідача -1. Надав письмові пояснення, відповідно до яких посилається на транспортні замовлення, які надходили від відповідача-1, як на підтвердження зобов'язань між сторонами. Також позивач вказує, що долученими до матеріалів справи банківськими виписками та копіями платіжних доручень про перерахування відповідачем позивачу грошових коштів за транспортні послуги на підставі договору № 0206/14 від 07.07.14 на загальну суму 157606,00 грн. спростовуються посилання відповідача щодо відсутності між сторонами господарських відносин. Також, у судовому засіданні оглянуто оригінали замовлень, на підставі яких здійснювалися перевезення вантажів.
Представник відповідача-1 у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. В направленій суду письмовій заяві просить розглянути справи за відсутності його представника.
У письмовому відзиві проти позову заперечив повністю, зазначає, що транспортні замовлення на, які посилається позивач, підприємство не оформляло. Також посилається на відсутність підпису директора підприємства відповідача на спірному договорі і зазначає, що позивачем до позову не додано документів на підтвердження здійснення перевезень, а саме товарно-транспортної накладної. Заявлені позивачем витрати на правову допомогу вважає завищеними.
Відповідно до підпункту 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 189 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У відповідності до вказаних вимог, відповідач-1 про час та місце слухання даної справи був повідомлений належним чином.
Як свідчать матеріали справи, ухвали господарського суду від 03.03.2015 р. було надіслано на адресу відповідача-1, що відповідає Витягу з ЄДРПОУ станом на 02.03.2015р.: 01021, м. Київ, Кловський узвіз, 7-а, офіс 8-11, - і в строки, визначені ст. 87 ГПК України.
Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при неподанні відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом матеріалів справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Згідно зі ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Відкладення на підставі ст. 77 ГПК України розгляду справи у разі нез'явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов'язком суду, і використовується ним, якщо неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні. В даному випадку суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті.
Враховуючи обмеженість розгляду справи визначеними законом процесуальними строками та достатність матеріалів справи для розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача-1.
В судовому засіданні 20.03.2015 р. справу розглянуто, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
У позовній заяві позивач посилається як на підставу виникнення договірних зобов'язань з відповідачем-1, Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал логістик сістем", на Договір-угоду №0206-14 (УПФ) від 07.07.2014 р. на перевезення вантажів автомобільним транспортом по Україні, копію якого додано до позову. У письмових поясненнях від 03.03.2015 р., які долучено до матеріалів справи, позивач зазначає, що у нього відсутній оригінал даного договору з підписами обох сторін. А тому, суд не може посилатися як на доказ виникнення договірних зобов'язань.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ст. 205 ЦК України).
Із змісту ст. 207 ЦК України вбачається, що правочин у простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв'язку.
У позові позивач також посилається на транспортні замовлення №11222.08.14, №11221.08.14, №11223.08.14, №11220.08.14, які надходили від Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал логістик сістем" та, які підписані обома сторонами з наступними реквізитами: місце завантаження, розвантаження, найменування вантажу, дата перевезення, вартість та умови перевезення, умови розрахунку та інші реквізити.
Отже, можна вважати, що ці транспортні замовлення є підставою для виникнення договірних зобов'язань між позивачем та відповідачем.
На виконання зазначених замовлень, позивач здійснив наступні перевезення: 02.09.2014 р. та 03.09.2014 р. вантаж феромарганець за маршрутом від ВАТ «Запорізький завод феросплавів», м. Запоріжжя до ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" автомобілем Фотон (квитанція зважування 26-24033-0 від 03.09.2014 р.), автомобілем Фотон (квитанція про зважування №34013 від 02.09.2014 р.), автомобілем Фотон (квитанція про зважування №26-34031-0 від 03.09.2014 р.).
Станом на дату подання позовної заяви до суду (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 04.03.2015 р.), за відповідачем існує заборгованість у розмірі 26264,00 грн.
Позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал логістик сістем" заборгованості за транспортні послуги в сумі 26264,00 грн. є предметом судового розгляду у даній справі.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), згідно з якою господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.
Згідно ст. 908, 909 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.
Згідно глави 64 Цивільного кодексу України, основними умовами договору перевезення є провізна плата, строк надання транспортних засобів і пред'явлення вантажу до перевезення, умови завантаження і вивантаження, строк доставки вантажу, відповідальність за невиконання умов договору перевезення.
Транспортні замовлення №№ 11222.08.14, 11221.08.14, 11223.08.14, 11220.08.14, які надходили від ТОВ «Глобал логістик сістем», були підписані обома сторонами, мали наступні реквізити: місце завантаження, розвантаження, найменування вантажу, дата перевезення, вартість та умови перевезення, умови розрахунку та інші реквізити. Таким чином, мали усі обов'язкові умови письмового договору перевезення та за своєю природою транспортні замовлення і були договорами перевезення.
Згідно вимог ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно умов вищезазначених транспортних замовлень, факсимільна копія транспортного замовлення закріплена печатками підприємств має юридичну силу. Крім того, згідно додаткових умов, ТОВ «СКР Атаман» повинен був після 5-ти діб з дня вивантаження направити ТОВ «Глобал логістик сістем» рахунок, акт виконаних робіт, податкову накладну, підтверджену заявку. Умови щодо обов'язкового складання та направлення товарно-транспортної накладної не було, тому посилання у відзиві відповідача на те, що у позивача відсутні товарно-транспортні накладні є безпідставними.
Крім того, щодо посилання відповідача на те, що між ТОВ «СКР Атаман» та ТОВ «Глобал логістик сістем» не було підстав для виникнення господарських відносин, слід зазначити, що до матеріалів справи позивачем долучено виписки платіжних доручень №975 від 29.07.2014, 1035 від 13.08.2014, № 1034 від 14.08.2014, № 1048 від 19.08.2014, № 1067 від 21.08.2014, № Ю79 від 26.08.2014, 1102 від 29.08.2014, № 1101 від 29.08.2014 про перерахування відповідачем позивачу грошових коштів за транспортні послуги на підставі договору № 0206/14 від 07.07.14 на загальну суму 157606 грн.
Отже, запереченні відповідача спростовуються вищевикладеним.
Також слід зазначити, що відповідачем на рахунок позивача були перераховані грошові кошти у сумі 157606,00 грн. за попередні надані послуги та у графі призначення платежу є посилання саме на договір-угоду №0206-14 (УПФ) від 07.07.2014 р.
Як вбачається із викладеного, у відповідача утворилася заборгованість в сумі 26264,00грн.
Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов'язання, та факт несплати відповідачем у визначений зобов'язанням термін вартості перевезення вантажу суд вважає доведеним. Доказів погашення суми боргу відповідачем суду не надано.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В даному випадку, позивачем доведено, а відповідачем-1 не спростовано обґрунтованість та правомірність заявлених вимог про стягнення заборгованості за перевезення вантажу в сумі 26264,00 грн.
Враховуючи вимоги ст. 599 ЦК України, згідно якої зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, суд вважає правомірними позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 суми 26264,00 грн. заборгованості за транспортні послуги і задовольняє їх в повному обсязі.
Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача-1 оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.
У відповідності до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, позивач звертається з вимогою про стягнення 5400,00 грн. витрат на послуги адвоката.
Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Оскільки, статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката, то суд вважає, що в контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише у тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами, а також у тому випадку, коли відповідні послуги надавались адвокатом стосовно конкретного боржника та повноваження адвоката підтвердженні відповідними документами.
Відповідно до приписів 6.5 постанови Пленуму вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних із сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження своїх витрат на послуги адвоката позивач посилається на договір №3 від 01.12.14 про надання правової допомоги, пунктом 2.1 якого визначено, що Виконавець (адвокат Барбашин Сергій Володимирович) зобов'язується надавати Замовнику (ТОВ "СКР АТАМАН") усні та письмові консультації, представляти інтереси ТОВ "СКР АТАМАН" в усіх інстанціях господарських судів України, органів державної виконавчої служби. Барбашин С.В. займається адвокатською діяльністю на підставі свідоцтва № 2581 від 13.08.2012 року.
В якості доказів понесення витрат на оплату послуг адвоката позивачем надано акт №1 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 08.12.2014 р. Також витрати підтверджено видатковим касовим ордером від 11.02.2015 р. на суму 5500,00 грн., що свідчить про наявність документального підтвердження таких витрат.
Враховуючи той факт, що заявлені позовні вимоги задоволенні повністю, то і витрати на послуги адвоката, у відповідності до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача-1 в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 45, 22, 33, 34, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «СКР АТАМАН» від позовних вимог до Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча».
Припинити провадження по справі № 908/4/15-г в частині позовних вимог до Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча».
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СКР Атаман» (м.Запоріжжя) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал логістик сістем» (м.Київ) задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал логістик сістем» (01021, м.Київ, Кловський узвіз, буд. 7-А, офіс 8-11; код ЄДРПОУ 37200332, розрахункові рахунки в установах банку не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СКР Атаман» (69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова, 25-А, кв. 65; код ЄДРПОУ 38789100, розрахункові рахунки в установах банку не відомі) заборгованість за перевезення вантажу в сумі 26264 (двадцять шість тисяч двісті шістдесят чотири) грн. 00 коп., 5400 (п'ять тисяч чотириста) грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Л.П. Кагітіна
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 25.03.2015 р.