Справа №339/478/14-ц
26
2/339/6/15
24 березня 2015 року м. Болехів
Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Поляниця М.М.
з участю: секретаря судового засідання Стельмах М.Ю.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Гураль Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" "Про визнання нікчемним кредитного договору" та за зустрічним позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_3 "Про стягнення заборгованості",-
Позивачка звернулася до суду з зазначеним позовом в обґрунтування якого вказує, що ОСОБА_4 є її сином. Згідно рішення Болехівського міського суду від 01.02.2001р внаслідок психічного захворювання був визнаний недієздатним. Довідкою МСЕК від 28.05.2001р. він визнаний інвалідом 2 групи по психзахворюванню з діагнозом "шизофренія". З листа Болехівського міського відділення ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" їй стало відомо, що ОСОБА_4 взяв кредит в банку і не погашає його та не пам'ятає чи він його брав. Просить визнати нікчемним договір грошового кредиту, укладеного між недієздатним, інвалідом 2 групи по псих захворюванню ОСОБА_5 та Болехівським відділенням Івано-Франківської філії ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" на отримання коштів на основну карточку НОМЕР_1 на його прізвище із залишком боргу 8214.00 грн. Стягнути з відповідача на її користь вартість послуг адвоката при складанні позовної заяви.
30.12.2014 року ПАТ КБ ""ПриватБанк"" звернувся до суду з зустрічним позовом в якому зазначає, відповідно до умов договору №б/н від 08.08.2011 року ОСОБА_4 отримав кредит у вигляді кредитного ліміту на платіжну карточку зі сплатою відсотків за користуванням кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії договору. Однак позичальник зобов'язання за даним договором належним чином не виконав. Згідно рішення Болехівського міського суду від 01.02.2001р. внаслідок психічного захворювання ОСОБА_4 був визнаний недієздатним та призначено його опікуном відповідачку ОСОБА_3 Отже опікун несе відповідальність за шкоду завдану недієздатною фізичною особою. Просить стягнути з відповідачки на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 4098,60 грн та судові витрати по справі.
26 січня 2015 року представником ПАТ КБ "ПриватБанк в судовому засідані подану заяву про уточнення позовних вимог. В обгрунтованні заяви зазначає, що згідно розрахунку, який доданий до заяви, заборгованість за кредитним договором становить 2543,85грн. Просить стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" заборгованість за кредитним договором у розмірі 2543,85 грн та судові витрати по справі.
Позивач ОСОБА_3 заявлений нею позов підтримала, позов ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" не визнала. зазначивши, що її син визнаний судом недієздатним. Про укладення договору дізналася тільки з листа. Куди він витратив кошти отримані у банку не знає.
Представник ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" позов ОСОБА_3 не визнав, підтримав зустрічний позов., додатково зазначивши, що ОСОБА_4 особбисто оформляв кредитний договір, про, що свідчать його підписи на заяві, копії паспорта та фотографія з кредитною карточкою. У відповідності до діючих норм цивільного законодавства за шкоду заподіяну недієздатною особою несе відповідальність опікун.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши письмові докази у справі давши їм правову оцінку приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст.10 ЦПК України) .
Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Частиною 2 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Матеріалами справи встановлено і таке підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, що ОСОБА_4, перебуває на обліку у психоневрологічному кабінеті Болехівської ЦМЛ з 1987 року, є інвалідом 2-ї групи з приводу психічного захворювання та отримує лікування (а.с.10) .
Рішенням Болехівського міського суду від 01 лютого 2001 року ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 був визнаний недієздатним з моменту набрання рішення законної сили, тобто в даному випадку з 12 лютого 2001 року.(а.с.14).
Рішенням виконавчого комітету Болехівської міської ради від 20 лютого 2001 року позивачку ОСОБА_3 було призначено опікуном над визначеним недієздатним ОСОБА_4.(а.с.13). Призначена недієздатному ОСОБА_4 пенсія виплачується опікуну - позивачці по справі. (а.с.11)
Згідно наявних у справі доказів вбачається, що 08 серпня 2011 року між ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір без номера, відповідно до якого відповідач отримав у банку кредитний ліміт на платіжну картку у розмірі 3000 грн. зі сплатою 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії договору (а.с.140-141). Сума заборгованості згідно виписки по лицьовому рахунку станом на 17 січня 2015 року становить 2543,85 грн. З зазначеного рахунку вбачається рух коштів по даному картковому рахунку з якого заперіод з 08 серпня 2011 року по 01 березня 2013 року знято 6469,75 грн. та за період з 08 серпня 2011 року по 12 червня 2014 року поповнено на суму 4293,15 грн. (а.с.149-153).
Умовами чинності правочину є дотримання ряду вимог, відповідно до ст.203 ЦК України, якою, в тому числі, є і наявність необхідного обсягу цивільної дієздатності особи, яка вчиняє правочин.
Відповідно до вимог ст.30 ЦК України, цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними
В той же час, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.
Відповідно до ст.41 ЦК України недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину.
Згідно роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про визнання правочинів недійсними" слід виходити з того, що визнання право-чинів недійсним можливе і в інших випадках порушення правочином особистих або май-нових прав суб'єктів цивільного права, навіть якщо для них не встановлені спеціальні пра-вила визнання правочинів недійсними.
Крім того, відповідно до положень п. 14 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого су-ду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" у яких роз'яснено, При вирішенні спорів про визнання кредитного договору недійсним суди мають враховувати вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема ЦК (статті 215, 1048 - 1052, 1054 - 1055), статті 18 - 19 Закону України "Про захист прав споживачів". Зокрема, кредитний договір обов'язково має укладатись у письмовій формі (стаття 1055 ЦК); недодержання письмової форми тягне його нікчемність та не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його нікчемністю. При вирішенні справ про визнання кредитного договору недійсним суди повинні враховувати роз'яснення, наведені у постанові Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними". Суди повинні розмежовувати кредитний договір, який є недійсним у силу закону (нікчемний) або може бути визнаний таким у судовому порядку (оспорюваний) з підстав, встановлених частиною першою статті 215 ЦК, та кредитний договір, який є неукладеним (не відбувся), що не може бути визнаний недійсним, зокрема, у випадку, коли сторони в належній формі не досягли згоди щодо хоча б з однієї його істотної умови або зміст яких неможливо встановити виходячи з норм чинного законодавства (статті 536, 638, 1056-1 ЦК).
Однією з загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, є те, що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 статті 203 ЦК України).
Частинами 1,2 ст.215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст.203 ЦК України.
Таким чином в ході судового розгляду встановлено, що підписаний 08 серпня 2011 року кредитний договір між ПТ КБ "ПРИВАТБАНК" з однієї сторони і ОСОБА_4 був підписаний недієздатною особою, а саме ОСОБА_4 який в момент вчинення правочину не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними.
Частиною 1 ст.226 ЦК України передбачено, що опікун може схвалити дрібний побутовий правочин, вчинений недієздатною фізичною особою, у порядку, встановленому ст.221 цього Кодексу. У разі відсутності такого схвалення цей правочин та інші правочини, які вчинені недієздатною фізичною особою, є нікчемним.
Як зазначалося вище, позивач ставить питання про визнання правочину недійсним.
Відповідно до роз'яснень, викладених в п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання пра-вочинів недійсними", у разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.
Нормами частини 1 статті 226 встановлено, що опікун може схвалити дрібний побутовий правочин, вчинений недієздатною фізичною особою, у порядку, встановленому статтею 221 цього Кодексу.У разі відсутності такого схвалення цей правочин та інші правочини, які вчинені недієздатною фізичною особою, є нікчемними.
У відповідності до пункту 2 частини 3 зазначеної статті опікун зобов'язаний повернути дієздатній стороні все одержане недієздатною фізичною особою за нікчемним правочином. Якщо майно не збереглося, опікун зобов'язаний відшкодувати його вартість, якщо вчиненню правочину або втраті майна, яке було предметом правочину, сприяла винна поведінка опікуна.
Укладений 08 серпня 2011 року договору №б/н між ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" та недієздатною особою ОСОБА_4 не є дрібним побутовим а отже є нікчемним у будь-якому випадку.
З огляду на викладене вище, слід встановити нікчемність договору №б/н від 08 серпня 2011 року року, що укладений між ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" та недієздатною особою ОСОБА_4 за яким останній отримав кредитний ліміт кредит у вигляді кредитного ліміту на платіжну карточку зі сплатою відсотків за користуванням кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії договору, оскільки такий правочин є неправомірним і не створює правових наслідків, будучи недійсним уже в момент вчинення, так як існуючий припис закону забороняє такі дії зараз і на майбутнє, застосувавши наслідки недійсності нікчемного правочину.
Нормами частини 1 ст. 1184 ЦК України передбачено, що шкода завдана недієздатною фізичною особою, відшкодовується опікуном або закладом, який зобов'язаний здійснювати нагляд за нею, якщо він не доведе, що шкода була завдана не з його вини.
Як встановлено в ході судового розгляду і це підтверджується матеріалами справи зокрема актом обстеження матеріально-побутових умов від20 березня 2015 року позивачка ОСОБА_3 яка є опікуном над недіздатним ОСОБА_4 належним чином виконує покладені на неї обов'язки опікуна (а.с.167)
В судовому засіданні ОСОБА_3 ствердила, що вона проживає в одному будинку з сином, який має доступ до всіх кімнат в будинку в тому числі до кімнати в якій зберігаються документи. Про те, що останній взяв паспорт та уклав кредитний договір їй не було відомо.
Статтею 8 Закону України "Про психіатричну допомогу" встановлено, що психіатрична допомога надається в найменш обмежених умовах, що забезпечують безпеку особи та інших осіб, при додержанні прав і законних інтересів особи, якій надається психіатрична допомога. Заходи фізичного обмеження та (або) ізоляції особи, яка страждає на психічний розлад, при наданні їй психіатричної допомоги застосовуються за призначенням та під постійним контролем лікаря-психіатра чи іншого медичного працівника, на якого власником психіатричного закладу чи уповноваженим ним органом покладені обов'язки з надання психіатричної допомоги, і застосовуються лише в тих випадках, формах і на той час, коли всіма іншими законними заходами неможливо запобігти діям особи, що являють собою безпосередню небезпеку для неї або інших осіб. Про форми та час застосування заходів фізичного обмеження та (або) ізоляції робиться запис у медичній документації. Заходи фізичного обмеження та (або) ізоляції застосовуються відповідно до правил, встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Як встановлено в ході судового розгляду до ОСОБА_4, який будучи визнаний недієздатним, перебуває на обліку у психоневрологічному кабінеті Болехівської ЦМЛ з 1987 року, є інвалідом 2-ї групи з приводу психічного захворювання та отримує лікування (а.с.10) не застосовувались фізичні заходи обмеження або ізоляції тобто заборона у вільному пересуванні та відвідуванні громадських місць (а.с.10).
Предметом укладеного договору були грошові кошти, які отримав недієздатний ОСОБА_4 шляхом зняття з кредитної карточки. Вказані кошти не збереглися.
Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов від 20 березня 2015 року, який складений депутатом Болехівської міської ради Р.В. Петровським в присутності ОСОБА_3 та свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 встановлено, що ОСОБА_3 яка рішенням виконавчого комітету Болехівської міської ради від 20 лютого 2001 року, ОСОБА_3 призначена опікуном над недієздатним ОСОБА_4 належним чином здійснює догляд над ним. Останній доглянутий, скарг та претезій не висловлює (а.с.167).
Таким чином судом приходить до висновку про відсутність винної поведінки опікуна ОСОБА_3 щодо вчинення недієздатним ОСОБА_4 правочину а саме кредитного договору з ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК".
За таких обставин суд вважає, що позов ОСОБА_3 до ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" "Про визнання нікчемним кредитного договору" грунтується на вимогах закону та підлягає до задоволення . Слід встановити нікчемність укладеного договору №б/н від 08 серпня 2011 року між ОСОБА_4 та ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" оскільки він укладений недієздатною фізичною особою.
Зустрічний позов ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_3 "Про стягнення заборгованості за кредитним договором" не підлягає до задоволення у зв'язку відсутністю винної поведінки опікуна ОСОБА_3 у вчиненні недієздатним ОСОБА_4 правочину (кредитного договору №б/н від 08 серпня 2011 року).
Питання судових витрат вирішується у відповідно до вимог ст.88 ЦПК України.
На користь ОСОБА_3 слід стягнути документально підтверджені витрати по оплаті послуг адвоката, щодо складання позовної заяви (а.с.15).
На підставі викладеного, ст.ст.30,41,203,215,216,226,1184 ЦК України, ст.8 Закону України "Про психіатричну допомогу", керуючись, ст.ст.3,10,11,88,209,212,214-215,218 ЦПК,-
Позов ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" "Про визнання нікчемним кредитного договору" задоволити .
Встановити нікчемність укладеного договору №б/н від 08 серпня 2011 року між ОСОБА_4 та публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПРИВАТБАНК".
Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" ( 49094 м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд.50, код ЄДРПОУ14360570):
- на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) 300 (триста) грн. витрат за надання правової допомоги адвокатом по складанню позовної заяви;
- судовий збір в дохід держави в сумі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп. (одержувач УДКСУ у Долинському районі (м. Болехів), код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37964129, банк одержувача ГУДКСУ в Івано-Франківській області, МФО 836014, номер рахунку 31218206700008, код ЄДРПОУ Болехівського міського суду 23925410, код класифікації доходів 22030001).
У зустрічному позові публічного акціонерного товариства комерційниого банку "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_3 "Про стягнення заборгованості" - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Івано-Франківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя М.М. Поляниця