Справа №619/460/15-ц
провадження №2/619/573/15
іменем України
20 березня 2015 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складіголовуючого - суддіБолибок Є.А.
за участю:секретаря судового засіданняМолотко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив
Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором №24Ф-АК-13 від 25.05.2012 року в сумі 250389,00 грн. В обґрунтування позову позивач вказав, що 25.05.2012 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_3 було укладено договір №24Ф-АК-13 від 25.05.2012 року в сумі 274000,00 грн. У зв'язку з невиконанням прийнятих на себе зобов'язань за Договором за відповідачем станом на 27.11.2014 року числиться заборгованість в сумі 250389,00 грн., яка складається з поточної заборгованості по кредиту у сумі - 214973,05 грн., простроченої заборгованості по кредиту у сумі 10869,65 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом за період з 28.10.2014 року по 27.11.2014 року у сумі - 3793,64 грн., простроченої заборгованості за відсотками в сумі 7481,00 грн., пені нарахованої в зв'язку з порушенням зобов'язань щодо погашення кредиту та сплати процентів у сумі - 11632,86 грн., три відсотки річних за прострочення сплати кредиту у сумі - 100,23 грн., три відсотки річних за прострочення сплати процентів за користування кредитними коштами у сумі - 90,98 грн., інфляційні втрати за кредитом у сумі - 100,23 грн., інфляційні втрати за відсотками 653,68 грн.
У судове засідання відповідач ОСОБА_3 повторно не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, від нього не надійшло повідомлення про причини неявки. Відповідно до поштового повідомлення судова повістка про виклик до суду була вручена ОСОБА_3 06 березня 2015 року.
Згідно ст.77 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
У судове засідання представник позивача не з'явився, подала до суду заяву, в якій просила справу розглядати у її відсутність, у разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечувала проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.
Відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився. Враховуючи положення ч.4 ст.169 ЦПК України, відповідно до якої суд не враховує поважність/неповажність явки відповідача до суду, тобто не вказує на врахування судом поважності причин при повторній неявці відповідача, а також враховуючи принцип диспозитивності, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами, суд не з'ясовує причини неявки відповідача та відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України постановляє заочне рішення.
Судом встановлені обставини і визначені відповідно до них правовідносини.
Відповідно до договору №24Ф-АК-13 від 25.05.2012 року Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» надало ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 274000,00 грн.
Згідно розрахунку за кредитним договором №24Ф-АК-13 від 25.05.2012 року, станом на 27.11.2014 року числиться заборгованість в сумі 250389,00 грн., яка складається з поточної заборгованості по кредиту у сумі - 214973,05 грн., простроченої заборгованості по кредиту у сумі 10869,65 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом за період з 28.10.2014 року по 27.11.2014 року у сумі - 3793,64 грн., простроченої заборгованості за відсотками в сумі 7481,00 грн., пені нарахованої в зв'язку з порушенням зобов'язань щодо погашення кредиту та сплати процентів у сумі - 11632,86 грн., три відсотки річних за прострочення сплати кредиту у сумі - 100,23 грн., три відсотки річних за прострочення сплати процентів за користування кредитними коштами у сумі - 90,98 грн., інфляційні втрати за кредитом у сумі - 100,23 грн., інфляційні втрати за відсотками 653,68 грн.
Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних мотивів.
Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч.2 ст.1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Як вбачається з кредитного договору №24Ф-АК-13 від 25.05.2012 року ПАТ «ВТБ Банк» надало ОСОБА_3 грошові кошти.
Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст.527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За весь час користування кредитом ОСОБА_3 свої зобов'язання не виконував та не сплатив суму заборгованості по кредиту та відсотках.
Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Суд вважає встановленою наявність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги про стягнення боргу за договором, процентів та комісії, оскільки ОСОБА_3 не виконав умови договору та не повернув запозичені ним кошти.
Згідно ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
По даній справі позивачем понесені судові витрати, які підлягають стягненню на його користь з відповідача.
Згідно ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88 ч.1, 169 ч.4, 208, 209, 212-215, 223-226, 233 ЦПК України, суд -
ухвалив
Позов публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 250389,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» судові витрати в розмірі 2625,69 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Харківської області через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.
Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.
Суддя Є.А. Болибок